Постанова № 44871679, 10.06.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року м. Полтава Справа № 816/1405/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Павленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.05.2015 /том 3 а.с. 110/) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2015 №0033971701/1285, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.04.2015 №Ф-0031831701/510 та рішення №0033951701/1291 від 06.05.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки від 20.04.2015 №531/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 щодо порушення ним вимог податкового законодавства, в результаті чого занижено податок на доходи з фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 у розмірі 32907,88 грн та занижено єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2011 по 31.12.2014 у розмірі 66441,28 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що повернення ТОВ "Салекс Абсолют" на користь позивача коштів за повернутий ним товар не являється доходом, так як не є виручкою від реалізації ТМЦ, а відтак висновок відповідача щодо порушення позивачем п.177.1, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України є хибним. Стосовно неправомірного включення до витрат операційної діяльності амортизаційних відрахувань в сумі 169784,64 грн позивач зазначав, що Податковий кодекс України не містить норм, які б забороняли фізичній особі-підприємцю включати до складу витрат суми амортизаційних відрахувань.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №13440/10 від 19.05.2015, №26.05.2015 №512 та додаткових поясненнях №558 від 10.06.2015 (том 3 а.с. 115-122, том 4 а.с. 86-87).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, у період з 30.03.2015 по 10.04.2015 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФО-П ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, законодавства про збір та облік обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт №531/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 від 20.04.2015 (том 1 а.с. 24-49), в якому зафіксовано порушення ФО-П ОСОБА_4:

- п.177.2, п.177.4 ст.177, пп.138.10.4 п.138.10, п.138.4, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.14.1.203, пп.14.1.231, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи з фізичних осіб за період з 01.01.20.2012 по 31.12.2014 у розмірі 32907,88 грн, в тому числі за 2012 рік в розмірі 32907,88 грн;

- п.2 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого занижено єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2011 по 31.12.2014 у розмірі 66441,28 грн, в тому числі за 2012 рік в розмірі 66441,28грн.

На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.04.2015 №Ф-0031831701/510 на суму заборгованості зі сплати єдиного внеску 66441,28 грн (том 1 а.с. 50).

Крім того, прийнято рішення від 06.05.2015 №0033951701/1291 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 9966,19 грн (том 3 а.с. 111) та податкове повідомлення-рішення від 06.05.2015 №0033971701/1285, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 41134,85 грн, в тому числі основний платіж - 32907,88 грн та штрафна (фінансова) санкція 8226,97 грн (том 3 а.с. 112).

Позивач, не погоджуючись з правомірністю вказаних рішень, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ФО-П ОСОБА_4, суд виходить з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 22.01.2013 ФО-П ОСОБА_4 до контролюючого органу подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік, у рядку 02 розділу ІІІ якої визначено суму загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності, в сумі 1445583,89 грн (том 1 а.с. 13-15).

Як зазначено перевіряючим у акті перевірки, перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у період з 01.01.2012 по 31.12.2012, відображеного в розділі ІІІ податкової декларації та додатку 5 до декларації, встановлено заниження загального оподатковуваного доходу в розмірі 125111,66грн.

Згідно даних платника податків загальний оподатковуваний дохід складає 1445583,89грн, а по даним перевірки - 1570695,55 грн. При перевірці правильності формування валових доходів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 встановлено заниження валових доходів за 2012 рік в розмірі 125111,66 грн на порушення п.177.1, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, оскільки при складанні податкової звітності - декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік платником податків не враховано суми оплати за повернутий товар (маргарин молочний та повидло) на загальну суму (без ПДВ) в розмірі 125111,66 грн, який рахувався на обліку залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2012 та придбаний відповідно до видаткових накладних від 30.04.2010, від 31.05.2010, від 31.03.2010, від 04.10.2010 (тобто термін зберігання даного товару не відповідає строкам/даті повернення та використання у господарської діяльності). Суми оплати підтверджуються первинними банківськими виписками за відповідний звітний період на загальну суму в розмірі 150133,99грн ( з ПДВ) від підприємства ТОВ "Салекс Абсолют". Даний товар, а саме, маргарин кількістю - 12790 кг та повидло яблучне кількістю - 6009 кг, обліковувався на складі залишків товарно-матеріальних цінностей станом на початок зазначеного періоду. Придбаний товар у 2010 році на суму 125111,66 грн повинен був бути реалізований протягом визначеного терміну у зв'язку з його обмеженим терміном придатності, відповідно до нормативів ГОСТ і ДСТУ, проте підприємцем не здійснювалася реалізація придбаних товарів або використання у виробництві на протязі 2011-2012 років. В ході перевірки платником податків не надано сертифікатів якості виробника, по яких проводилось придбання товару у ТОВ "Салекс Абсолют". З огляду на це, оплата за повернутий товар врахована перевіряючим як одержані доходи у грошовій формі (погашення існуючої заборгованості станом на 01.01.2012. Відтак, фактична сума одержаного доходу за 2012 рік без ПДВ складає 157069,55 грн, розбіжність із задекларованими сумами доходу від провадження господарської діяльності платника податків складає - 125111,66 грн.

Суд з даним висновком контролюючого органу не погоджується та вважає його безпідставним з огляду на таке.

Згідно з пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до п.177.1, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Судовим розглядом встановлено, що 20.05.2009 між ТОВ "Салекс Абсолют" (постачальник) та ФО-П ОСОБА_4 (покупець) укладено договір поставки №10, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцеві у власність товар у зумовлені строки за ціною, в асортименті і кількості, які погоджені сторонами, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору (том 2 а.с. 64).

В рамках виконання умов договору поставки №10 від 20.05.2009 ФО-П ОСОБА_4 у березні, квітні та жовтні 2010 року було придбано у ТОВ "Салекс Абсолют" маргарин у кількості 36900 кг та повидло яблучне у кількості 15008 кг, про що свідчать наявні у матеріалах справи податкові, видаткові накладні, платіжні доручення, посвідчення якості, декларація виробника (том 2 а.с. 65-70, том 4 а.с. 16-20, 35-38).

Пунктами 6.6, 6.7 договору поставки №10 від 20.05.2009 передбачено, що покупець має право повернути постачальнику товари, що були поставлені останнім покупцю, а постачальник зобов'язаний забрати такі товари у наступних випадках: - якщо товар не користується попитом у споживачів та не реалізовується; - якщо термін придатності товарів сплинув. Повернення товарів здійснюється за рахунок та транспортом постачальника після отримання від покупця повідомлення про таке повернення товарів. Повідомлення може бути направлене по факсу, листом, в електронній формі.

З грудня 2011 року по вересень 2012 року у відповідності до пунктів 6.6, 6.7 договору поставки №10 від 20.05.2009 ФО-П ОСОБА_4 було здійснено повернення товару - маргарину та повидла яблучного на користь ТОВ "Салекс Абсолют" на загальну суму 130116,78 грн (без ПДВ), що підтверджується долученими до справи доповідною запискою, листами щодо погодження повернення ТМЦ, видатковими накладними (повернення), довіреностями на отримання ТМЦ від ФО-П ОСОБА_4, актами прийому-передачі товару, товарно-транспортними накладними, розрахунками коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, складених ТОВ "Салекс Абсолют" на повернутий товар, звітами по руху ТМЦ (том 2 а.с. 71-109, том 3 а.с. 178-210, том 4 а.с. 39-44, 48-60).

Обґрунтовуючи необхідність повернення залежалого маргарину та повидла (по якому закінчився термін придатності до споживання) представники позивача вказали на те, що у зв'язку із нестабільною фінансовою ситуацією в країні, зменшенням продажів та попиту на продукцію, ФО-П ОСОБА_4 був змушений поступово закінчувати свою торгівельну діяльність, здавати приміщення свого магазину, в якому він раніше провадив торгівельну діяльність, в оренду іншим суб'єктам господарювання, проводити анулювання зареєстрованих за його магазином реєстраторів розрахункових операцій, а врешті взагалі продати магазин фізичній особі ОСОБА_5 В підтвердження вказаних обставин, представник позивача долучив до матеріалів справи довідки про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій, договір оренди №3 від 13.05.2011 /з урахуванням додаткових угод та актів приймання-передачі до нього/, договір купівлі-продажу магазину від 01.11.2012, витяг з Державного реєстру правочинів (том 4 а.с. 21-34).

