Постанова № 44868946, 05.06.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2015 року Справа № 803/1116/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В. В.,

при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,

за участю представників позивача Душейка А.Д., Синєок Т.С.,

представника відповідача Кушнір Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Охоронна фірма «Захист і безпека» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Охоронна фірма «Захист і безпека» (далі - ПП «ОФ «Захист і безпека») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.05.2015р. №0008061503 та №0008071503.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в квітні 2015 року проведена перевірка дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання ПП «ОФ «Захист і безпека», за результатами якої складено акт від 16.04.2015р. №1334/15.3/35298237, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України. На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 05.05.2015р. №0008061503 та №0008071503, якими на підприємство накладено штраф в загальному розмірі 13 167,76 грн. за порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань по єдиному податку з юридичних осіб.

Позивач з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає, що відповідач не мав жодних правових підстав для застосування штрафів, оскільки грошові зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб були сплачені позивачем вчасно.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, в усних поясненнях та наданих суду письмових запереченнях посилається на те, що перевіркою встановлено, що позивачем не забезпечено своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку протягом передбаченого Податковим кодексом України граничного терміну сплати, а тому відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції за вказані порушення. Просила суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судом встановлено, що 01.08.2012р. ПП «ОФ «Захист і безпека» подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи за І півріччя 2012 року. В графі 1 та 3 ("Загальна сума доходу за податковий (звітний) період", "Сума доходу за податковий (звітний) період, що оподатковується за ставкою 5%") зазначено суму в розмірі 791 404 грн., а в графі 7.2 ("Сума єдиного податку за ставкою 5%") зазначено суму єдиного податку в розмірі 39 570,20 грн. Суму в розмірі 39 570 грн. також вказано у графі 9 цієї декларації ("Сума єдиного податку до сплати за податковий (звітній) квартал").

10.09.2012р. підприємством було подано уточнюючу декларацію платника єдиного податку - юридичної особи, яка містила ідентичні відомості про суму податку в графі 1, 3 та 7.2 з декларацією, яка подана у серпні 2012 року. Проте, у графі 8 ("Сума єдиного податку за минулий податковий (звітний) період") вказано суму 14 467,95 грн. та у графі 9 ("Сума єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал") вказано 25 102,25 грн.

В графі "Самостійне виявлення помилок" вказана сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється, 39 570,20 грн.

Тобто, позивач зменшив податкове зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб за І півріччя 2012 року на 14 467,95 грн. (39 570,2 - 25 102,25 = 14 467,95).

29.01.2013р. ПП «ОФ «Захист і безпека» подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи за 2012 рік. В графі 1 та 3 ("Загальна сума доходу за податковий (звітний) період", "Сума доходу за податковий (звітний) період, що оподатковується за ставкою 5%") зазначено суму в розмірі 2 003 044,16 грн., а в графі 7.2 ("Сума єдиного податку за ставкою 5%") зазначено суму єдиного податку в розмірі 100 152,21 грн. Суму в розмірі 100 152,21 грн. також вказано у графі 9 цієї декларації ("Сума єдиного податку до сплати за податковий (звітній) квартал").

27.03.2013р. підприємством було подано уточнюючу декларацію платника єдиного податку - юридичної особи, яка містила ідентичні відомості про суму податку в графі 1, 3 та 7.2 з декларацією, яка подана у січні 2013 року. Проте, у графі 8 ("Сума єдиного податку за минулий податковий (звітний) період") вказано суму 70 283,01 грн. та у графі 9 ("Сума єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал") вказано 29 869,20 грн.

В графі "Самостійне виявлення помилок" вказана сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється, всього 100 152,21 грн.

Тобто, позивач зменшив податкове зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб за 2012 рік на 70 283,01 грн. (100 152,21 - 29 869,2 = 70 283,01).

В квітні 2015 року Луцькою ОДПІ проведено перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання ПП «ОФ «Захист і безпека», за результатами якої складено акт від 16.04.2015р. №1334/15.3/35298237.

В акті зафіксовано порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України, яке полягало в незабезпеченні своєчасної сплати узгоджених грошових зобов'язань по єдиному податку, а саме:

1) в сумі 14 512,74 грн. по строку сплати 19.08.2014р., фактично сплачено 28.08.2014р.;

2) в сумі 9 197 грн. по строку сплати 19.02.2013р., фактично сплачено 19.03.2013р.;

3) в сумі 51 471,62 грн. по строку сплати 19.02.2013р., фактично сплачено 27.03.2013р.;

4) в сумі 514,23 грн. по строку сплати 19.11.2013р., фактично сплачено 20.11.2013р.;

5) в сумі 4 510,54 грн. по строку сплати 19.08.2012р., фактично сплачено 10.09.2012р.

На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 05.05.2015р.:

1) №0008061503, яким платника зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в загальній сумі 2 873,44 грн. за порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань по єдиному податку з юридичних осіб, а саме: 14 512,74 грн. по строку сплати 19.08.2014р. (фактично сплачено 28.08.2014р.); 9 197 грн. по строку сплати 19.02.2013р. (фактично сплачено 19.03.2013р.); 514,23 грн. по строку сплати 19.11.2013р. (фактично сплачено 20.11.2013р.); 4 510,54 грн. по строку сплати 19.08.2012р. (фактично сплачено 10.09.2012р.);

2) №0008071503, яким платника зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 10 294,32 грн. за порушення граничного строку сплати грошових зобов'язань по єдиному податку з юридичних осіб в розмірі 51 471,62 грн. по строку сплати 19.02.2013р. (фактично сплачено 27.03.2013р.).

