Постанова № 44871568, 09.06.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 року Справа № 813/1696/15

15 год. 17 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Прокуда Н.М.,

від відповідача Зошій Ю.Й.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовківському районі Львівської області про стягнення заборгованості з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краяни».

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Управління Пенсійного фонду України в Жовківському районі Львівської області (далі - позивач, УПФ України в Жовківському районі) з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краяни» (далі - відповідач, С/г ТОВ «Краяни»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, в сумі 3273,51 грн. за січень, лютий, березень 2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідачу направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з 2015 року, призначених за Списком № 2 на загальну суму на загальну суму 1091,17 грн. щомісячно. Відповідно до вимог п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір сум до відшкодування для пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 становить 100%. Оскільки станом на день звернення до суду відповідач понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не відшкодував, просить суд їх стягнути.

В судовому засіданні 09.06.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях /а.с.38-40/, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях /а.с.17-18, 26/. Пояснив, що одна працівниця АПАТ «Нове життя», спілка «Мрія», СВ «Новатори» - далі - С/г ТОВ «Краяни», скористалася правом на призначення пільгової пенсії, для чого відповідач надав їй довідки на підтвердження праці у колгоспі. Згідно діючого на той час порядку, призначені пільгові пенсії виплачувалися Пенсійним фондом і відповідач не відшкодовував йому відповідні витрати, оскільки сплачувало фіксований сільськогосподарський податок. На даний час, в зв'язку із змінами до Податкового кодексу України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», платників якого звільнено від обов'язку відшкодування пільгових пенсій, виключено фіксований сільськогосподарський податок із відповідного переліку. Тому, на даний час, відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій фактично буде здійснюватися тільки за рахунок двох осіб засновників підприємства відповідача, які не можуть нести таких витрат. Акцентував, що пільгові пенсії призначено до внесення змін до Податкового кодексу України, а тому вимога позивача про відшкодування відповідним витрат, не може мати зворотної дії в часі, оскільки така погіршує становище С/г ТОВ «Краяни». Звернув увагу на те, що 03.04.2015 року на засіданні Урядового комітету Верховної Ради України ухвалено проект Закону України «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам задіяним в сільськогосподарському виробництві). Такий передбачає відновлення дії пільги з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій для сільськогосподарських товаровиробників - платників єдиного податку четвертої групи шляхом приведення Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» у відповідність із Податковим кодексом України». Таким чином, оскільки підприємство відповідача тепер є платником єдиного податку четвертої групи, питання відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій фактично ще не врегульовано остаточно, позовні вимоги позивача є поспішними, та у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Суд заслухав представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

С/г ТОВ «Краяни» зареєстроване як юридична особа 22.03.2015 року з присвоєнням коду ЄДРПОУ 22355620 /а.с.6-7/ та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовківському районі.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках передбачених Конституцією та законами України, згідно ч. 3 ст. 6 КАС України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97 від 26.06.1997 року платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 2 цього ж Закону визначено, що для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування (стаття 4 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, пільгові пенсії призначаються відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року та п. 6.2. року 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, за вказаними вище пунктами, зокрема: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року; в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту «б» частини першої цієї статті; д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої цієї статті; е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту «б» частини першої цієї статті; є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої цієї статті; ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту «б» частини першої цієї статті. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту «б» частини першої цієї статті.

Згідно з пунктом 6.7 зазначеної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом встановлено, що за період роботи на підприємстві відповідача його працівник ОСОБА_3 одержала право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копію протоколу про призначення пільгової пенсії № 150111 від 02.06.2011 року, копія довідки від 01.06.2011 року, копія довідки про наявність пільгового стажу, необхідного для призначення вказаного виду пенсії, копію трудової книжки /а.с.30-34/.

До матеріалів справи позивачем долучено копію розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2015 року, що надсилався та одержаний відповідачем /а.с.10, 11/.

Крім того, на підтвердження факту понесених витрат позивачем до матеріалів справи долучено копію довідки про суми виплачених пенсій особі вказаній у розрахунку за січень, лютий, березень 2015 року /а.с.35/.

Слід зазначити, що рішення про призначення пенсії на пільгових умовах, за Списком № 2, вказаній особі, як і розрахунок сум пенсії відповідачем не оскаржувалися, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Представник відповідача пояснив, що, на його переконання, винятком з правила про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями, є порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначено відповідно до п. «в» - «е» та «ж» ст. 13 Закону України № 1788, оскільки за змістом абз. 5 підп. 1 п. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України № 1058 виплата пенсій таким особам здійснюється до 01.01.2005 року - Пенсійним фондом України, а після 01.01.2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону України, таким чином і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок коштів Державного бюджету України. На підтвердження цього факту до матеріалів справи долучено копію постанови Верховного суду України від 12.06.2012 року /а.с.28-29/

Всупереч вказаному, як обґрунтовано зазначив представник позивача, управління звернулося із заявою про перегляд рішення суду касаційної інстанції з приводу неоднакового застосування п. 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України № 1058 і таку заяву управління задоволено. Однак Верховний суд України зазначає, що порядок за якого витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються з січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України стосується лише витрат на доставку та призначення пільгових пенсій, призначених особам на підставі ст. 14 Закону України № 1788, а пільгова пенсія пенсіонеру щодо якого виставлено розрахунок з 2015 року та заявлено позовні вимоги на відшкодування відповідних витрат, призначена їй відповідно до ст. 13 Закону України № 1788. Зазначив, що аналогічна позиція викладена також у висновках Верховного суду України від 01.05.2012 року та у висновках Верховного суду України від 01.02.2013 року. Таким чином, належно аргументовано, що долучена до заперечення Постанова Верховного суду України від 12.06.2012 року не може бути обов'язковою в порядку ст. 244-2 КАС України, оскільки не містить норм права, на які покликається представник відповідача.

При цьому, на переконання суду, безпідставними є покликання відповідача на те, що він є платником фіксованого сільськогосподарського податку, з наступних підстав.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Тобто, від сплати пільгових пенсій звільняються підприємства, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.

Одночасно, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28 грудня 2014 року, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, главу 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» виключено.

Таким чином, з 01 січня 2015 року скасовано фіксований сільськогосподарський податок, його платники автоматично вважаються платниками єдиного податку четвертої групи, а отже і пільги щодо невідшкодування пільгових пенсій з цієї дати не поширюються на С/г ТОВ «Краяни», тому таке зобов'язане відшкодовувати ці пенсії органам Пенсійного фонду України.

Суд не бере до уваги покликання представника відповідача на проект Закону України Про внесення зміни до статті 2 закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як такі, що є передчасними, оскільки спірні правовідносини регулюються законом чинним на момент їх виникнення, а не тих, які ймовірно, будуть прийнятими у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням того, що відповідач не виконав вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: не відшкодував в повному обсязі понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам С/г ТОВ «Краяни» за період січень, лютий, березень 2015 року в сумі 3273,51 грн., що додатково обліковується у картці особового рахунку відповідача /а.с.8/, доказів, на спростування доводів позивача не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краяни» (Львівська область, Жовківський район, с. Воля-Висоцька, вул. Польова, 39 Б; ЄДРПОУ 22355620) на користь управління Пенсійного фонду України в Жовківському районі Львівської області (Львівська область, м. Жовква, вул. Воїнів УПА, 10; ідентифікаційний код юридичної особи 20847170) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень, лютий, березень 2015 року, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список № 2), в сумі 3273 (три тисячі двісті сімдесят три) грн. 51 коп.

3. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 15.06.2015 року о 16:10 год.

Суддя Кравців О.Р.