Згідно з пунктом 6.8 договору поставки №10 від 20.05.2009 при поверненні товару, оплаченого покупцем, постачальник зобов'язаний протягом шістдесяти днів, з дати повернення товарів, повернути покупцю вартість оплачених ним товарів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок покупця.

Як свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення та банківські виписки (том 3 а.с. 143-176), на виконання пункту 6.8 договору протягом 2012 року ТОВ "Салекс Абсолют" на розрахунковий рахунок ФО-П ОСОБА_4 були повернуті кошти за повернутий товар у загальній сумі 130116,78 грн (без ПДВ), з яких 5005,13 грн повернуто у 2011 році, 125111,65 грн - у 2012 році. Саме надходження на рахунок позивача у 2012 році суми коштів у розмірі 125111,65 грн було безпідставно розцінено перевіряючим як отримання ФО-П ОСОБА_4 доходу від здійснення ним господарської діяльності.

Допитана в ході судового розгляду справи в якості свідка директор ТОВ "Салекс Абсолют" ОСОБА_6 підтвердила факт повернення ФО-П ОСОБА_4 на користь ТОВ "Салекс Абсолют" товарно-матеріальних цінностей всього на суму 130116,78 грн (без ПДВ), у зв'язку з чим товариством було перераховано вказану суму за повернутий товар на користь позивача, та, як наслідок, проведено коригування своїх податкових зобов'язань. При цьому, свідок ОСОБА_6 звернула увагу суду на те, що у період з 13.05.2013 по 05.06.2013 Кременчуцькою ОДПІ проводилася планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Салекс Абсолют" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт №4502/22.2-11/36345921 від 12.06.2013 (том 3 а.с. 311-247). Саме у вказаному акті зафіксовано здійснення ТОВ "Салекс Абсолют" коригування суми податкового зобов'язання за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 по контрагенту ФО-П ОСОБА_4

Суд зазначає, що виручка - це сукупний об'єм грошових коштів, отриманих (виручених) компанією або підприємцем, що підлягають до отримання за визначений період діяльності від продажу предмета комерційної діяльності - товарів, робіт, послуг.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що повернення ТОВ "Салекс Абсолют" на користь ФО-П ОСОБА_4 коштів за повернутий товар (маргарин та повидло) не може бути доходом останнього, так як не являється виручкою від здійснення останнім торгівельної господарської діяльності, а відтак висновки акту перевірки щодо допущення ФО-П ОСОБА_4 порушення п.177.1, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України не відповідають дійсним обставинам справи, встановленим в ході судового розгляду справи, та є безпідставними.

Окрім цього, в акті перевірки вказано на те, що у період проведення перевірки ФО-П ОСОБА_4 мав на обліку основні фонди, на які нараховувалася амортизація із застосуванням прямолінійного методу, відповідно до пп.145.1.5 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України, балансова вартість яких складає: 1983009,19 грн - залишкова вартість станом на 01.01.2012, 527450,97 грн - залишкова вартість станом на 31.12.2014.

При перевірці правильності формування валових витрат за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 встановлено завищення задекларованих платником податку показників р.6 "Інші витрати" додатку 5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік в розмірі 79784,64 грн, на порушення п.177.2, п.177.4 ст.177, п.138.10.4 п.138.10 ст.138, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.14.1.203, пп.14.1.231, п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

