Постанова № 44871456, 10.06.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року Справа № П/811/959/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Велта»

до відповідача: Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Велта" звернулося з позовом до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Кіровоградській області про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень:

- №0003982201 від 14.11.2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23912,00 грн.;

- №0003992201 від 14.11.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 119758,00 грн. основного платежу та 59879,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень, а тому вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі.

На підставі ухвали від 10.06.2015 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 09 по 15 жовтня 2014 року посадовою особою Маловисківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Недержавна служба безпеки «Меркурій-С», за результатами якої складено акт №18/2201/30912734 від 22.10.2014 р., висновками якого встановлено порушення ТОВ ВКФ «Велта», на думку податкового органу п.198.3, п.198.6, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) встановлено завищення податкового кредиту за травень 2014 року в сумі 143670,00 грн.(а.с.21-34 т.1).

На підставі акта перевірки податковий орган виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.41, 42 т.1). За результатами розгляду скарг позивача в ДФС України, рішення залишені без змін (а.с.52-56, 68-71 т. 1).

Судом встановлено, що рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 119758,00 грн. основного платежу та 59879,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23912,00 грн. винесені у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, задекларованого податкового кредиту в загальній сумі 143670,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Недержавна служба безпеки «Меркурій-С», які, на думку Маловисківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру.

Як встановлено судом, відповідно до договору №11004 від 11.01.2011 р. про надання послуг з фізичної охорони майна, укладеного між ТОВ ВКФ «Велта» (замовник) та ТОВ «Недержавна служба безпеки «Меркурій-С» (виконавець), останнє взяло на себе зобов'язання виконати комплекс охоронних заходів власними штатними силами (охоронниками) та засобами, передбаченими чинним законодавством, з метою збереження майна замовника (а.с.73-77 т.1).

ТОВ «Недержавна служба безпеки «Меркурій-С» виконало для позивача необхідний об'єм робіт на суму 718350,00 грн. в т.ч. ПДВ - 143670,00 грн., що підтверджується податковими накладними №10 від 31.01.2014 року, №17 від 31.03.2014 року та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.80-81, 82-83 т.1). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та відображено в акті (а.с.84-85 т.1).

Судом встановлено, що сума податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними включена до податкового кредиту за травень 2014 р., які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації з ПДВ за травень 2014 р.(а.с.153-174 т.1).

Маловисківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області вважає, що податкові накладні видані ТОВ «Недержавна служба безпеки «Меркурій-С» за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до статуту ТОВ ВКФ «Велта» одним із видів діяльності є, зокрема, пошук корисних копалин, добування, переробка корисних копалин та реалізація продукції з їх використанням (а.с.86-103 т.1).

Судом встановлено, що ТОВ ВКФ «Велта» згідно договорів оренди землі від 07.09.2010 р., 01.04.2011 р., 20.12.2010 р., 10.12.2010 р. має у користуванні земельні ділянки розміром 1,5 га та 0,2 га - під будівлями та іншими угіддями; 4 га - забудованих земель промисловості; 26,31 га та 5,06 га - відкриті розробки та кар'єри, шахти, які експлуатуються (а.с.198-200, 201-203, 204-206, 208-210, 212-214 т.1).

Також судом встановлено, що у ТОВ ВКФ «Велта» в приватній власності знаходяться земельні ділянки на яких розміщені об'єкти (основні засоби, технологічне обладнання та інші виробничі потужності), а саме: корпус дільниці гравітації, корпус дільниці доводки, склад готової продукції, дослідна дільниця, склад упакованої продукції, трансформаторна підстанція, площадка для складування хвостів, площадка для складування ч. концентрату, площадка для дренажу хвостів, площадка для дренажу ч. концентрату, резервуар води протипожежний, огорожа, адміністративно-побутовий комплекс, матеріальний склад, автомобільна ремонтна майстерня, бокси для транспорту, гаражу для автомобілів, електрична майстерня, механічна майстерня), що використовуються у господарській діяльності позивачем, а також необхідна для роботи техніка - трактори, екскаватори, тощо (а.с.188-197, 216-223 т.1).

Згідно ліцензії серії АВ №507305 ТОВ «Недержавна служба безпеки «Меркурій-С» має право надавати послуги, пов'язані з охороною державної та іншої власності (а.с.182 т.1).

Судом встановлено, що згідно наказу №2-12 від 12.01.2011 р. ТОВ «Недержавна служба безпеки «Меркурій-С» було взято під охорону всі промислові об'єкти ТОВ ВКФ «Велта», що підтверджується додатковою угодою до договору та планом-схемою дислокації постів охорони, що підписані обома сторонами договору (а.с.183-187.).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Недержавна служба безпеки «Меркурій-С» щодо надання послуг з фізичної охорони майна безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ ВКФ «Велта».

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме - наявність у платника податку (покупця) належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Недержавна служба безпеки «Меркурій-С» на момент їх виписки було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мали обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні (а.с.26 т.1).

Окрім цього, Маловисківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Недержавна служба безпеки «Меркурій-С» є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Маловисківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем, а тому суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 407,11 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003982201 від 14 листопада 2014 року, винесене Маловисківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «Велта» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23912,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003992201 від 14 листопада 2014 року, винесене Маловисківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «Велта» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 119758,00 грн. основного платежу та 59879,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «Велта», код ЄДРПОУ 30912734, судовий збір у розмірі 407,11 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду С.В. Дегтярьова