Постанова № 4486222, 23.02.2008, Тернопільський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-289/09/1970

ПОСТАНОВА

іменем України

23 лютого 2008 року, Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої Подлісної І.М

секретаря Найдущак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

Борщівська міжрайонна державна податкова інспекція надалі позивач, звернулася з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» із змінами та доповненнями, підприємець ОСОБА_1 обрав спрощену систему оподаткування з квітня 2006 року, подавши до Борщівської МДПІ заяву від 14.03.2006 року на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Враховуючи подану заяву підприємця ОСОБА_1, Борщівською міжрайонною державною податковою інспекцією видано йому свідоцтво про сплату єдиного податку за №506106, терміном дії з 01.04.2006 р. по 31.12.2006 р. Відповідно до рішення сесії районної ради №119 від 17.07.2006 року для обраного відповідачем виду діяльності встановлена ставка єдиного податку в розмірі 110 гривень на місяць.

12.05.2006 року підприємцем ОСОБА_1 подано до податкової інспекції заяву від 12.05.2006р. про здійснення підприємницької діяльності з 1 червня 2006 року із використанням найманої праці в кількості 4 чоловік, внаслідок чого ставка єдиного податку збільшилась на 50% за кожну особу у відповідності до абз.4 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» та становить 330 грн. в місяць.

Відповідно до ч.6 п.2 вищевказаного Указу Президента України - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на рахунок відділення Державного казначейства України.

Однак, обов'язок щодо сплати податкового зобов'язання не пізніше 20 числа кожного місяця відповідачем не виконаний, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті податку, яка станом на 22.12.2008 року становить 986 грн. 96 коп. відповідно до картки особового рахунку платника.

У зв'язку з несплатою податкового боргу до відповідача згідно ст.. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків та державними цільовими фондами» надсилалися податкові вимоги та прийняте рішення про застосування заходів погашення податкового боргу.

Відповідно до п.3.1 ст.3 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями -активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явився з невідомих на те суду причин, хоча про час, день та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990р. №509-ХП та відповідно до плану графіка проведення невиїзної документальної перевірки працівниками Борщівської МДПІ було проведено планову невиїзну документальну перевірку підприємницької діяльності з питань дотримання фізичною - особою ОСОБА_1 вимог податкового законодавства.

Перевіркою встановлено і зафіксовано в Акті перевірки №2, що фізичною - особою ОСОБА_1 порушено:

- пп. 5.3.1., п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»: Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, що відповідачем було не зроблено.

24 листопада 2006 року начальником регіонального управління департаменту Борщівської Міжрайонної ДПІ прийнято рішення №2 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Дану узгоджену суму податкового боргу позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Стаття 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" (пункт 11) надає право органам державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Як свідчать матеріали перевірки відповідачем по справі були порушені вимоги вищевказаних нормативно-правових актів при здійсненні підприємницької діяльності.

За порушення вимог даних нормативно-правових актів до суб'єктів підприємницької діяльності за рішеннями відповідних органів державної податкової служби застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до п. 2.3 ст. 2 та п.п. 3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», повноваження на здійснення заходів з погашення податкового боргу надано податковим органам, а примусове стягнення активів платника податків у рахунок погашення податкового боргу проводиться виключно за рішенням суду.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що Борщівською міжрайонною державною податковою інспекцією до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості правомірно було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, грунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не запереченні відповідачем, а тому а підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись п. 2.3 ст. 2 та п.п. 3.1.1 п.3.1. ст.3, п.п. 7.2.1 п. 7.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 17, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 986,96 грн. (дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 96 копійок заборгованості на користь Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції (м. Борщів, Тернопільської області, вул.. Кондри,5, код 34255187, р/р 35219001003851 в УДК в Тернопільській області, МФО 838012).

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.