Ухвала суду № 44873731, 11.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22ц/796/7260/15 Головуючий у 1 інстанції - Гриньковська Н.Ю.

Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

Головуючого - Панченка М.М.

Суддів - Кирилюк Г.М., Качана В.Я.

При секретарі - Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 6 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК»Провідна») і просила винести рішення, яким відшкодувати з відповідача на свою користь 43.037,57 грн., як невиплачену суму страхового відшкодування у зв»язку із пошкодженням в ході ДТП належного їй автомобіля «МІNІ Соореr». А також просила стягнути з відповідача, в порядку ст.625 ЦК України, 3.155,3 грн., як пеню за прострочку виконання грошового зобов»язання.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 6 березня 2015 року у позові відмовлено /а.с.105-109/.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 6 березня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. /а.с.111-115/.

Скаржник послався на те, що ліміт відповідальності страховика ПрАТ «СК»Провідна» складає 50.000 грн., а страхове відшкодування нараховане для виплати позивачці складає лише 21.415 грн.50 коп., а тому, на думку скаржника, страховик зобов»язаний доплатити позивачу кошти до розміру реально заподіяної шкоди, що складає 43.037 грн.57 коп., тобто, в межах ліміту його відповідальності.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу у межах заявлених доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.02.2012 року на вул.Озерна у м.Києві, в результаті ДТП, скоєного з вини водія ОСОБА_3, яка керувала автомобілем НОМЕР_1, були заподіяні механічні пошкодження автомобілю НОМЕР_2.

Оскільки цивільна відповідальність винної в ДТП особи ОСОБА_3 була застрахована ПрАТ «СК»Провідна» відповідно до договору страхування АА/1351246/1012/11 від 15.03.2011 року з лімітом відповідальності страховика за заподіяну страхувальником шкоду третім особам у сумі 50.000 грн., позивачка 27.02.2012 року звернулась до цього страховика з заявою про виплату страхового відшкодування/а.с.47/.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», (який є спеціальним Законом в галузі страхових відносин), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров»ю та майну третьої особи.

В заяві до страховика представник позивача зазначив, що розрахунок та виплату страхового відшкодування просить здійснити за калькуляцією складеній незалежним експертом, через систему «Притват Мані» ПрАТ КБ»ПриватБанку».

На виконання вимог ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком в присутності представника позивача проведено огляд пошкодженого автомобіля, за результатами якого складено Акт огляду транспортного засобу від 29.02.2012 року, який підписаний представником позивача /а.с.49/.

Відповідно до Звіту 01337/КВ про проведення оцінки від 26.03.2012 року, виконаного незалежним суб»єктом оціночної діяльності ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 склала у розмірі 27.871 грн.40 коп. без врахування ПДВ.

За розрахунками спеціаліста, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу деталей пошкодженого автомобіля, становить 21.915 грн.50 коп., а з урахуванням франшизи у сумі 500 грн., до виплати позивачці належить 21.415 грн.50 коп./а.с.50-60/.

Колегія суддів вважає, що указаний розрахунок відповідача виконаний правильно і позивачкою ОСОБА_5 не спростований.

19.04.2013 року страховиком ПрАТ «СК»Провідна» складено страховий акт та 26.04.2012 року та здійснене перерахування страхового платежу у сумі 21.415 грн.50 коп. в ПриватБанк, відповідно до заяви позивачки, що підтверджується платіжним дорученням №020811 від 26.04.2012 року та відомістю виплат №ВПТ-001834 від 24.04.2012 року /а.с.62-63/.

За результатами ретельного і об»єктивного розгляду заяви позивачки разом з усіма доданими до неї документами ПрАТ»СК»Провідна» прийняла рішення про доплату страхового відшкодування у сумі 2.779 грн.42 коп., що в загальній сумі склало 24.194 грн.92 коп., які позивачка відмовляється отримувати, вважаючи, що їй повинно бути одноразово виплачена сума з урахуванням актів виконаних робіт з ремонту її авто у розміру 43.037 грн.57 коп.

Оскільки позивачка відмовилась отримувати указану страхову суму, перераховані кошти повернуті на рахунок страховика, представник якого у суді апеляційної інстанції висловив свою готовність відповідача у будь-який час за зверненняv позивачки виплати їй страхову суму у вище визначеному розмірі - 24.194 грн.92 коп.

Вимагаючи виплати страхового відшкодування у сумі 43.037 грн.57 коп., з урахуванням ПДВ, позивачка посилається на акт виконаних робіт №313174 від 7.04.2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «АВТ»Баварія», посилаючись на цю суму, як дійсну реальну шкоду заподіяну їй в результаті пошкодженого її автомобіля.

Відмовляючи в задоволенні позову, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у позові.

Так, відповідно до ст.5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» практична діяльність з оцінки майна може здійснюватись виключно суб»єктами оціночної діяльності. А, згідно до ст.7 цього Закону проведення оцінки майна є обов»зковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

При цьому, наданий позивачкою страховику акт виконаних робіт на підтвердження розміру понесеної шкоди, а саме: №313174 від 7.04.2012року - є неналежним доказом, оскільки цей акт виконаний не суб»єктом оціночної діяльності, а господарським товариством без підтвердження того, що у його складі працює суб»єкт оціночної діяльності, який був залучений до участі у визначенні шкоди.

Крім того, відмовляючи виплачувати позивачці шкоду у сумі 43.037 грн.57 коп., страховик обґрунтовано послався на те, що указаний розмір шкоди, відповідно до актів виконаних робіт, не передбачає знос транспортного засобу, тобто, з вартості запчастин не вирахувано вартість зношення, яка згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів складає 30%.

В той же час, згідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв»язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу до місяця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Між тим, відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

А, згідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки позивачка реально витратив на ремонт автомобіля більшу суму, ніж їй нараховано страховиком ПрАТ»СК»Провідна» у вигляді страхового відшкодування, вона, звертаючись до суду, правомірно вважала, що має право на відшкодування цієї різниці.

Однак, колегія суддів вважає, що позовні вимоги безпідставно пред»явлені до ПрАТ»СК»Провідна», оскільки страховик має виплачувати потерпілій особі страхове відшкодування з урахуванням зносу пошкоджених запчастин, тобто, в розмірі реальної вартості втраченого майна, що і було виконано ПрАТ»СК»Провідна», а тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у позові, як пред»явленого до неналежного відповідача.

Враховуючи зазначені норми матеріального права, та встановлені правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судом першої інстанції постановлене на повно з»ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи виклалені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 6 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді