Рішення № 44857302, 11.06.2015, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/968/14-ц

Номер провадження 2/350/20/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року смт.Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Стадник О.С.,

з участю адвокатів Гутник П.М., Родікова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа ОСОБА_8, про визнання права власності на спадкове майно, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права на частку,-

В С Т А Н О В И В:

В своїй позовній заяві ОСОБА_3, просила суд визнати за нею право власності на 8,8\100 частин від будинковолодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_4, просив суд ухвалити рішення, яким припинити право власності ОСОБА_3, на 8,8\100 частин від будинковолодіння, визнати за ним право власності на 8,8 \100 частин від будинковолодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1.

ОСОБА_3, в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному об'ємі, зустрічний позов не визнала. Суду пояснила, що вона та відповідачі є рідними між собою. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня мати ОСОБА_9, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_10 Батьки були власниками житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1. 28 березня 2003 року батьки відчужили 56/100 вказаного домоволодіння, тому на день смерті обоє були власниками 44/100 домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1.

ОСОБА_4, звертався в суд з позовом про визнання за ним права власності на спадкове майно і рішенням Рожнятівського районного суду від 24 квітня 2013 року за ним визнано право власності на 35,2/100 частини спадкового будинковолодіння що знаходиться в АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_6, та ОСОБА_5, відмовилися від своєї частки в користь брата ОСОБА_4, а ОСОБА_11, відмовилася від своєї частки в спадщині в її користь, а отже їй повинна належати 8.8/100 частини спадкового майна. Оскільки, на 8.8/100 частини спадкового домоволодіння, що залишилось після смерті батьків, право власності не оформлено, просить визнати за нею право власності на це майно. Не бажає, щоб ОСОБА_4, було присуджено належну їй частку, оскільки бажає передати цю частку своєму синові, який є власником 56/100 даного домоволодіння.

У судовому засіданні ОСОБА_4, первинний позов визнав, а свій позов підтримав пояснивши, що він не заперечує право ОСОБА_3, на 8,8/100 частин спірного будинковолодіння. Однак, просить її частку припинити, оскільки дана частка є надто мала спільне користування будинком є неможливим. Всі кімнати будинку більшого розміру, тому реальний розподіл спадкової частини будинковолодіння, що належить відповідачці, є неможливим, і відповідно зазначена частка не може бути виділена в натурі.

Через неприязні відносини, що склались між ними, спільне володіння і користування майном є неможливим, а з огляду на те, що відповідачка має свою власну квартиру, в якій і проживає, то припинення права на її частку у спільному майні не завдасть жодної шкоди її інтересам. Згідний з визначеним експертом грошовим еквівалентом частки ОСОБА_3, гроші внесені на депозитний рахунок суду, просить визнати за ним право власності на спірну частку будинку.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, в судовому засіданні стосовно позовних вимог ОСОБА_3, не заперечили, згідні щоб за нею було визнано право власності на 8,8/100 частин будинковолодіння.

Відповідачка ОСОБА_7, в судове засідання не прибула подала суду заяву, в якій позов ОСОБА_3 визнала, справу просила розглянути в її відсутності.

Третя особа ОСОБА_8 в судове засідання не прибув, однак в минулих судових засіданнях позовні вимоги ОСОБА_3, підтримав, згідний щоб за нею було визнано право власності на 8,8/100 частин будинковолодіння. Позовні вимоги ОСОБА_4, вважає безпідставними, бажає щоб частка матері належала йому.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи суд, вважає, що позови підлягають до задоволення з таких підстав.

За змістом ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ,крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяє здійсненню прав сторін.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців). Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Відповідно до ч.2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом не залежно від черги.

Постановою нотаріуса №314/02-31 від 16 травня 2014 року(а.с.10) підтверджено, що ОСОБА_3, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, успадкував 35,2/100 частини будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1. ОСОБА_3, має право на 8.8/100 частини спадкового домоволодіння, що залишилось після смерті батьків, оскільки на це майно право власності не оформлено, а інші спадкоємці відмовилися від своєї частки., на яку вона має право.

У зв"язку з цим, за нею слід визнати право власності на 8,8\100 частин від будинковолодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1

Згідно висновку експерта № 1417 від 30 грудня 2014 року виділити дольову частку 8,8/100 в натурі неможливо, її вартість становить 21135 (двадцять одна тисяча сто тридцять п"ять) гривень (а.с.54-85). Тобто судом встановлено,що спірна частка як річ є неподільною, і в порівнянні з часткою домоволодіння, що належить ОСОБА_4.є менш значною.

Також, судом встановлено з пояснень сторін, що вони перебувають у неприязних стосунках, а ОСОБА_3 має на праві власності житло по АДРЕСА_2.

У зв»язку з наведеним,суд вважає, що в разі припинення права ОСОБА_3на частку у будинку, таке припинення не завдасть істотної шкоди її інтересам та членам її сім»ї, тобто вони не будуть позбавлені житлової площі.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України»Про судову практику застосування судами законодавства,що регулює право власності громадян на житловий будинок» від 04.04.1991 р.№ 7(зі змінами від 25.12.1992 р.,від 04.06.1993 р. та від 25.05.1998 р.)виділ у натурі частки будинку,що є спільною частковою власністю,можливий,якщо кожній зі сторін(співвласнику) може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом(квартиру).В окремих випадках суд,враховуючи конкретні обставини справи,може й за відсутності згоди власника,що виділяється,зобов»язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов»язковим наведенням відповідних мотивів.

ОСОБА_3 стверджує про те, що право приватної власності є непорушним, однак положення ч.4 ст.41 Конституції України про те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності та що право приватної власності є непорушним,не виключає можливості застосування судом щодо даного спору ст.365 ЦК України,яка дозволяє суду при вирішенні спору між учасниками спільної часткової власності про володіння,користування і розпорядження спільним майном за певних умов залишати останнє в натурі за одним із них,а іншим присудити грошову компенсацію за частку в ньому,оскільки в даному разі йдеться не про протиправне позбавлення права власності,а про вирішення спору між співвласниками у визначених законом межах.

Згідно ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Аналізуючи представлені сторонами в підтвердження та заперечення позову докази,які наведені вище,суд вважає за можливе і необхідне припинити право власності ОСОБА_3 належну їй частку в будинку,а право власності на неї визнати за ОСОБА_4 та стягнути з нього на користь ОСОБА_3 21135 гривень компенсації вартості частки .

Позивачка стверджує в судовому засіданні, що вона з оцінкою частки не згідна, вважає її заниженою, однак на призначення іншої експеризи, яка на її думку може дати іншу,більш високу вартість категорично відмовляється.

Тому суд бере до уваги висновок про вартість частки, яка вказана у висновку СБТЕ.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.88 ЦПК України.

На підставі ст.ст.346,365, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст.209, 213-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно задоволити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 8,8\100 частин від будинковолодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права на частку задоволити.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 8,8\100 частин від будинковолодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 8,8 \100 частин від будинковолодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 21135 (двадцять одна тисяча сто тридцять п"ять) гривень компенсації вартості 8,8 \100 частин від будинковолодіння.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: