Постанова № 44873868, 10.06.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року Справа № 910/27313/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Шаргала В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 рокуу справі Господарського суду№ 910/27313/14 міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром" простягнення 5000 грн. за участю представників сторін:

позивача - Рогальська Т.А. дов. від 02.01.2015 р.,

відповідача - Зайнудінова А.М. дов. від 22.09.2014 р.

За розпорядженням секретаря другої судової палати від 09.06.2015 розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: головуючий - Полянський А.Г., судді - Кравчук Г.А., Шаргало В.І.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 року (суддя - Сташків Р.Б.) позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" 5 000 грн. безпідставно отриманих коштів, а також 1 827 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 р. (судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А., Дідиченко М.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 скасовано. Прийнято нове рішення по справі № 910/27313/14, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром" про стягнення 5 000 грн. відмовлено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром" судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 913 грн. 50 коп.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Сміла Енергоінвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Ізодром", як виконавцем та ТОВ "Сміла Енергоінвест" 09.11.2011 укладено договір № 584.

Умовами договору було передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання власними силами та засобами, на свій ризик якісно у встановлені Договором строки виконати роботи по налагоджуванню автоматизованих вузлів обліку природного газу на котельних КП "Смілакомунтеплоенерго", а Замовник приймає на себе зобов'язання сплатити вартість робіт, а також прийняти від Виконавця їх виконання.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість робіт складає 39 812,88 грн. Ціна договору є незмінною протягом дії договору.

Згідно п. 2.3 договору замовник здійснює 100% передоплату вартості робіт протягом 5 днів з моменту підписання договору.

Пунктами 3.1.1 та 3.1.2 договору передбачено, що виконавець протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмового звернення Замовника про готовність засобів вимірювальної техніки автоматизованого вузла обліку природного газу до виконання робіт по їх налагоджуванню, надсилає своїх фахівців та здійснює роботи по налагоджуванню протягом 20 робочих днів з моменту отримання від Замовника письмового звернення.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами договірних зобов'язань (п. 8.1 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011, але не раніше повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив попередню оплату лише на суму 5 000 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 1438 від 15.11.2011 р. Решта коштів у розмірі 34 812, 88 грн. позивачем так і не була перерахована відповідачу.

Крім цього, позивачем не було надано відповідачу письмового звернення про готовність засобів вимірювальної техніки автоматизованого вузла обліку природного газу до виконання робіт по їх налагоджуванню.

За умовами п. 3.1.1 та 3.1.2 договору, саме отримання такого повідомлення є підставою для початку виконання робіт виконавцем та від такого повідомлення відліковується 20-денний строк їх виконання.

Невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором унеможливило здійснення відповідачем робіт, передбачених договором.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині здійснення робіт, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Ізодром" 5 000 грн. безпідставно набутих коштів на підставі ст.1212 ЦК України.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки договір є припиненим з 31.12.2011, то відсутні правові підстави для утримання відповідачем коштів попередньої оплати в сумі 5 000 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно умов п. 2.3 договору замовник має здійснити 100% передоплату вартості робіт протягом 5 днів з моменту підписання договору.

Отже, позивач був зобов'язаний здійснити попередню оплату робіт саме у зазначеній сумі.

Позивач здійснив попередню оплату лише на суму 5 000 грн. Решту коштів у розмірі 34 812, 88 грн. оплачено не було.

Отже, позивачем зобов'язання з оплати робіт у розмірі 100 % передплати не виконано.

Так, пунктами 3.1.1 та 3.1.2 договору передбачено, що виконавець протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмового звернення Замовника про готовність засобів вимірювальної техніки автоматизованого вузла обліку природного газу до виконання робіт по їх налагоджуванню, надсилає своїх фахівців та здійснює роботи по налагоджуванню протягом 20 робочих днів з моменту отримання від Замовника письмового звернення.

Настання строку виконання відповідачем свого зобов'язання з виконання робіт пов'язано з отриманням від позивача письмового звернення (яке позивачем відповідачу не надсилалось).

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що не надіслання позивачем звернення відповідачу, строк виконання зобов'язань за договором у відповідача не настав. Крім того, початку виконанню відповідачем робіт по договору мало передувати здійснення замовником 100% передплати, чого також здійснено не було.

Умовами договору (п. 9.1) передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011. Однак, зазначений пункт договору містить умову про те, що цей договір діє до 31.12.2011, але не раніше повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Отже, умовами договору передбачено, що закінчення строку його дії не може відбутися раніше аніж повне виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Дій, направлених на розірвання договору, в тому числі і на відмову від договору в односторонньому порядку, сторонами не здійснювалось.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд врахував те, що заявлені до стягнення кошти отримано на належній правовій підставі - сплата частини передплати, що передбачено умовами договору.

Оскільки договір не припинив свою дію, підстава, на якій були набуті відповідачем грошові кошти в сумі 5 000 грн., не відпала.

У постанові Верховного Суду України № 13/096-12 зазначено, що відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про:

повернення виконаного за недійсним правочином;

витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вищезазначене дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами було укладено договір, а кошти які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплата відповідно до умов договору, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність повернення коштів попередньої оплати в розмірі 5 000 грн. позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 у справі № 910/27313/14 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Кравчук Г.А.

Шаргало В.І.