Постанова № 44869180, 09.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 р. Справа № 804/2243/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

за участю

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Соловей О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив визнати неправомірною бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області по розгляду скарги позивача від 25.10.14 на бездіяльність державного виконавця по виконанню Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду на постанову у справі №2а/0470/3988/12, визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області по виконанню Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду на постанову у справі №2а/0470/3988/12; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області здійснити примусове виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду на постанову у справі №2а/0470/3988/12 від 12.10.2012 р. та сплатити Позивачу 45 897,60 грн.; визнати протиправною та скасувати постанову від 07.08.14 ВП № 42915483 про закінчення виконавчого провадження.

На обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач та Дніпропетровська митниця Міндоходів делегували на себе повноваження суду та розподілили грошове забезпечення, нараховане позивачу за час вимушеного прогулу, на свій розсуд. На думку позивача, державним виконавцем Соловей О.О. безпідставно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, т.я. рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №2а/0470/3988/12 від 12.10.2012р., не було виконано. Позивачем зазначено, що через бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровської області Позивачу не сплачено 45 897,60 грн., присуджених за рішенням суду. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. Представник відповідача, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Соловей О.О., зазначила в судовому засіданні, що нею виконані всі передбачені законом заходи для виконання Дніпропетровською митницею рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду на постанову у справі №2а/0470/3988/12, та після підтвердження митницею виконання такого рішення суду винесена постанова про закінчення виконавчого провадження від 07.08.14.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області по розгляду скарги позивача від 25.10.14 на бездіяльність державного виконавця по виконанню Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду на постанову у справі №2а/0470/3988/12.

Позивачем зазначено, що ним на адресу начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області була направлена скарга на дії державного виконавця щодо не вжиття невідкладних заходів для прийняття до виконання виконавчого листа №2а/0470/3988/12 від 11.03.14.

З наданих до суду позивачем документів вбачається, що така скарга датована 28.10.14, а не 25.10.14. Позивачем не заперечується факт отримання ним відповіді на свою скаргу за підписом в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Півень С.В. від 10.11.14 (а.с.25-26). За змістом вказаного листа позивачу повідомлено, що 10.04.14 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою надано строк на самостійне виконання рішення суду боржникові у строк до 17.04.14, а також про інші заходи, вчинені державним виконавцем задля виконання виконавчого листа №2а/0470/3988/12 від 11.03.14, та про прийняття 07.08.14 постанови про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з повним виконанням рішення суду.

Відповідно до ч.7 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Відповідно до ч.8 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Судом оглядом скарги позивача від 28.10.14 встановлено, що вона не відповідає вимогам ч.7 ст.82 згаданого закону, зокрема не містить відомостей, про які зазначено у пунктах 2-5 ч.7 ст.82 закону. Враховуючи наведене, подана позивачем скарга правомірно розглянута в.о. начальником відділу примусового виконання рішень як звернення ОСОБА_1 щодо виконання рішення на його користь та з інших питань.

За викладених обставин, враховуючи, що факту допущення бездіяльності начальником відділу з розгляду скарги позивача від 28.10.15 судом не встановлено, відповідь на відповідне звернення за підписом в.о. начальника відділу примусового виконання рішень від 10.11.14 позивачем отримана в строки, визначені Законом України «Про звернення громадян», про що останній не заперечує, правові підстави для задоволення позовних вимог в означеній частині відсутні.

Судом оглядом матеріалів виконавчого провадження № 42915483 встановлено, сторонами визнано, що на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області знаходилось виконавче провадження № 42915483 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0470/3988/12, виданого 11.03.14 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов'язання Дніпропетровської митниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 року № 100 за період з 27.03.2012 року до фактичного поновлення на посаді (з урахуванням ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.14 по справі №148вр-14/2а/0470/3988/12).

10.04.14 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику надано строк на самостійне виконання рішення суду до 17.04.14.

У зв'язку з невиконанням рішення немайнового характеру у визначений постановою про відкриття термін, державним виконавцем 19.04.14 на адресу боржника направлено вимогу про невідкладене виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ.

