Постанова № 44869728, 08.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2015 р. Справа № 805/1504/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2015року за №0000154200/1643/10/28-03-42, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2015року за №0000154200/1643/10/28-03-42.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом не правомірно зроблено висновок про те, що позивачем було завищено суму податкового кредиту та суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014року на суму 8 520 662грн.

Позивач зазначає, що податковим органом за порушення позивачем п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України було винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 31.03.2015року за №0000154200/1643/10/28-03-42 про зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014року у розмірі 8 520 662грн.

Позивач зауважив, що з положень розділу 5 «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України вбачається, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум податку на додану вартість, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Крім того, позивач зазначив, що між ним та ДП «Донецька залізниця» було укладено договір №Э-999555 від 26.12.2008року, за умовами якого позивачу були надані послуги з перевезення вантажів, порожніх власних та орендованих вагонів та інші послуги надані Вантажовідправникам/Вантажоодержувачем, які вказані у гарантійних листах або телеграмах ТОВ «Лемтранс». За договором №14-191 від 30.12.2011року, укладеному між позивачем та ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», позивачу були надані послуги з постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача. Позивач зазначив, що реальність вищезазначених господарських операцій підтверджується первинними документами.

Тому, позивачем при формуванні суми податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2014року та визначені суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014року виконані всі приписи п.198.2 ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.3 ст.200 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

Перевіркою формування податкового кредиту за грудень 2014року встановлено, що відповідно до Додатку №5 та Реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014року позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 8 520 662грн. по податковим накладним, отриманим від ДП «Донецька залізниця» та ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», проте, сума податкових зобов'язань з ПДВ ДП «Донецька залізниця» та ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» за грудень 2014року становить 0грн., оскільки податкові декларації з податку на додану вартість до контролюючого органу платниками податків не надано.

Відповідач зазначив, що позивачем не враховано, що у разі не відображення даних податкової накладної в податкових зобов’язаннях продавця, така податкова накладна не є податковим документом, що дає покупцю право на податковий кредит. Статус податкового документу податкова накладна набуває в момент відображення її даних в податкових зобов’язаннях контрагента. Податковим кодексом України встановлено прямий взаємозв’язок між податковим кредитом з ПДВ платника податку та податковим зобов’язанням його контрагента: у разі недекларування податкових зобов’язань – відсутнє право на податковий кредит.

Просив відмовити в позовних вимогах.

Представник позивача надав суду клопотання від 08.06.2015року про розгляд справи в порядку письмового провадження, представник відповідача надав суду клопотання від 03.06.2015року про розгляд справи за відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (ЄДРПОУ 30600592, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд.7) зареєстровано в якості юридичної особи 15.10.1999року Виконавчим комітетом Донецької міської ради ( арк.с.106).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку даних позивача у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014року. За результатами перевірки складено акт від 19.02.2015року за №55/23-03-42/30600592, яким встановлені порушення п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту та суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014року у розмірі 8 520 662грн.

З урахуванням висновків акту перевірки, податковим органом було винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 31.03.2015року за №0000154200/1643/10/28-03-42 про зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014року у розмірі 8 520 662грн. (арк.с.10).

Судом встановлено, що між позивачем та ДП «Донецька залізниця» було укладено договір №Э-999555 від 26.12.2008року, за умовами якого позивачу були надані послуги з перевезення вантажів, порожніх власних та орендованих вагонів та інші послуги надані Вантажовідправникам/Вантажоодержувачем, які вказані у гарантійних листах або телеграмах ТОВ «Лемтранс» (арк.с.33-47).

Факт виконання сторонами умов вищезазначеного правочину підтверджується наданими ДП «Донецька залізниця» Експедитору витягом з особового рахунку та рахунки – переліки (арк.с.48-53).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями банку (арк.с.54-88).

Для формування податкового кредиту по вищевказаним операціям ДП «Донецька залізниця» було виписано позивачу податкові накладні, які були відображені позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2014року (арк.с. 144-182 )

За договором №14-191 від 30.12.2011року, укладеному між позивачем та ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», позивачу були надані послуги з постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача (арк.с.89-103).

Факт виконання сторонами умов вищезазначеного правочину підтверджується наданими ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» позивачу рахунком від 31.12.2014року, актом приймання-передання природного газу від 31.12.2014року (арк.с.104, 106).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням банку від 19.12.2014року (арк.с.105).

Для формування податкового кредиту по вищевказаним операціям ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» було виписано позивачу податкові накладні, які були відображені позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2014року. (арк.с. 183-184 ).

Згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6 (абз. 1-3) статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, діюче законодавство надає платнику податків право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом року з дати складання податкової накладної.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З аналізу наведених норм, вбачається, що діюче законодавство надає платнику податків право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом року з дати складання податкової накладної.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що у разі не відображення даних податкової накладної в податкових зобов’язаннях продавця, така податкова накладна не є податковим документом, що дає покупцю право на податковий кредит на підставі наступного.

Згідно п.п.201.9 ст.201 Податкового кодексу України не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При цьому, підприємства – постачальникі є платниками податку на додану вартість та не звільнені від сплати податку за рішенням суду.

Іншої норми, стосовно не надання покупцю товарів/послуг права на віднесення сум податку до податкового кредиту за наявності первинних бухгалтерських документів, які свідчать про фактичне здійснення господарських операцій, у тому числі податкові накладні, Податковий кодекс України не містить.

Оскільки, на підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем суду надані первинні бухгалтерські документи, які свідчать про фактичне здійснення даних господарських операцій, у тому й числі податкові накладні, платіжні доручення, калькуляції, акти - рахунки, рахунки, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту та суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014року у розмірі 8 520 662 грн. по взаємовідносинам з ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та ДП «Донецька залізниця».

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах “Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії”, “Булвес” АД проти Болгарії”, позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010року № 1112/11/13-10 “Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби” наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв’язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення від 31.03.2015року за №0000154200/1643/10/28-03-42 про зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014року у розмірі 8 520 662грн. винесено безпідставно та необгрунтовано, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі правомірність прийняття спірного податкового повідомлення – рішення не доведена, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2015року за №0000154200/1643/10/28-03-42 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 31.03.2015року за №0000154200/1643/10/28-03-42, відповідно до якого зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014року у розмірі 8 520 662грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (ЄДРПОУ 30600592, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд.7) судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Христофоров А.Б.