Ухвала суду № 44874805, 11.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

11.06.2015

Справа № 910/10547/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “СК Альтаір”,м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ялта Град Строй”, м.Київ

про стягнення 511 248,81 грн.,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ялта Град Строй”,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “СК Альтаір”,м. Харків

про стягнення 541 500,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач (за зустрічним позовом), Товариство з обмеженою відповідальністю “Ялта Град Строй”, 09 червня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до відповідача (за зустрічним позовом), Товариства з обмеженою відповідальністю “СК Альтаір” про стягнення 541 500,00 грн.

Подана зустрічна позовна заява про стягнення 541 500,00 грн. не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

За приписами п.п. 59, 61 зазначених вище Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Таким чином, належним доказом відправлення сторонам заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

У відповідності до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як вказувалось вище, у даному випадку таким належним доказом надіслання копії зустрічної позовної заяви з доданими до неї всіма документами позивачу є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції з фіскальним чеком, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв’язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.

З доданих до зустрічної позовної заяви документів вбачається, що в якості доказу направлення позивачу копії зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами відповідачем не додано до зустрічної позовної заяви фіскальний чек всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України, оскільки ч. 1 ст. 56 цього Кодексу встановлено обов‘язок позивача, прокурора при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення та фіскальним чеком.

Неподання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) фіскального чеку позбавляє суд можливості встановити факт направлення позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) саме доданих до зустрічної позовної заяви документів, а не іншої кореспонденції.

Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви (зустрічної позовної заяви в розумінні ст.60 Господарського процесуального кодексу України) додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Разом з тим, відповідно до п. 3.1 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Відповідно до додатків 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (місце печатки - М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

При дослідженні матеріалів зустрічної позовної заяви та додатків до неї, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що у поданому разом з зустрічною позовною заявою платіжному дорученні № 84 від 05.06.2015 року (на титульній його сторінці) відсутні підписи відповідальних осіб платника, печатка позивача, тобто вказані реквізити не заповнено, що суперечить вимогам вищезазначеної Інструкції.

Отже, платіжне доручення № 84 від 05.06.2015 року не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання відповідної заяви.

Пунктом 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.

Водночас, відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України. Такі ж наслідки настають в разі, коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (частини третя - шоста статті 28 Господарського процесуального кодексу України), і на ці документи немає посилання в заяві.

Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст.57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов’язаним виконати вимоги ст.63 зазначеного Кодексу України.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Таким чином, зустрічна позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.

Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 28, 34, 38, 44, 56, 57, 60 п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. ст.65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву б/н від 05.06.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Ялта Град Строй” до Товариства з обмеженою відповідальністю “СК Альтаір” про стягнення 541 500,00 грн.

Роз’яснити Товариству з обмеженою відповідальністю “Ялта Град Строй”, що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя О.С. Комарова