28.04.14 на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надійшло клопотання Дніпропетровської митниці про зупинення виконавчого провадження на підставі того, що ОСОБА_1 звільнено відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та скороченням штатної чисельності працівників, а також те, що при звільненні митницею було здійснено відповідний розрахунок згідно з вимогами чинного законодавства. Боржнику відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з відсутністю підстав передбачених законом України «Про виконавче провадження».

У зв'язку з неподанням документів, що підтверджують повне та фактичне виконання рішення суду, на адресу боржника держаним виконавцем направлено вимогу про надання відповідних відомостей у строк до 3-ох днів з моменту отримання та попереджено про застосування штрафних санкцій , у разу невиконання рішення у визначений строк.

11.06.14 до відділу надійшло повідомлення Дніпропетровської митниці про виконання постанови, в якому зазначено, що при перевірці розрахункового періоду для проведення розрахунку встановлено наступне: - Наказом Дніпропетровської митниці від 27.03.2012 № 342-к ОСОБА_1 було звільнено відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України та здійснено розрахунок згідно з вимогами чинного законодавства, в тому числі виплачена вихідна допомога у розмірі 3350,12 грн.; - в подальшому він перебував на обліку як безробітний в Орджонікідзевському міському центрі зайнятості з 14.05.2012 по 16.05.2013 та отримав дохід у загальній сумі 33 509,52 грн. (довідка від 06.05.2014); - наказом митниці від 11.10.13 №283-о позивача поновлено на посаді з 27.03.12 та виплачений середньомісячний заробіток за один місяць у сумі 3350,12 грн.; відповідно до заяви позивача при поновлені його на роботі в жовтні 2013р. розрахунку компенсації за невикористану відпустку проводився до 16.05.13.

На виконання постанови державного виконавця Дніпропетровською митницею видано наказ від 06.06.14 № 190 «Про нарахування середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу», відповідно до якого проведені нарахування середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу та утримання всіх внесків, що підтверджується наданими боржником розрахунковим листом, копією платіжних доручень, наказом начальника митниці № 190 від 06.06.2014 року та особовим рахунком.

Враховуючи надані боржником документи, державний виконавець 07.08.14 на підставі п.8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним виконанням рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було повідомлено про хід виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду на постанову у справі №2а/0470/3988/12 та про закриття відповідного виконавчого провадження 10.11.14 листом відповідача від 10.11.14 (а.с.25-26). Даний факт позивачем не заперечується та підтверджується змістом його заяв про отримання постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.08.14, датованих 27.11.14 та 25.12.14 (а.с.22-23).

Відповідно до ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб; позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З вимогою про визнання неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області по виконанню рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду на постанову у справі №2а/0470/3988/12 позивач звернувся до суду 31.01.15 (шляхом направлення до суду адміністративного позову засобами поштового зв'язку (а.с.34), тобто з пропущенням 10-денного строку, визначеного процесуальним законом.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала; позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем не надано до суду доказів на обгрунтування поважності причин пропуску 10-денного строку, визначених законом для оскарження до суду бездіяльності посадової особи державної виконавчої служби, про існування обставин, які б об'єктивно заважали позивачу подати такий позов до суду своєчасно, позивачем не зазначено, а звернення від 27.11.14 та 25.12.14 стосуються не оскарження такої бездіяльності до начальника відділу, а отримання постанови про закінчення виконавчого провадження, суд не вбачає підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення з вимогою про визнання неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області по виконанню Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду на постанову у справі №2а/0470/3988/12. Відтак позовна вимога про визнання неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області по виконанню рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду на постанову у справі №2а/0470/3988/12 підлягає залишенню без розгляду.

Позивачем зазначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 07.08.14 отримана ним 26.01.15 на його лист від 25.12.14 (а.с.23). Відповідачем не спростований факт отримання позивачем такої постанови лише 26.01.15, адже з наданих відповідачем документів відсутні докази отримання позивачем такої постанови раніше дати 26.01.15. За викладених обставин суд визнає поважними причини пропуску позивачем 10-денного строку на її оскарження.

