Рішення № 44862904, 04.06.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/1696/15-ц

провадження № 2/753/2411/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДЕАК Ю.В.

за участю

позивача не з'явився;

відповідачів не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (далі по тексту - позивач, ПАТ «ПРОСТО-страхування») звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі по тексту - відповідач 1, ВАТ НАСК «Оранта»), ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1.) про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 серпня 2013 року на об'їзній дорозі у м. Тернополі, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Шкода, д.н. НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті було пошкоджено автомобіль МАН, а його власнику ТзОВ «Танк Транс» нанесено матеріальний збиток.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) та пояснень учасника ДТП, дана подія сталася в результаті порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1

Оскільки цивільно-правова відповідальність ТзОВ «Танк Транс», як власника транспортного засобу МАН, застрахована ПАТ «ПРОСТО-страхування», а останнім здійснено страхове відшкодування у розмірі 2 841,66 грн. за збитки, завдані власнику вказаного транспортного засобу, позивач і просить стягнути їх з відповідачів у порядку зворотної вимоги.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак його представник подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, у заяві позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Відповідач 1 - ВАТ НАСК «Оранта». в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіславши при цьому до суду заперечення проти позовних вимог. Крім того, в своїх запереченнях просили розгляд даної справи проводити за їх відсутністю.

Відповідач 2 - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак надав заяву в якій позовні вимоги визнав в повній мірі та розгляд даної справи просив проводити за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 серпня 2013 року на об'їзній дорозі у м. Тернополі, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Шкода, д.н. НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті було пошкоджено автомобіль МАН, а його власнику ТзОВ «Танк Транс» нанесено матеріальний збиток.

Цивільно-правова відповідальність ТзОВ «Танк Транс», як власника транспортного засобу МАН, д.н. НОМЕР_3, застрахована ПАТ «ПРОСТО-страхування» згідно договору добровільного страхування транспортного засобу №1213702 серії АТКП від 12.09.2012 року.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) та пояснень учасника ДТП, дана подія сталася в результаті порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ч. 3 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до Звіту №896/13 про оцінку автомобіля НОМЕР_4 від 28 серпня 2013 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, становить 9 688,50 грн., а відповідно до акту про проведення ремонтних робіт транспортного засобу від 07.10.2013 року вартість відновлювального ремонту автомобіля МАН становить 5 379,16 грн.

Водночас, на підставі страхового акту №87645 від 19.08.2014 року та розрахунків суми страхового відшкодування по пошкодженому транспортному засобу, позивачем здійснено страхове відшкодування у розмірі 2 841,66 грн.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, за аналізом наведених правових норм, позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/5635578, за яким страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., розмір франшизи складає 510 грн.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. А за пунктом 15 ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Страховим випадком згідно ст. 6 вказаного Закону є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Пунктом 37.4 статті 37 даного Закону передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані збитки, у даному випадку є ВАТ НАСК «Оранта» відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

З огляду на викладене, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача 2 була застрахована в ВАТ НАСК «Оранта», а відповідно до наведених вище правових норм саме страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, суд дійшов висновку, що з відповідача 1 - ВАТ НАСК «Оранта» підлягає стягненню сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 2 331,66 грн. (2 841,66 - 510 (франшиза)).

Що стосується посилання представника відповідача 1 - ВАТ НАСК «Оранта» на п. 37.1.4. ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», як на підставу для відмови в задоволені позовних вимог, суд не бере до уваги оскільки, дана стаття встановлює строки на подання потерпілим чи особою, що має право на отримання відшкодування, заяви про страхове відшкодування. Проте, строки звернення до суду для захисту порушеного права визначаються ЦК України, у межах фактичних затрат та у межах строку позовної давності, перебіг якого починається від дня настання страхового випадку чи від дня виплати страхового відшкодування. Тобто, в даному випадку дія ст. 37 Закону щодо річного звернення з заявою про відшкодування шкоди стосується потерпілої особи і не розповсюджується на вимоги страховика щодо відшкодування шкоди в порядку регресу чи суброгації відносно яких діє загальна давність встановлена ЦК України строком в три роки.

З огляду на зазначене відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк, звернувшись з вимогами про відшкодування шкоди.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

А відповідно ч. 5 ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посилання на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Оцінюючи в сукупності надані до суду докази та те, що дії відповідача 2 стосовно визнання позову не суперечать закону, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума франшизи у розмірі 510 грн.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись стст. 12, 22, 29, 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 9 ЗУ «Про страхування», стст. 22, 993, 988, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, стст. 10, 60, 61, 88, 174, 208, 209, 212, 218 Цивільного процесуального кодексу Украйни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта (ЄДРПОУ 00034186, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (ЄДРПОУ 24745673) затрати по виплаті страхового відшкодування у розмірі 2 331 грн. 66 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта (ЄДРПОУ 00034186, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (ЄДРПОУ 24745673) витрати по сплаті судового збору у розмірі 199 грн. 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (ЄДРПОУ 24745673) затрати по виплаті страхового відшкодування у розмірі 510 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (ЄДРПОУ 24745673) витрати по сплаті судового збору у розмірі 43 грн. 73 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.