Постанова № 44869926, 27.05.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року (11 год. 54 хв.)Справа № 808/2031/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Стратулат С.В.

за участю представників:

позивача - Валового О.В.; Мовчан Н.А.

відповідача - Радової С.О., Ніколаєвої Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» (далі - ДП «МЗ «Гідромаш», позивач) до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), у якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог законодавства при поверненні бюджетного відшкодування у розмірі 5470737грн. (за декларацією за квітень 2012 року), а саме, п.200.15 Податкового кодексу України, відповідно до якого Мелітопольська ОДПІ зобов'язана була протягом п'яти днів, що настали за днем отримання відповідного рішення суду (ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 №0870/8017/12) подати до Мелітопольського управління Державної казначейської служби в Запорізькій області висновок із зазначенням суми у розмірі 5 470 737 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету;

змусити відповідача вчинити певні дії, а саме, виконати приписи п.200.15 Податкового кодексу України та подати до Мелітопольського управління Державної казначейської служби в Запорізькій області висновок із зазначенням суми у розмірі 5 470 737 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету;

встановити судовий контроль за виконанням судового рішення за результатами розгляду цієї справи у порядку статті 267 КАС України та зобов'язати відповідача, якщо рішення буде ухвалено не на його користь, подати продовж 1 місяця з моменту набрання рішенням чинності суду звіт про виконання судового рішення.

В обгрунтування позивач зазначає, що після подання позивачем до податкового органу декларації за квітень 2012 року, відповідачем проведена позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5 470 737 грн. За результатами такої перевірки складний акт та винесені податкові повідомлення-рішення. В наслідок судового оскарження рішень, позов ДП «МЗ «Гідромаш» задоволений, податкові повідомлення-рішення - скасовані. Проте, після винесення відповідного рішення судом апеляційної інстанції, відповідач не надав до органу казначейства відповідний висновок про суми бюджетного відшкодування. Вважає такі дії протиправними та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що ним оскаржено рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, саме тому податковий орган не надає висновок до органу казначейства. Також зазначає, що обраний невірний позивачем спосіб захисту своїх прав в частині змушення відповідача надати висновок. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

В період працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Мелітопольський завод «Гідромаш» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ за серпень 2008 року, липень-жовтень 2009 року, січень-травень, серпень-грудень 2010 року, січень-грудень 2011 року, лютий, березень 2012 року, результати якої оформлено актом перевірки від 09.07.2012 № 436/154/00240106. За наслідками проведеної перевірки Мелітопольською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0000031540 від 23.07.2012, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість у розмірі 5470737 грн., та застосовано штрафні санкції в розмірі 2735368,50 грн. (а.с.16, том 1);

- № 0000041540 від 23.07.2012, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 5302428 грн. (а.с.17, том 1);

- № 0000051540 від 23.07.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 550902 грн. (а.с.18, том 1);

- № 0000061540 від 23.07.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі: за основним платежем - 20566,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями) - 10283,00 грн. (а.с.19, том 1).

Позивач здійснив їх оскарження у судовому порядку. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 позов задоволено частково, а саме, скасовані податкові повідомлення-рішення: № 0000061540 від 23.07.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі: за основним платежем - 20566,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями) - 10283,00 грн., № 0000051540 від 23.07.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 550902 грн., № 0000031540 від 23.07.2012 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість, за квітень 2012 року в сумі 131251 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 65625,50 грн.

За результатами апеляційного розгляду справи постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року - в частині відмови Державному підприємству Мелітопольський завод «Гідромаш» у задоволені позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000041540 від 23.07.2012, та № 0000031540 від 23.07.2012 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за квітень 2012 року на 5302428 грн., скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, а саме, скасовано прийняті Мелітопольською об'єднаною Державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення № 0000041540 від 23.07.2012, та № 0000031540 від 23.07.2012 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за квітень 2012 року на 5302428 грн.

