Вирок № 44857605, 08.06.2015, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/423/15-к

Провадження № 1-кп/390/70/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015 року Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Пасічника Д.І.,

при секретарі - Кулик К.І.,

за участю прокурора - Кожухара Є.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження №12014120170001219 по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, особи що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за наступних обставин.

19 грудня 2014 року, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем проживання в приміщенні домоволодіння АДРЕСА_2, Кіровоградського району, Кіровоградської області, в ході сварки із ОСОБА_1, яку вчинив на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою нанести тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_1, взяв у праву руку кухонний ніж та наніс останньому ножем два удари в задню поверхню грудної клітини, два удари у передпліччя та удар в передню поверхню грудної клітини зліва по середньо-ключичній лінії.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді ран: по задній поверхні грудної клітини (2), які не проникають в плевральну порожнину; лівій вушній раковині, лівому передпліччі (2) по внутрішній поверхні, котрі згідно висновку судово-медичної експертизи №171, від 12 лютого 2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, та рани по передній поверхні грудної клітини зліва по середньо-ключичній лінії яка проникає в плевральну порожнину з розвитком гемо пневмотораксу, котре згідно висновку судово-медичної експертизи №171, від 12 лютого 2015 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, яке є небезпечним для життя в момент спричинення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєному визнав частково, не згодний з правовою кваліфікацією скоєного злочину, відмовився давати пояснення відповідно до визначеного судом порядку розгляду справи, та, за клопотанням захисту, дав пояснення по обставинам справи перед судовими дебатами. Відповідно до його пояснень сварка виникла через якусь дрібницю, першим його вдарив саме ОСОБА_1 В ході подальшого спільного розпиття спиртного сварка та бійка періодично продовжувались. Після того як брат кинув в нього сокирою він втратив свідомість і коли прийшов до тями не повністю сприймав ситуацію довкола. Взяв з підлоги ніж та з метою захисту заподіяв брату ножові поранення. Адекватно почав сприймати навколишню ситуацію коли свідок ОСОБА_6 телефонувала до лікарні та міліції.

Заявлений прокурором цивільний позов не визнав повністю та пояснив, що лікування відбувалось виключно за кошти їхньої матері.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що проживає разом із своїм братом ОСОБА_4 у домоволодінні АДРЕСА_1 19 грудня 2014 року у післяобідній час вони з братом святкували свято ОСОБА_1, вживали спиртне. В ході спільного розпиття спиртного між ними виникла сварка, яка переросла в бійку. Обвинувачений ОСОБА_4 намагався вдарити його кулаком в обличчя, тому він ухилився від удару та вдарив ОСОБА_4 кулаком в голову, від чого той втратив свідомість. В ході подальшого спільного розпиття спиртного сварка та бійка починались таким чином декілька раз. Від його ударів ОСОБА_4 втрачав свідомість три чи чотири рази. Потім до них прийшла ОСОБА_6, та попрохала залишитись у них до ранку, оскільки запізнилась на автобус, на що вони із братом погодились. Близько 20.00 год. його із братом конфлікт продовжився та ОСОБА_4 умисно його вдарив у праве вухо лівою рукою, а він у відповідь вдарив його рукою у обличчя. Отримавши удар він обурився та намацав якусь річ, котра була біля нього, нею опинилась сокира, котра знаходилась біля печі при виході із приміщення кухні та він кинув її у ОСОБА_4, котрий стояв на відстані близько чотирьох метрів від нього. Від потрапляння сокири ОСОБА_4 впав додолу та піднявся із ножем, та пішов із ним на нього, при цьому він нічого не казав. Наблизившись до нього ОСОБА_4 наніс декілька ударів в область лівої руки, ребер, вуха та спини. Нанесення ударів припинила ОСОБА_6 і згодом йому стало зле та він втратив свідомість. До тями він прийшов лише по приїзду швидкої медичної допомоги. На даний час жодних претензій до ОСОБА_4 не має та просив суд не позбавляти брата волі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 17.12.2014 року приїхала в с.Грузьке до своєї куми. 19.12.2014 року посварилася з нею та зібралася їхати додому, близько 17.00 год. вона пішла до сусідів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з проханням допомогти донести її речі до маршрутки, вона прийшла до них, та вирішили втрьох випити горілки. Під час вживання горілки, вона вирішила поїхати додому на наступний день, після чого між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла сварка. Вона пішла до іншої кімнати та лягла відпочивати. Прокинулась від шуму. Коли вийшла то ОСОБА_1 вже отримав ножові поранення і вона припинила бійку та викликала лікарів.

Крім пояснень потерпілого та свідка винність обвинуваченого також підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Подія кримінального правопорушення підтверджується витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. - 32).

Довідкою Кіровоградської обласної лікарні виданої ОСОБА_7 про те що він отримав ножові поранення (а.с. - 40).

Протоколом огляду місця події від 19.12.2014 року встановлено місце та обстановка правопорушення та в ході якого вилучено: змив РБК з підлоги, виріз із простирадла з РБК, сокира, ніж з РБК, одяг ОСОБА_4.(а.с. - 42-53).

Висновком експерта № 1460 від 20.12.2014 року відповідно до якого ОСОБА_4 отримав легкі тілесні ушкодження (а.с. - 87-93).

Висновком експерта № 13 від 13.01.2015р. відповідно до якого ОСОБА_4 в момент скоєння не страждав і на момент проведення експертизи не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України. Слід вважати осудним. Застосування заходів медичного характеру не потребує (а.с. - 97-98).

Висновком експерта № 83 від 21.01.2015 року, якою встановлено групову належність крові потерпілого (а.с. - 101-102).

Висновком експерта № 43 від 13.01.2015 року, якою встановлено групову належність крові обвинуваченого (а.с. - 105-106).

Висновком експерта № 16 від 05.02.2015 року встановлено, що знайдена кров на клинку ножа потерпілому ОСОБА_1 не виключається, та повністю виключається від ОСОБА_4.(а.с. - 109-111).

Висновком експерта № 17 від 05.02.2015 року встановлено, що на топорищі відбулось змішування поту підозрюваного та поту і крові потерпілого (а.с. - 115-118).

Висновком експерта № 39 від 12.02.2015 року встановлено, що змиви з підлоги та простинні містять кров потерпілого (а.с. - 122-124).

Висновком експерта № 40 від 12.02.2015 року встановлено, що на одежі підозрюваного знайдена кров потерпілого (а.с. - 127-129).

Висновком експерта № 171 від 12.02.2015 року встановлено, що потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді ран: по задній поверхні грудної клітини (2), які не проникають в плевральну порожнину; лівій вушній раковині, лівому передпліччі (2) по внутрішній поверхні, котрі згідно висновку судово-медичної експертизи №171, від 12 лютого 2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, та рани по передній поверхні грудної клітини зліва по середньо-ключичній лінії яка проникає в плевральну порожнину з розвитком гемо пневмотораксу, котре згідно висновку судово-медичної експертизи №171, від 12 лютого 2015 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, яке є небезпечним для життя в момент спричинення (а.с. - 132-134).

Висновком експерта № 61 від 06.02.2015 року встановлено, що ОСОБА_4 в момент скоєння правопорушення виявляв і в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, проте вказані психічні розлади не досягають ступені душевного захворювання і недоумкуватості. Слід вважати осудним. Застосування заходів медичного характеру не потребує.

Аналізуючи добуті по справі докази, в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4, в межах пред'явленого обвинувачення, підлягають кваліфікації за ч.1 ст.121 КК України, оскільки він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При цьому, суд не може погодитись з позицією захисту про необхідність кваліфікації дій обвинуваченого за ст.ст. 123, 124 чи 128 КК України (за вибором суду) та розцінює її як намагання уникнути відповідальності за скоєне. Вказаний висновок суду ґрунтується на наступному.

Обвинувачений та потерпілий є братами по матері. Раніше разом притягувались до кримінальної відповідальності. Відповідно до пояснень свідка між ними регулярно виникають конфлікти, які закінчуються бійками. Відповідно до пояснень потерпілого, наданих в судовому засіданні, та матеріалів справи (де це підтверджують всі учасники подій) саме обвинувачений розпочинав бійку, протилежні пояснення обвинуваченого в судовому засіданні суд оцінює критично. Пояснення обвинуваченого в судовому засіданні є непослідовними та протирічать самі собі. В поясненнях обвинуваченого: про те, що він декілька раз від побоїв брата того вечора втрачав свідомість, а відтак вимушений був захищатись, спростовується тим, що він кожного разу після втрати свідомості знову розпочинав сварку та бійку; про те, що потерпілий кинув в нього сокирою, від чого він втратив свідомість спростовується тим, що «втрата свідомості» після отримання ушкоджень від сокири «виникла» лише в судовому засіданні та тим, що після «втрати свідомості» (після сокири зокрема) потерпілий мав реальну можливість заподіяти будь-які тілесні ушкодження ОСОБА_4, але цього не робив, а обвинувачений свідомо, кожного разу після втрати свідомості знову розпочинав сварку та бійку. Останнього разу, за його словами після втрати свідомості він, за умови відсутності реальної загрози його життю та здоров'ю зі сторони потерпілого, взяв кухонний ніж та наніс декілька ударів ножем потерпілому. Тобто удари, а не один удар, ножем завдавались не під час захисту від протиправного посягання, не в ході бійки ненавмисно та не внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, а в момент фактичної відсутності посягання на його життя та здоров'я.

При обранні міри покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4, відповідно до ст.67 КК України, судом визнається вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обвинувачений скоїв тяжкий злочин, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. ОСОБА_4 негативно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

З урахуванням викладеного, та того що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте належних висновків не зробив, суд вважає, що виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим ОСОБА_4 можливо виключно за умови ізоляції його від суспільства, а тому покарання йому необхідно призначити покарання відповідно до санкції ч.1 ст.121 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк.

По справі прокурором заявлено цивільний позов про стягнення вартості витрат на лікування потерпілого в сумі 6432,44 грн.

Суд вважає, що відповідно до ст.1206 ЦК України позов прокурора підлягає повному задоволенню, оскільки внаслідок злочинних дій саме підсудного потерпілий потрапив до Кіровоградської обласної лікарні, де йому надавалось необхідне лікування. Заперечення проти позову обвинуваченого жодним чином не спростовують аргументів позову прокурора та навпаки підтверджують його обґрунтованість.

По справі цивільний позов потерпілим ОСОБА_1 не заявлений.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази по справі, а саме: ніж зі слідами речовини бурого кольору, сокиру зі слідами речовини бурого кольору, виріз із простирадла з ліжка зі слідами речовини бурого кольору, речі одягнуті на ОСОБА_4 на момент проведення огляду, які здано на зберігання в кімнату речових доказів Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області, відповідно до ст.100 КПК України - необхідно знищити.

Під час досудового слідства ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці з 22.12.2014р. по 22.02.2015р. Під час дії запобіжного заходу та після закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту питання про його продовження стороною обвинувачення не ставилось, а відтак, на момент винесення вироку, запобіжний захід ОСОБА_4 не обрано. З урахуванням обставин справи, а саме того, що під час розгляду справи до обвинуваченого двічі застосовувався примусовий привід, та враховуючи тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили необхідно обрати у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 358, 368-371, 373-375, 392-395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним по ч.1 ст.121 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на шість років.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 08 червня 2015 року, зарахувавши у відбуту частину покарання строк затримання ОСОБА_4 з 20.12.2014р по 22.12.2014р.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, обрати у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.

Стягнути із підсудного ОСОБА_4 на користь місцевого бюджету (код 01994942, р/р: 35419001027932 Банк ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016) витрати понесені Кіровоградською обласною лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 6432 грн. 44 коп. (шість тисяч чотириста тридцять дві гривні сорок чотири копійки).

Речові докази по справі, а саме: ніж зі слідами речовини, сокиру зі слідами речовини бурого кольору, виріз із простирадла з ліжка зі слідами речовини бурого кольору, речі одягнуті на ОСОБА_4 на момент проведення огляду, які здано на зберігання в кімнату речових доказів Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області, відповідно до ст.81 КПК України - знищити.

Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому. Учасники процесу мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. В разі якщо вирок оскаржений учасниками процесу, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції.

Суддя «підпис»

Згідно оригіналу

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.І.Пасічник