За перевіряємий період платник податків веде податковий облік основних засобів та нараховує амортизаційні відрахування на їх відновлення по кваліфікації груп основних засобів та інших необоротних активів: гр.4 - машини та обладнання, гр.5 - транспортні засоби та гр.6- інструменти, прилади, інвентар (меблі) відповідно до щомісячних відомостей обліку основних засобів по рахунку 10. Суму нарахованих амортизаційних відрахувань частково в розмірі 169784,64 грн за 2012 рік відносить до складу валових витрат, р.10 "Понесені інші витрати, пов'язані з одержанням доходу, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг" Книги обліку доходів і витрат за №59/1675 /заведена - 26.06.2011/. Згідно банківських виписок за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено, що отриманий валовий дохід платник податків складає від погашення дебіторської заборгованості від надання в оренду власного нерухомого майна (призначення платежу узагальнене - оплата за послуги оренди згідно договорів) від підприємства ТОВ "Салекс Абсолют" на підставі договорів оренди від надання в строкове платне користування транспортних засобів від 14.05.2010 та 10.05.2012, нежитлових приміщень (виробниче приміщення, приміщення під офіс) від 01.03.2011 за №2 та обладнання від 01.03.2011 за №1, від 01.03.2012 за №1 за адресою: м. Кременчук, вул. 40-років Жовтня, 13А.

Задекларована загальна сума одержаного доходу від надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна за 2012 рік (р. 3 додатку 5 до розділу III Декларації про майновий стан і доходи) - 678851,76 грн, в тому числі відображено дохід від надання в строкове платне користування обладнання згідно специфікації №1,2,3 (п.1 договору "Загальні положення"). Вартість майна, що орендується 2500000,00 грн (пп.1.2 р.1 "Загальні положення даного договору.

Проведеною перевіркою досліджено факт отримання доходу відповідно до договору оренди від 01.03.2011 за №1, згідно якого розмір орендної плати складає щомісячно 12000,00 грн, в тому числі ПДВ (п.4 Договору "Орендна плата та розрахунки за договором"), тобто до складу одержаного валового доходу (р.3 додатку 5 до розділу ІІІ Декларації про майновий стан і доходи) віднесено суми оплати за послуги за період з серпня 2011 року по квітень 2012 року. Розмір отриманих доходів від здійснення діяльності, що підтверджує понесені витрати, без ПДВ становить 90000,00 грн, а понесені інші витрати, пов'язані з одержанням доходу, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг, без ПДВ (р.10 Книги доходів та витрат) становить 169784,64 грн. Включення до складу витрат сум витрат (сум амортизаційних відрахувань), які призводять до отримання збиткового фінансового результату є неправомірним, так як зазначена діяльність не спрямована на отримання прибутку, внаслідок чого не відповідає визначенню терміну "господарська діяльність".

Відтак, за висновком перевірки витрати, пов'язані з одержанням ФО-П ОСОБА_4 доходу за 2012 рік не вірно враховані суб'єктом господарювання згідно документів, пред'явлених для перевірки, розбіжність склала - 79784,64 грн (169784,64 грн - 90000,00 грн).

Однак, такий висновок перевірки спростовується наступним.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

У відповідності до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.8 ст.138 вказаного Кодексу визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Як слідує з матеріалів справи, у 2012 році ФО-П ОСОБА_4 отримано дохід від надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна в сумі 678851,76 грн та від здійснення неспеціалізованої оптової торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами в сумі 766732,13 грн /розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, том 1 а.с. 20/.

При отриманні доходу за 2012 рік позивачем нараховано амортизаційних відрахувань на загальну суму - 169784,64 грн (доходи підтверджуються банківськими виписками, амортизація підтверджується відомостями нарахування амортизації за відповідні місяці /том 2 а.с. 185-254, том 3 а.с. 1-21, 40-91).

Перевіряючим у акті перевірки підтверджується факт ведення ФО-П ОСОБА_4 податкового обліку основних засобів та нарахування амортизації, при цьому не зазначається, що амортизація підприємцем нараховувалася з порушенням вимог податкового законодавства.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить норм, які б забороняли фізичній особі - підприємцю включати до складу витрат операційної діяльності витрати, які призводять до отримання збиткового фінансового результату.