Таким чином, судовими рішеннями скасовані всі податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем за результатами позапланової перевірки ДП «МЗ «Гідромаш» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ за серпень 2008 року, липень-жовтень 2009 року, січень-травень, серпень-грудень 2010 року, січень-грудень 2011 року, лютий, березень 2012 року.

Листом від 17.03.2014 №2-07/23 позивач звернувся до відповідача із вимогою про відшкодування ПДВ у розмірі 5470737 грн.

Листом від 28.11.2014 №23204/10/08-32-20-04-12/1 відповідач повідомив позивача, що, сума, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, на підставі рішення суду, складає 5470737грн.

Оскільки відповідачем не поданий до Мелітопольського управління Державної казначейської служби в Запорізькій області висновок із зазначенням суми у розмірі 5 470 737 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків, визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно вимог п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до приписів п.п.200.12, 200.13 ст.200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.14 ст.200 ПК України встановлено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно із п.200.15 ст.200 ПК України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Так, судом встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 у справі №0870/8017/12 винесено рішення, яким позовні вимоги ДП «МЗ «Гідромаш» до Мелітопольської ОДПІ задоволені повністю, податкові повідомлення-рішення №0000031540 від 23.07.2012, № 0000041540 від 23.07.2012, № 0000051540 від 23.07.2012, № 0000061540 від 23.07.2012, - скасовані.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що принаймні станом на 28.11.2014 відповідач був обізнаний про наявність такого судового рішення (лист Мелітопольської ОДПІ від 28.11.2014 №23204/10/08-32-20-04-12/1 із посиланням на постанову ДААС від 22.10.2013), проте жодних дій, як того вимагають приписи п.200.15 ст.200 ПК України не вчинив, а саме, після закінчення процедури судового оскарження протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, не подав органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Суд зазначає, що представник відповідача не зазначив суду точну дату отримання відповідачем постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 у справі №0870/8017/12, а тому судом розглянута справа на підставі доказів, які наявні у матеріалах справи.

Крім того, суд критично ставиться до пояснень представника позивача, що на цей час податковим органом постанова ДААС від 22.10.2013 у справі №0870/8017/12 оскаржена до суду касаційної інстанції. Так, статтею 254 КАС України чітко визначено порядок набрання судом рішенням законної сили, а тому, оскарження рішення суду апеляційної інстанції до касаційної інстанції жодним чином не впливає на набрання таким рішенням законної сили.

З урахуванням викладених вище норм ПК України, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненадані до Мелітопольського управління Державної казначейської служби в Запорізькій області висновку із зазначенням суми у розмірі 5 470 737 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету, після отримання відповідачем постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 у справі №0870/8017/12. А тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача змусити відповідача вчинити певні дії, а саме, виконати приписи п.200.15 Податкового кодексу України та подати до Мелітопольського управління Державної казначейської служби в Запорізькій області висновок із зазначенням суми у розмірі 5 470 737 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету, то така вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так, вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що правовідносини щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникають між платником податків, зборів (обов'язкових платежів) та державою в особі відповідного контролюючого органу, на який згідно із вимогами Податкового кодексу України покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості), оскільки право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від тієї обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу Державного казначейства України відповідний висновок.

Встановлений пунктами 200.7 - 200.15 ст. 200 ПК України порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що в разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування.

Тому, у цій частині позову необхідно відмовити, з огляду на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушених прав.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до п.2 ч.4 ст.105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. Такого формулювання позовних вимог як «змусити» приписи КАС України не містять.

Також, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до приписів ст. 267 КАС України встановлення судового контролю є виключним правом суду, яке застосовується судом з власної ініціативи. У цьому випадку суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а тому така позовна вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до заявлених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області щодо неподання до Мелітопольського управління державної казначейської служби України в Запорізькій області висновку про суми відшкодування податку на додану вартість Державному підприємству «Мелітопольський завод «Гідромаш» у розмірі 5 470 737 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод» судовий збір у розмірі 24,36 грн. (двадцять чотири гривні 36 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник