Ухвала суду № 44859163, 13.02.2014, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2014 1-кп/425/51/14

425/226/14-к

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Одношевної В.В.,

при секретарі : Рогожкіній І.Ю.,

за участю прокурора Цибулі О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника адвоката Волкова М.М.,

потерпілого ОСОБА_3,

представників потерпілого ОСОБА_4, адвоката Воронко В.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі засідань Рубіжанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Рубіжанського міського суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Потерпілим ОСОБА_3 було надано суду позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 853,17 грн., моральної шкоди в сумі 40 000 грн., завданих кримінальним правопорушенням, витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн., який суд прийняв до розгляду.

Крім того, в позовній заяві зазначено, що ОСОБА_3 просить суд у зв'язку з тим, що сума значна для забезпечення відшкодування позовної заяви, накласти арешт на майно ОСОБА_1 в розмірі суми забезпечення позовного відшкодування, оскільки неприйняття заходів забезпечення відшкодування може зашкодити виконанню рішення суду.

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_3 підтримав клопотання щодо накладення арешту на майно обвинуваченого. Його представники також підтримали вказане клопотання. При цьому конкретного переліку майна, на яке просять накласти арешт, суду не зазначили.

Вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, оскільки потерпілою стороною не представлено доказів, щодо невиконання рішення суду, думку обвинуваченого, його захисника, які також заперечували проти накладення арешту, захисник крім того пояснив, що потерпілою стороною не представлено жодних доказів щодо майна, яке повинно бути арештованим, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленим цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення обвинуваченого можливості відчужувати певне його майно за ухвалою суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК України. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

У відповідності до ч.4 ст. 171 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушеннями.

Як встановлено ч.1 ст. 173 КПК України суд відмовляє в задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен врахувати - розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження..

Згідно ч.5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, в тому числі перелік майна, яке підлягає арешту.

Як вбачається з позовній заяві, цивільним позивачем не зазначено, на яке саме майно треба накласти арешт, вартість цього майна, а також те, що це майно належить саме обвинуваченому. Не конкретизоване вказане клопотання й під час судового засідання. Ні нормами ЦПК України, ні нормами КПК України на суд не покладено обов'язків збору доказів належності майна обвинуваченого, вартості цього майна.

Крім того, суд вважає, що вказане клопотання не відповідає вимогам як КПК України, так і ЦПК України, оскільки з аналізу ст.. 170-171 КПК України, ст.. 151 ЦПК України (згідно якої в заяві повинно бути також зазначені відомості, потрібні для забезпечення позову), вбачається, що клопотання про арешт майна повинно бути викладено в формі окремої заяви. Крім того, ст. 119 ЦПК України, яка встановлює форму та зміст позовної заяви, не передбачено зазначення в позові вимог про накладення арешту.

На підставі викладеного, оскільки в наданій суду позовній заяві відсутні відомості щодо майна обвинуваченого, його вартості, не відповідності клопотання вимогам КПК та ЦПК України, що позбавляє суд вирішити клопотання відповідно до вимог глави 17 КПК України, в тому числі щодо вирішення питань, яке саме майно підлягає арешту, розумності та співрозмірністі обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв'язку з чим суд вважає необхідним в задоволенні клопотання про накладення арешту відмовити.

Крім того, суд вважає, що цивільним позивачем в цивільному позові взагалі не зазначено та необгрунтовано щодо необхідності накладення арешту, у зв'язку з чим вважає, що потерпілим не доведено необхідності арешту майна.

Керуючись ст.ст. 128, 171-173 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 про накладення арешту на майно ОСОБА_1 відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд протягом 7 (семи) днів з моменту її проголошення.

Суддя В.В. Одношевна