Тобто, навіть якщо дохід позивача від здачі в оренду обладнання за договором оренди від 01.03.2011 №1 за 2012 рік складає 90000,00 грн, а амортизаційні відрахування, пов'язані з отриманням вказаного доходу складають 169784,64 грн, що на 79784,64 грн більше, ніж отриманий дохід, Податковий кодекс України не містить жодних заборон щодо віднесення такої суми амортизаційних відрахувань до складу витрат операційної діяльності.

Разом з тим, суд зазначає, що перевіряючий у акті перевірки помилково дійшов висновку про те, що амортизаційні відрахування в сумі 169784,64 грн пов'язані з одержанням доходу від здійснення господарської діяльності (надання в оренду обладнання) лише за договором від 01.03.2011 №1.

Як зазначив представник позивача та підтверджується наявними у матеріалах справи розшифровками податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік (том 4 а.с. 92-100), амортизаційні відрахування в сумі 169784,64 грн пов'язані також з одержанням ФО-П ОСОБА_4 доходів від здійснення господарської діяльності зі здачі в оренду транспорту, приміщення, обладнання, автомобіля "Хюндай", погрузчика за договорами від 01.03.2011 №2, від 14.05.2010, від 01.03.2011 №1, від 10.02.2012 та реалізації продуктів харчування (том 1 а.с. 53-101).

Обґрунтованих пояснень з приводу того, чому перевіряючий у акті перевірки зазначає, що загальна сума амортизаційних відрахувань 169784,64 грн пов'язана лише з отриманням доходу за договором оренди обладнання від 01.03.2011 №1 відповідачем в ході судового розгляду справи надано не було.

Натомість, у відповідності до таблиці 4, долученої позивачем до матеріалів справи (том 4 а.с. 97-100), сума амортизаційних відрахувань по договору оренди обладнання від 01.03.2011 №1 складає лише 90000,00 грн. Решта суми амортизаційних відрахувань в розмірі 16570,29 грн нарахована в зв'язку з отриманням доходу від надання в оренду транспорту, приміщення, обладнання, автомобіля "Хюндай", погрузчика.

Амортизаційні відрахування в розмірі 63214,35 грн нараховані в зв'язку з отриманням доходу від реалізації продуктів харчування. Разом амортизаційні відрахування, пов'язані з отриманням доходу у 2012 році від здачі в оренду майна і реалізації продуктів харчування становлять 169784,64 грн (63214,35 грн + 106570,29 грн) /таблиця 1 том 4 а.с. 92/.

Крім того, суд вважає за доцільне відмітити, що у поданій за результатами 2012 року ФО-П ОСОБА_4 податковій декларації про майновий стан і доходи останнім відображено суми доходів згідно видів діяльності, суми витрат, пов'язаних з такими доходами (в тому числі амортизаційні відрахування у розмірі 169784,64 грн), а також задекларовано чистий оподатковуваний дохід у сумі 32535,61 грн. А відтак, доводи контролюючого органу з приводу того, що амортизаційні відрахування в сумі 169784,64 грн, які віднесено до складу інших витрат, призвели до збиткового фінансового результату ФО-П ОСОБА_4 є безпідставними.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що позивач правомірно включив до складу витрат операційної діяльності у 2012 році суму амортизаційних відрахувань у розмірі 169784,64 грн.

Таким чином, оскільки в ході судового розгляду справи висновки контролюючого органу щодо заниження ФО-П ОСОБА_4 податку на доходи з фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 у розмірі 32907,88 грн та заниження єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2014 у розмірі 66441,28 грн не знайшли свого підтвердження, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 06 травня 2015 року №0033971701/1285, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 20 квітня 2015 року №Ф-0031831701/510 та рішення №0033951701/1291 від 06 травня 2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску прийняті Кременчуцькою ОДПІ протиправно, без врахування усіх обставин, а відтак вказані рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги ФО-П ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ФО-П ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 235,09 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 06 травня 2015 року №0033971701/1285, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 квітня 2015 року №Ф-0031831701/510 та рішення №0033951701/1291 від 06 травня 2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 235,09 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 15 червня 2015 року.

Суддя О.В. Гіглава