Рішення № 44874449, 27.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/48/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015 Справа № 905/6976/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-експедиторська компанія "ІнтерТрансСервіс" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, буд. 19)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ)

про стягнення 233296,82 грн.

Суддя Колодій Н.А.

Представники:

Від позивача: Жукова А.І., довіреність № 285/105 від 16.03.2015 р.

Від відповідача: не з'явився

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ підсудних господарському суду Донецької області здійснюються господарським судом Запорізької області.

23.03.2015 р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-експедиторська компанія "ІнтерТрансСервіс" з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення 167524,12 грн., які складаються з 161788,09 грн. основного боргу за договором № 7 на транспортно-експедиційне обслуговування від 25.05.2009 р. та 5736,03 грн. - 3% річних.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу копії матеріалів № 905/6976/13 передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 р. прийняті подані матеріали до розгляду, порушено провадження у справі № 905/6976/13, присвоєно справі номер провадження 32/48/15 з призначенням судового засідання на 22.04.2015 р.

Ухвалою суду від 22.04.2015 р., за клопотанням позивача строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 27.05.2015 р.

21.04.2015 р. до господарського суду Запорізької області від ТОВ "Міжнародна транспортно-експедиторська компанія "ІнтерТрансСервіс" надійшла заява (вих. № 285/141 від 14.04.2015 р.) про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу в розмірі 161788,09 грн., 13277,36 грн. - 3% річних та 58231,37 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

При цьому в разі збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт збільшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом, в описовій частині рішення зі справи.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймаються судом. Суд розглядає позовні вимоги про стягнення 161788,09 грн. основного боргу, 13277,36 грн. - 3% річних та 58231,37 грн. втрат від інфляції.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України та умовами договору № 7 на транспортно-експедиційне обслуговування від 25.05.2009 р.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 25.03.2015 р., від 22.04.2015 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки себе особисто або свого уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Місцезнаходженням відповідача згідно з позовною заявою є Донецька область, м. Донецьк. Ухвали суду відповідачу поштою на адресу, зазначену в позовній заяві, не направлялися, оскільки відповідно до листа ЗД УДППЗ "Укрпошта" від 30.03.2015 р. № 04-16-416 припинено приймання та пересилання поштових відправлень на територію Донецької області, про що складено відповідні акти. Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (зі змінами внесеними Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. № 01-06/2052/14) інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

В п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи обмеженість строку розгляду спору господарським судом, встановленого ст. 69 ГПК України, суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-експедиторська компанія "ІнтерТрансСервіс" - (позивач, експедитор) та Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" (відповідач, замовник) укладено Договір № 7 на транспортно - експедиційне обслуговування (далі за текстом Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, у порядку й на умовах, що узгоджені сторонами у договорі, експедитор приймає на себе зобов'язання за плату й за завданням замовника виконати або організувати виконання визначеним договором послуг, пов'язаних з перевезенням експортного вантажу замовника.

Вартість послуг за даним договором встановлюються сторонами по кожному конкретному виду вантажу окремо і фіксується в додатках і або додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною даного договору (пункт 3.1 Договору).

Відповідно п. 3.3. Договору, замовник здійснює оплату послуг експедитора протягом 5 днів з моменту підписання акту прийому - передачі послуг (робіт) сторонами та/або виставлення рахунку експедитором, якщо інше не обумовлено в заявці.

Факт надання послуг за Договором підтверджується підписаними сторонами Актами здачі-приймання виконаних робіт за надані експедиторські послуги: № 3ЭМ від 13.06.2012 р. (на суму 164756,17 грн.), № 4ЭМ від 05.07.2012 р. на суму 2397,00 грн., № 5ЭМ від 23.07.2012 р. на суму 8297,02 грн., .№ 6ЭМ від 25.07.2012 р. на суму 1750 грн., № 7ЭМ від 08.08.2012 р. на суму 60902,21 грн., № 8ЭМ від 20.08.2012 р. на суму 12964,28 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до зазначених Актів здачі-приймання виконаних робіт за надані експедиторські послуги, будь-яких претензій щодо виконання послуг до позивача, як виконавця, від відповідача не було.

Позивачем було надано відповідачу для оплати послуг рахунки: № 3ЭМ від 13.06.2012 р., № 4ЭМ від 05.07.2012 р., 5ЭМ від 23.07.2012 р.., № 6ЭМ від 25.07.2012 р. № 7ЭМ від 08.08.2012 р., № 8ЭМ від 20.08.2012 р., № 9ЭМ від 27.11.2012 р., № 10 ЭМ від 1209,59 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору щодо своєчасності та повноти оплати наданих послуг, позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 285/195 від 31.05.2013 р.

Відповідач листом вих. № 42/147 від 08.07.2013 р. повідомив позивача про графік погашення заборгованості.

Таким чином, станом на момент вирішення справи, судом встановлено, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати за надані послуги по договору, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 161788,09 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу в сумі 161788,09 грн. грн. суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу в сумі 161788,09 грн. грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 13277,36 грн. - 3% річних та 58231,37 грн. втрат від інфляції.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вимога підлягає задоволенню частково в сумі 13271,28 грн. - 3% річних. В решті щодо стягнення 3% річних слід відмовити.

Щодо розрахунку втрат від інфляції грошових коштів, то перевіривши наданий розрахунок, судом встановлено, що розрахунок втрат від інфляції грошових коштів позивачем виконаний не вірно. Фактично, стягненню з відповідача підлягає сума в більшому розмірі чим заявлена позивачем. Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем заявлено до стягнення 58231,37 грн. втрат від інфляції, то судом позовна вимога в цій частині задовольняється в межах суми, заявленої позивачем.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Таким чином позов слід задовольнити частково.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-експедиторська компанія "ІнтерТрансСервіс" до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення 233296,82 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-експедиторська компанія "ІнтерТрансСервіс" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, буд. 19, код ЄДРПОУ 33653926) 161788 (сто шістдесят одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн. 09 коп. основного боргу, 13271 (тринадцять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 28 коп. - 3 % річних та 58231 (п'ятдесят вісім тисяч двісті тридцять одна) грн. 37 коп. витрат від інфляції, та 4665 (чотири тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 80 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "11" червня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.