Постанова № 44872786, 15.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року м. Київ № 826/7220/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві до приватного підприємства «Торгівельно-виробниче підприємство «Лізард» про стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі також - позивач) про стягнення з ПП «ТВП «Лізард» (далі також - відповідач) заборгованості з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 464 645, 24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача, станом на 21 квітня 2015 року, перед бюджетом виникла заборгованість по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та податку на прибуток приватних підприємств, внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2015 року було відкрито скорочене провадження у справі № 826/7220/15 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Зазначена ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі була направлена на юридичну адресу відповідача, проте була повернута на адресу суду із позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».

ПП «ТВП «Лізард», у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

ПП «ТВП «Лізард» (код ЄДРПОУ 34479463) знаходиться за адресою: 03179, місто Київ, вулиця Булаховського, будинок 5-Б та перебуває на податковому обліку як платник податків в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі прийнятих ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві податкових повідомлень-рішень № 0000052203 від 08 січня 2014 року, № 0000042203 від 08 січня 2014 року, № 0000312203 від 15 січня 2014 року та № 0000302203 від 15 січня 2014 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 938 650, 00 грн. та з податку на прибуток підприємств на загальну суму 434 856, 00 грн., всього на суму 1 373 506, 00 грн.

Внаслідок не сплати у встановлений строк грошових зобов'язань, ПП «ВТП «Лізард» була нарахована пеня з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств на загальну суму 85 869, 24 грн.

Так, податковим органом надсилалась на юридичну адресу ПП «ВТП «Лізард» податкова вимога форми «Ю» від 05 червня 2014 року № 1537-25 на суму 1 459 375, 24 грн., однак, поштове відправлення було повернуто на адресу ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві із позначкою про причини повернення: за закінченням встановленого строку зберігання.

Також, 05 червня 2014 року заступником начальника ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято рішення № 109/26-57-25-01-31 про опис майна у податкову заставу.

Станом на 21 квітня 2015 року за ПП «ВТП «Лізард» рахується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 943 920, 00 грн., у тому числі пеня у розмірі 43 971, 36 грн., а також з податку на прибуток підприємств у розмірі 434 856, 00 грн., у тому числі пеня у розмірі 41 897, 88 грн., а всього на суму 1 464 645, 24 грн.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відтак, враховуючи, що сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Доказів оскарження податкової вимоги та погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов'язаннями відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Отже, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 464 645, 24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, обліковими картками такого платника податку, податковими повідомленнями-рішеннями, розрахунком заборгованості.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми заборгованості відповідачем суду надано не було.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався, не спростував тверджень позивача, у добровільному порядку кошти не сплатив, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи і дослідженими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 69-71, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Торгівельно-виробниче підприємство «Лізард» на користь Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (вулиця Верховинна, 9, місто Київ, 03115) заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (КЕКД 14010100) у сумі 943 920, 00 та пені у сумі 43 971, 36 грн., а також податку на прибуток підприємств (КЕКД 11021000) у сумі 434 856,00 грн. та пені у сумі 41 897, 88 грн., а всього на загальну суму 1 464 645, 24 грн. (один мільйон чотириста шістдесят чотири тисячі шістсот сорок п'ять гривень 24 копійки), які зарахувати на р/р 31110029700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач УДКС у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.В. Вовк