Постанова № 44872792, 15.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2015 року № 826/7900/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києвідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Автономні джерела струму"пронакладення арешту на рахунки платника податків

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - позивач/ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автономні джерела струму" (надалі - відповідач/ТОВ "Автономні джерела струму"), в якому просить суд накласти арешт на рахунки ТОВ "Автономні джерела струму" (код ЄДРПОУ 32704119).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем за відсутності законних підстав не було допущено посадових (службових) осіб позивача до проведення документальної виїзної перевірки ТОВ "Автономні джерела струму".

Відповідач проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, оскільки посадовими (службовими) особами позивача при виході на перевірку ТОВ "Автономні джерела струму" не було дотримано вимог чинного законодавства України

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у судовому засіданні 08.06.2015 р., за згодою сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд дійшов висновку про наступне.

ТОВ "Автономні джерела струму" було зареєстроване як юридична особа 01.09.2005 р. Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві, з 21.01.2009 р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві.

23.04.2015 р. ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві було винесено Наказ "Про проведення документальної позапланової перевірки" №748 (надалі - Наказ №748), відповідно до якого з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, керуючись пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), В.о. начальника управління податкового аудиту Вєтру Л.B. у зв'язку з отриманням постанови про призначення позапланової перевірки від 25 березня 2015 року необхідно забезпечити проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Автономні джерела струму" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України під час здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2015 р.: тривалість перевірки з 23.04.2015 р. на 10 робочих днів.

Крім того, 23.04.2015 р. на підставі Наказу №748 ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві були видані направлення на перевірку №808/26-50-22-06 (ОСОБА_2) та №807/26-50-22-06 (ОСОБА_3).

Як вбачається з матеріалів справи, перевіряючими відповідно до зазначеного наказу та направлень на перевірку, 28 квітня 2015 року здійснено виїзд на адресу ТОВ "Автономні джерела струму" (м. Київ, вул. Новопирогівська, 50), де головному бухгалтеру зазначеного товариства Завадській Віталіні Миколаївні були пред'явлені зазначені вище направлення на перевірку та Наказ №748.

При цьому, службовою особою було відмовлено розписатися в отриманні копії Наказу №748 та направлень на перевірку №807/26-50-22-06 та № 808/26-50-22-06, про що позивачем було складено акт відмови №225/3-26-50-22-06 від 28.04.2015 р.

Крім того, у зв'язку з недопуском посадових осіб позивача для проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Автономні джерела струму" на підставі Наказу №748 та направлень на перевірку від 23.04.2015 р. №808/26-50-22-06 та №807/26-50-22-06, ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві був складений акт №224/3-26-50-22-06 від 28.04.2015 р. про неможливість розпочати перевірку ТОВ "Автономні джерела струму" у зв'язку з відмовою у допуску до перевірки, а також складено акт №226/3-26-50-22-06 від 28.04.2015 р. про відмову відповідача від підпису в акті №224/3-26-50-22-06 від 28.04.2015 р.

За вказаних обставин, 28 квітня 2015 року начальник управління податкового аудиту ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві Міхонік С.А. звернулася до заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві Поліщук С.В. зі зверненням про застосування адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ "Автономні джерела струму".

29 квітня 2015 року заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві Поліщук С.В. прийнято рішення №7845/10/26-50-22-06 про застосування адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ "Автономні джерела струму".

З метою накладення арешту на кошти на рахунках ТОВ "Автономні джерела струму" ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві звернулось з даним позовом до суду.

Згідно положень пп.21.1.1 - пп.21.1.5 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 вказаної статті ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до пп.78.1.11, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Приписами пунктів 78.4 та 78.5 ст. 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 81.2 зазначеної статті у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку). (п. 81.3. ст. 81 ПК України).

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків застосовується в разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п. 94.6 вказаної статті керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Як вбачається з наданих заперечень відповідача на позовну заяву, останній вказував на протиправність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту та звернення з даним позовом до суду, зокрема, з підстав не зазначення в Наказі №748 постанови якого органу та у зв'язку з яким кримінальним провадженням прийнято рішення про проведення такої перевірки, а також ненадання даної постанови відповідачу.

При цьому, суд зазначає, що пп. 78.1.11, п. 78.1 та п. 78.4ст. 78 ПК України, на підставі якого винесено вказаний вище Наказ №748, не передбачено зазначення у самому наказі повної назви судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Вказаним пунктом чітко зазначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме:

- отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки;

- отримання постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Як встановлено під час розгляду даної справи, підставою для видачі Наказу №748, стала постанова Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України про призначення документальних позапланових перевірок за додержанням вимог податкового та митного законодавства від 25.02.2015 року щодо переліку суб'єктів господарювання, серед яких є і ТОВ "Автономні джерела струму", винесена в рамках кримінального провадження № 42014000000000369 за підозрою ОСОБА_7 у вчинені кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.

Водночас, суд звертає увагу, що Наказ №748 відповідачем не оскаржувався.

Крім того, у судовому засіданні 08.06.2015 р. в якості свідка була допитана ОСОБА_2 - старший державний ревізор-інспектор ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві, яка повідомила, що 28.04.2015 р. було здійснено виїзд на адресу ТОВ "Автономні джерела струму", де головному бухгалтеру ТОВ "Автономні джерела струму" були пред'явлені Наказ №748, направлення на перевірку та службові посвідчення, проте у допуску до перевірки було відмовлено.

Суд критично відноситься до тверджень відповідача відносно того, що інспектор ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 відмовилась пред'явити службове посвідчення, оскільки в іншому випадку позивачем не було б встановлено, що дана особа є ОСОБА_2

Водночас, суд звертає увагу, що податковим законодавством визначений вичерпний перелік підстав для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки, серед яких відсутня така підстава як відмова перевіряючих розписуватись у журналі перевірок.

Окрім цього, судом також не беруться до уваги, посилання відповідача на абз. 2 п. 78.2 ст. 78 ПК України, а саме на заборону контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем суду надано не було.

Враховуючи те, що за наявності законних підстав для проведення документальної виїзної перевірки ТОВ "Автономні джерела струму" для її проведення посадових осіб ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві не було допущено, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автономні джерела струму" (код ЄДРПОУ 32704119), відкриті в:

- ПАТ "ВБР" МФО 380719 №26002019543203 (українська гривня), №26005900000272 (російський рубль), №26005900000272 (долар США), №26005900000272 (євро), №26005900000272 (українська гривня), №26040001506050 (українська гривня);

- ПАТ "Альфа-Банк" МФО 300346 №26006103773001 (російський рубль), №26006103773001 (долар США), №26006103773001 (євро), №26006103773001 (українська гривня), №26046010377301 (українська гривня);

- Червоноградській філії КБ "Приватбанк" МФО 325882 №26007051300219 (українська гривня), №26008051300218 (українська гривня), №26050061300727 (українська гривня), №26062051300209 (українська гривня);

- ПАТ "Пумб" МФО 334851 №26000962484178 (долар США), №26001962481299 (євро), №26002962484455 (українська гривня), №26004962481058 (російський рубль);

- ПАТ "КСГ Банк" МФО 380292 №26001318270840 (долар США), №26003018270643 (російський рубль), №26003318270978 (євро), 26009018270 (українська гривня);

- Казначейство України МФО 899998 №37517000081451 (українська гривня).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук