Рішення № 44863352, 12.06.2015, Оболонський районний суд міста Києва

12.06.2015 Справа № 756/11049/14-ц

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

________________

Справа №2-756/330/15

756/11049/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

Головуючого судді О.В. Диби

За участю секретаря І.В.Свинаренко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», третя особа:Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» про стягнення сум страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми страхового відшкодування в якому зазначив, що між ним та відповідачем було укладено договір №0112-0401-0764 добровільного страхування транспортного засобу від 17.07.2013 року (далі - договір страхування) на підставі якого, було застраховано транспортний засіб моделі АС 3909ВП ЗНГ, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, що належить позивачу. Відповідно до умов договору страхування, відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити страхову виплату за умови настання страхового випадку в межах страхової суми що становить 115 400 грн. та складає 100 % вартості транспортного засобу позивача. Згідно із умовами вказаного договору страхування, вигодонабувачем за договором є третя особа - ПАТ «Кредобанк».

30.09.2013 року сталася дорожньо - транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу. Вказана дорожньо - транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, який керував іншим транспортним засобом марки Hafel Saibao д.н.з.НОМЕР_2.

У зв'язку із настанням страхового випадку, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, однак своїм листом від 28.01.2014 року відповідач відмовив у здійсненні такої виплати.

Згідно висновку №1776 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 21.02.2014 року, вартість матеріального збитку завданого майну позивача становить 115 057,33 грн.

Враховуючи те, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування та фактичне 100% знищення в результаті ДТП застрахованого транспортного засобу, затримки відповідача у здійсненні страхової виплати, позивач, з урахуванням остаточно підтриманих позовних вимог, просив стягнути з відповідача на свою користь страхову суму в розмірі 115 400 грн., пеню в розмірі 17425, 40 грн., додаткові витрати в розмірі 2550 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 42 273 грн. страхового відшкодування та 3 092, 33 пені. Вказував на те, що позивач не надав суду підтвердження залишкової вартості належного йому та фактично знищеного транспортного засобу, ті докази на які посилається позивач не містять достатньої інформації щодо визначення дійсного розміру завданого матеріального збитку, тому наданий позивачем експертний висновок не може бути взятий до уваги. Вказував також на те, що такий висновок було проведено без погодження із відповідачем, тому затрати на його розробку та інші затрати, що були понесені позивачем, не підлягають відшкодуванню.

Представник третьої особи не заперечував проти задоволення позовних вимог, однак надав свої пояснення в яких вказував на те, що ПАТ «Кредобанк» не заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування виключно за умови, перерахування отриманих коштів на погашення наявної перед ним кредитної заборгованості позивача.

Вислухавши пояснення учасників, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.07.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір страхування. Відповідно до умов вказаного договору страхування, позивач застрахував належний йому транспортний засіб моделі АС 3909ВП ЗНГ, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. Пунктом 7 договору страхування визначено, що страхова сума складає 115 400 грн. що становить 100% від його вартості. Дійсним договором страхування позивач визначив вигодонабувачем за умови настання страхового випадку третю особу - ПАТ «Кредобанк».

30.09.2013 року сталася дорожньо - транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу. Вказана дорожньо - транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, який керував іншим транспортним засобом марки Hafel Saibao, д.н.з.НОМЕР_2, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 29.11.2013 року та не заперечується сторонами.

З метою отримання страхового відшкодування, позивач звернувся до відповідача із заявою про його виплату, однак своїм листом від 28.01.2014 року відповідач відмовив йому у виплаті коштів.

Для встановлення розміру матеріальних збитків, які були завдані в результаті ДТП, позивач звернувся до спеціалізованої установи та відповідно до висновку №1776 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 21.02.2014 року, вартість матеріального збитку завданого майну позивача становить 115 057,33 грн., враховуючи дійсну вартість транспортного засобу позивача, яка становить 115 400 грн. та розмір завданого матеріального збитку, позивач вважає, що на його користь підлягає відшкодуванню повна дійсна вартість застрахованого транспортного засобу.

Крім цього позивач вказує на те, що у зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, він поніс додаткові витрати у вигляді сплати 600 грн. за експертне дослідження, за послуги збігання транспортного засобу в розмірі 450 грн. та за послуги евакуатора в розмірі 1500 грн., що разом становлять 2550 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

Також, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по виплаті страхового відшкодування за період з січня 2014 року по травень 2014 року, позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 17425 грн. 40 коп.

Враховуючи вище зазначені обставини, невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за умови настання страхового випадку, позивач вважає заявлені вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З таким висновком позивача, суд повністю погодитися не може виходячи із наступного.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З договору страхування вбачається, що вигодонабувачем у разі настання страхового випадку є третя особа ПАТ «Кредобанк».

Згідно із ч.2 ст. 985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Пунктом 8.6.2 умов добровільного страхування транспортного засобу до договору страхування визначено, що вигодонабувач має право на першочергове отримання страхового відшкодування (його частини).

Зі змісту наданих представником третьої особи ПАТ «Кредобанк» пояснень (а.с.107, 131, 132, 133) вбачається, що він не заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування виключно за умови, перерахування отриманих коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості позивача.

За таких обставин, не заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник третьої особи ставить умову згідно якої, фактичним одержувачем коштів, за результатами розгляду справи є виключно ПАТ «Кредобанк», хоча самостійно з позовними вимоги ПАТ «Кредобанк» до суду не звертався, а позивача діяти в своїх інтересах не уповноважував.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Судом встановлено, що ПАТ «Кредобанк» не надавав позивачу права звертатися до суду із позовом для захисту прав та інтересів банку.

Аналізуючи підтримані представником позивача позовні вимоги, суд приходить до висновку про те, що звертаючись до суду із позовом, позивач просить стягнути розмір страхового відшкодування та інші кошти саме на свою користь і діє виключно в своїх інтересах, що суперечить погодженим ПАТ «Кредобанк» умовам в частині перерахування коштів на його рахунок.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин, враховуючи відсутність у суду можливості забезпечити право ПАТ «Кредобанк» на першочергове отримання страхового відшкодування за результатами розгляду справи, як вигодонабувача по договору страхування, невикористання ПАТ «Кредобанк» свого права на звернення до суду із позовом про стягнення на його користь страхового відшкодування, ненадання позивачем відомостей про розмір його заборгованості перед ПАТ «Кредобанк», що призвело до унеможливлення встановлення судом частки страхового відшкодування, яке може бути стягнуто саме на користь позивача, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог в частині стягнення суми страхового відшкодування на користь позивача, оскільки він є неналежним позивачем.

Також суд звертає увагу на те, що відповідач, відповідно до п.11.10 умов добровільного страхування транспортного засобу до договору страхування має право на отримання залишків транспортного засобу або зменшення розміру страхового відшкодування у разі повної конструктивної загибелі транспортного засобу (розмір збитків перевищує 75 % дійсної вартості транспортного засобу на момент укладення договору). Враховуючи заявлений позивачем розмір завданих збитків та дійсну вартість транспортного засобу на момент укладення договору страхування, представник відповідача звертався до суду із клопотанням про призначення автотоварознавчої експертизи щодо визначення вартості працездатних залишків транспортного засобу позивача. Ухвалою суду від 15.01.2015 року вказане клопотання було задоволено та призначено відповідну експертизу. Однак, у зв'язку із неможливістю виконання зазначеної ухвали суду, матеріали справи повернулися з експертної установи без виконання, що унеможливило встановлення залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу.

Разом із цим, відповідно до п.п. «д» п. 5.1.2 договору страхування, страховик відшкодовує документально підтверджені витрати страхувальника на транспортування (послуги евакуатора) пошкодженого транспортного засобу до узгодженої зі страховиком ремонтного підприємства (СТО) або місця зберігання транспортного засобу (постійного або тимчасового), якщо транспортний засіб не може рухатися своїм ходом внаслідок пошкоджень, що є наслідками страхового випадку, але не більше 400 грн.

З акту прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 04.02.2014 року вбачається, що позивач сплатив 1500 грн. за послуги евакуації у зв'язку із чим, враховуючи п.п. «д» п.5.1.2 договору страхування, в цій частині позовна вимога позивача про стягнення на його користь витрат на евакуацію транспортного засобу, підлягає задоволенню частково в розмірі, що узгоджений договором страхування та складає 400 грн. враховуючи те, що ПАТ «Кредобанк» має право претендувати на кошти, в межах дійсної вартості застрахованого транспортного засобу на день укладення договору страхування.

Відповідно до п. 8.4.17 договору страхування, страховик має право не відшкодовувати вартість експертизи, замовленої страхувальником без узгодження зі страховиком.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не узгоджував із відповідачем можливість проведення за його замовленням експертизи вартості завданих автомобілю збитків, тому витрачені позивачем кошти на проведення експертизи в розмірі 600 грн. не підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з п.3.3.10 договору страхування, не підлягають відшкодуванню витрати на відповідальне збереження пошкодженого транспортного засобу. У зв'язку із наведеним, не підлягають стягненню з відповідача кошти, які були сплачені позивачем за зберігання пошкодженого транспортного засобу, оскільки це суперечить умовам договору страхування.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 979, 985 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» про стягнення сум страхового відшкодування - задовольнити частково;

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 22229921) на користь ОСОБА_1 400 грн. витрат на транспортування транспортного засобу;

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 22229921) на користь ОСОБА_1 243 грн. 60 коп. судового збору;

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час ухвалення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту його отримання;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: О.В. Диба