Зі змісту оскаржуваної постанови від 07.08.14 ВП №42915483 вбачається, що державним виконавцем закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а/0470/3988/12, виданого 11.03.14 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов'язання Дніпропетровську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.95 №100, за період з 27.03.12 до фактичного поновлення на посаді, адже державним виконавцем встановлено, що на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУ юстиції у Дніпропетровській області надійшло документальне підтвердження про повне та фактичне виконання рішення суду.

Суд зазначає, що відповідно до п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За матеріалами виконавчого провадження Дніпропетровською митницею на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.04.10 ВП №42915483 та виконавчого листа, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним суду від 11.03.14 прийнятий наказ від 06.06.14 №190 «Про нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу», відповідно до якого наказано: - нарахувати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.03.12 по 16.05.13 з відрахуваннями коштів, отриманих ОСОБА_1 згідно довідки Орджонікідзевського міського центру зайнятості від 06.05.14 №247, вихідної допомоги та середнього заробітку за 1 місяць, виплачений відповідно до наказу митниці від 10.11.13 №283-о; -провести розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з утриманням належних податків і внесків та з урахуванням претензій Орджонікідзевського міського центру зайнятості за рахунок і в межах затвердженого фонду оплати праці Дніпропетровської митниці Міндоходів; - повідомити ОСОБА_1 про проведення розрахунку.

Позивачем не заперечується, що при поновлені його на роботі в жовтні 2013р. розрахунок компенсації проводився відповідно до його заяви до 16.05.13 - день зняття з обліку Орджонікідзевським міським центром зайнятості.

Матеріалами виконавчого провадження, копії яких наявні в матеріалах справи, підтверджено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу розрахована Дніпропетровською митницею Міндоходів відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 №100 (далі - Порядок №100), виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи позивача, що передують події, яка пов'язана з його поновленням на роботі (28.03.12) - розрахунковий період становить січень - лютий 2012р. За цей період нарахована сума 45 897,60 грн., з якої утримані податки і внески у сумі 7 928,62 грн., що відповідає приписам Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та проведений перерахунок раніше виплачених сум, а саме: вихідної допомоги у сумі 3 350,12 грн., що виплачена відповідно до наказу Дніпропетровської митниці від 27.03.12 №342-к «Про звільнення», що відповідає п.4 Порядку №100, відповідно до якого при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); - середньомісячного заробітку за один місяць у сумі 3 350,12 грн., нарахованого та виплаченого позивачу відповідно до наказу митниці від 11.10.13 №283-о на виконання постанови суду від 24.01.13 у справі №2а/0470/3988/12, що не заперечується позивачем.

Також Дніпропетровською митницею врахований факт отримання позивачем допомоги по безробіттю в розмірі 33 509,52 грн. за період з 14.05.12 по 16.05.13. Наведене відповідає правовій позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 06.11.92 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», відповідно п.32 якої при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Враховуючи надання боржником до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області всі підтверджуючі виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2а/0470/3988/12 документи - розрахунковий лист, копії платіжних доручень, наказ начальника митниці № 190 від 06.06.2014 року та особовий рахунок, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови від 07.08.14 ВП №42915483 про закінчення виконавчого провадження.

Суд зазначає також, що наказ Дніпропетровської митниці Міндоходів від 06.06.14 №190 «Про нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу», на підставі якого боржником проведений відповідний розрахунком з позивачем, не оскаржений останнім до суду та не визнаний протиправним.

За викладених обставин суд доходить до висновку про відповідність оскаржуваної постанови від 07.08.14 вимогам законодавства та критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, визначених ч.3 ст.2 КАС України, відтак підстави для її скасування, а також для зобов'язання відповідача здійснити примусове виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду на постанову у справі №2а/0470/3988/12 від 12.10.2012 р. та сплатити Позивачу 45897,60 грн., відсутні.

Окремо суд зазначає, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №2а/0470/3988/12 від 12.10.12 не було зобов'язано відділ примусового виконання рішень управління виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області сплатити позивачу 45 897,60 грн.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області по виконанню рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду на постанову у справі №2а/0470/3988/12 залишити без розгляду.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 15.06.15.

Суддя А.О. Коренев