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (пункт 66.1 статті ПК України).

Виправлення помилок в майбутніх періодах здійснюється з урахування строків давності, визначених статтею 102 ПК України. В загальному випадку такий строк визначено не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

При цьому, кількість показників в деклараціях, що можуть бути уточнені платниками податків у наступних періодах, законодавством не обмежена.

Результатом помилки може бути не лише заниження податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, але завищення попередньо задекларованого податкового зобов'язання, як такого що підлягало сплаті до бюджету.

Законодавцем не обмежено характеру помилок, які можуть бути виправлені платником податків, а абзацом 1 пункту 50.1 статті 50 ПК України прямо передбачено обов'язок платника податків надіслати уточнюючий розрахунок податкової декларації, у якій ним самостійно виявлено помилку, і позивач виконав свій обов'язок, визначений пунктом 50.1 статті 50 ПК України.

Таким чином, саме податковий орган, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, здійснює внесення інформації до відповідних облікові карток, тому й корегування таких даних є повноваження такого органу.

Всупереч приписам пункту 66.1 статті 66, пункту 50.1 статті 50, статті 102 ПК України податковий орган при розрахунку штрафних санкцій не врахував дані уточнюючих податкових декларацій за І півріччя 2012 року від 10.09.2012р., за 2012 рік від 27.03.2013р., що вбачається із додатку до акта перевірки "Розрахунок штрафних санкцій".

Позивачем на підтвердження своєчасної сплати податкових зобов'язань за податковими деклараціями по єдиному податку з юридичних осіб (первинної та уточнених) надано до суду копії платіжних доручень від 13.02.2012р. №226, від 13.02.2012р. №227, від 14.03.2012р. №243, від 11.04.2012р. №274, від 11.05.2012р. №299, від 08.06.2012р. №322, від 12.07.2012р. №12, від 17.08.2012р. №38, від 19.09.2012р. №69, від 19.10.2012р. №382, від 16.11.2012р. №111, від 17.12.2012р. №127, від 17.01.2013р. №133.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави щодо нарахування штрафних санкцій позивачу шляхом винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 05.05.2015р. №008071503 та №0008061503 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 451 грн. 05 коп., оскільки сплата податкових зобов'язань по єдиному податку з юридичних осіб за податковими деклараціями за І півріччя 2012 року, за 2012 рік здійснена у встановлені чинним податковим законодавством строки.

Відтак, правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за пунктом 126.1 статті 126 ПК України немає, оскільки виходячи з наведених правових норм, законодавець пов'язує погашення грошових зобов'язань саме з фактичною їх сплатою або за рахунок грошових коштів, або за рахунок переплати, або за рахунок майна, але не із зменшенням самостійно визначеної платником податків суми податкових зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, подача уточнюючих декларацій не є погашенням податкового боргу платником податків у розумінні норм підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14, статті 50, статті 87, статті 126 ПК України, оскільки платник податків не погашав (не сплачував) податковий борг, а корегував податкові зобов'язання (грошові зобов'язання) в сторону зменшення, тобто, фактично, усував помилку при визначення суми податкового зобов'язання.

При цьому, у даному випадку, позивач не зменшував уточнюючою декларацією суму податкового боргу, оскільки такий борг взагалі не виникав, так як сума податкового зобов'язання платником податків була визначена невірно, а тому відсутня протиправна поведінка платника податку, а отже відсутні правові підстави для застосування до платника податку міри відповідальності такої як штраф.

А відтак, оскільки штраф нараховується лише на ті суми податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету, то у даному випадку, коли позивач шляхом надання уточнюючих розрахунків зменшив суму податкового зобов'язання (грошового зобов'язання), задекларовану раніше, така сума (до зменшення) не підлягає сплаті в бюджет, а відповідно на таку суму не нараховується штраф.

Таким чином, законні підстави для винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 05.05.2015р. №008071503 та №0008061503 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 451,05 грн. були відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Разом з тим, вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.05.2015р. №0008061503 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 2 422,39 грн. не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не надано пояснень з приводу цієї вимоги та доказів на їх обґрунтування, в той час витягами з облікової картки платника єдиного податку за 2013 та 2014 роки підтверджується несвоєчасне погашення узгоджених податкових зобов'язань: по декларації №9086099450 від 29.01.2013р. в сумі 9 197грн. із затримкою 30 календарних днів, по декларації №9067909863 від 24.10.2013р. в сумі 514грн.23коп. із затримкою 1 календарний день та по декларації №9040038978 від 14.07.2014р. в сумі 14 512грн.74коп. із затримкою 10 календарних днів.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та приписи частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», з Державного бюджету України підлягає до стягнення на користь позивача 1490 грн. 90 коп. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову згідно з платіжним дорученням від 21.05.2015р. №847.

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 05 травня 2015 року №008071503 повністю та №0008061503 - в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 451 грн. 05 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Охоронна фірма «Захист і безпека» 1490 грн. 90 коп. (одна тисяча чотириста дев'яносто гривень дев'яносто копійок) витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 10 червня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук