Ухвала суду № 44865936, 15.06.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №1-кс/263/3051/2015

Справа №263/6994/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Степанова С.В., за участю слідчого Фролова А.А., розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого в ОВС - криміналіста слідчого відділу Управління СБ України в Донецькій області Фролова А.А. про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015050000000140 від 10 березня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий в ОВС - криміналіст слідчого відділу Управління СБ України в Донецькій області Фролов А.А. звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з клопотанням, погодженим з прокурором, про надання тимчасового доступу до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю – інформацію про зв'язок, абонентів, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, зокрема інформацію щодо фактів взаємоз’єднання (у тому числі передавання/отримання текстових та інших повідомлень) абонентів, які користуються номерами мобільного телефону: +380502231737 та +380509592756, та іншими абонентами мобільного зв’язку за період з 1 грудня 2014 року по 10 березня 2015 року із зазначенням напрямку (вхідний або вихідний виклик, повідомлення тощо), дати, часу та тривалості такого взаємоз’єднання, а також номерів IMEI телекомунікаційного обладнання, яке використовувалося для зазначених взаємоз’єднань, адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв'язок зазначених абонентів, а також номерів IMEI телекомунікаційного обладнання, яке використовувалося для зазначених взаємоз’єднань та ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонентський номер, ІМЕІ), з яким відбувались сеанси зв’язку абонентів, з можливістю її вилучення.

Згідно ч. 2 ст. 163 КПК України, клопотання розглянуто без виклику особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, оскільки існує реальна загроза їх зміни або знищення.

Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, вислухавши думку слідчого, який підтримав клопотання в повному обсязі, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з грудня 2014 року по березень 2015 року громадянин України Бойліченко Л.Г., діючи умисно, на території Мар’їнського та Красноармійського районів Донецької області за власною ініціативою сприяв діяльності терористичної (у відповідності до ст.1 п.16 Закону України «Про боротьбу з тероризмом») організації «Донецька народна республіка», одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України - тобто стійкого об'єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації.

Так, Бойліченко Л.Г. діючи з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, у вказаний період часу здійснював збір та передачу учасникам терористичної організації «Донецька народна республіка» деталізованих даних про розташування військової техніки, особового складу, Збройних Сил України, що приймають участь в антитерористичній операції на території Донецької області в Мар’їнському та Красноармійському районах Донецької області, та передавав такі дані по телефону учасникам терористичної організації «Донецька народна республіка» для використання останніми даної інформації у веденні терористичної діяльності проти військових підрозділів України.

Досудовим розслідуванням проведеним у кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваний Бойліченко Л.Г. використовував свій мобільний телефон та номер абонента стільникового зв’язку +380502231737, для повідомлення члену терористичної організації ДНР Олександру, деталізованої інформації про пересування та дислокацію підрозділів Збройних Сил України, що беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області, а також, про місця розташувань артилерійських розрахунків Збройних Сил України, яка в подальшому використовувалась учасниками терористичної організації «ДНР» для знищення військових та техніки Збройних Сил України.

10.03.2015 підозрюваний Бойліченко Л.Г. добровільно надав мобільний телефон «Nokia 1616-2» (IMEI 358622/04/904544/5) із сім-карткою до номеру абонента мобільного зв’язку +380502231737, для доручення в якості речового доказу до матеріалів кримінального провадження №22015050000000140.

Частиною 1 статті 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Частина 2 ст. 159 КПК України передбачає здійснення тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно ч. 2 ст. 160 КПК України слідчий у клопотанні повинен зазначити значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та обґрунтувати необхідність вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Відповідно до ч.5,6,7 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п’ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Враховуючи, що вищевказані відомості що знаходяться у оператору телекомунікаційних мереж та становить охоронювану законом таємницю і тимчасовий доступ до них здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду, а в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що документи, в яких буде відображена вказана вище інформація має суттєве значення для можливості встановити обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. У подальшому зазначені відомості можуть бути використані в якості доказів вчинення кримінального правопорушення і не можуть бути доведені іншими способами, тому слідчий суддя вважає необхідним надати можливість доступу до вищевказаної інформації у ПрАТ «МТС Україна».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159-164 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИЛА:

Надати старшому слідчому в ОВС - криміналісту слідчого відділу Управління СБ України в Донецькій області Фролову Андрію Олександровичу, або іншій особі, уповноваженій слідчим відповідним дорученням, тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю – інформацію, яка знаходиться у оператора телекомунікацій ПрАТ «МТС Україна» (код ЄДРПОУ 14333937; юридична адреса м.Київ, вул.Лейпцизька, 15) про зв'язок, абонентів, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, зокрема інформацію щодо фактів взаємоз’єднання (у тому числі передавання/отримання текстових та інших повідомлень) абонентів, які користуються номерами мобільного телефону: +380502231737 та +380509592756, та іншими абонентами мобільного зв’язку за період з 1 грудня 2014 року по 10 березня 2015 року із зазначенням напрямку (вхідний або вихідний виклик, повідомлення тощо), дати, часу та тривалості такого взаємоз’єднання, а також номерів IMEI телекомунікаційного обладнання, яке використовувалося для зазначених взаємоз’єднань, адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв'язок зазначених абонентів, а також номерів IMEI телекомунікаційного обладнання, яке використовувалося для зазначених взаємоз’єднань та ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонентський номер, ІМЕІ), з яким відбувались сеанси зв’язку абонентів, з можливістю її вилучення.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів, має право постановити ухвалу про проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей та документів.

Ухвала діє протягом одного місяця з дня її постановлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.В. Степанова