Рішення № 44855502, 11.06.2015, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/354/15-ц

2/212/1261/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Чайкіна І.Б.

секретарі судового засідання Гавеля Ю.О.

за участі:

позивача - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Гольскова О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної організації "Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "КРИВОРІЖЖЯ" про визнання дій незаконними, зміну формулювання підстав звільнення та стягнення моральної шкоди;

В С Т А Н О В И В :

В січні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, просив визнати незаконними дії Державної організації "Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "КРИВОРІЖЖЯ" незаконними та безпідставними; зобов'язати Державну організацію "Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "КРИВОРІЖЖЯ" протягом 3-х календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили, внести відповідний запис до його трудової книжки про звільнення з посади звукорежисера з 24 грудня 2014 року за п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін; стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача Державної організації "Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "КРИВОРІЖЖЯ" - 50 000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 24 грудня 2014 року на підставі Наказу № 30-К виданого генеральним директором Державної організації "Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "КРИВОРІЖЖЯ" його було звільнено із займаної посади звукорежисер, на підставі п.3 ст.40 та ст.43-1 КЗпП України. Проте він не може погодитися з даним наказом, та вважає , що його звільнення є незаконним , скільки акти складені у відношенні нього адміністрацією були безпідставними і підписи свідків були здійснені під примусом та погрозами репресивних дій у разі відмови. Адміністрацією ДО "Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "КРИВОРІЖЖЯ" здійснювались систематичні порушення норм трудових відносин. Вважає, що він вчасно виконував згідно графіків свою роботу, проте адміністрацією здійснювались систематичні порушення норм трудових відносин, так у 2008 році його незаконно змушували написати заяву про звільнення за власним бажанням. У 2011-12 р.р. він подав заяву у комісію про трудовим спорам підприємства щодо редактора ОСОБА_4 та випускового ОСОБА_5, які чинили по відношенні нього порушення трудових відносин, комісія упереджено розглянувши його заяву винесла неправомірне рішення. Вважає, що з приводу безпідставного систематичного порушення його прав , втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що через те , що його безпідставно звільнили з роботи він знаходиться в психологічному шоці.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на ті самі підстави.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні. Звільнення відбулося в повній відповідності до законодавства про працю, оскільки відшкодування моральної шкоди вимога похідна, просили також відмовити в задоволенні цієї вимоги.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 працював у відповідача з на посаді звукорежисера Державної організації "Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "КРИВОРІЖЖЯ". Наказом № 30-К від 24.12.2014 року ОСОБА_1

Звільнений з вказаної посади на підставі п. 3 ст. 40 та ст. 43-1 КЗпП України.( а.с. 11-13), тобто, як зазначив відповідач, за систематичне невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку, а саме:

за порушення трудової дисципліни - запізнення на роботу 12 та 19 листопада 2014 року, про що були складені відповідні акти, на які ОСОБА_1 на вимогу адміністрації ніяких письмових пояснень не надав, про що також були складені відповідні акти, до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани згідно наказу № 03 від 09 грудня 2014 р. «Про накладання дисциплінарного стягнення на звукорежисера І категорії ОСОБА_1».

У зв'язку з частими скаргами ОСОБА_1 на роботу комп'ютера (інв. №10480320) на якому він працював та надмірну завантаженість його роботою (доповідні від 15.10.14, 28.10.14, 04.11.14), технічною службою організації неодноразово було обстежено робоче місце ОСОБА_1, про що складено відповідні акти та надано йому письмові відповіді (листи: від 20.10.14 ви. №738/01-11, від 04.11.14 eux. №782/01-11 та від 06.11.14 eux. №787/01-11). Оскільки ОСОБА_1 продовжував писати доповідні, неодноразово не підпускав технічних працівників до огляду і перевірки працездатності комп'ютеру, вів себе агресивно, погрожував працівникам, грубив, ображав їх, то генеральним директором був виданий наказ від 18 листопада 2014 р. № 75 «Про створення комісії по проведенню фотографії робочого дня» звукорежисера ОСОБА_1 з метою остаточного з'ясування працездатності комп юті (інв. №10480320), та завантаженості позивача роботою.

Під час роботи комісії ОСОБА_1 поводив себе грубо, агресивно, вживав ненормативну лексику, демонстрував працівникам зброю схожу на вогнепальну, погрожував працівникам, принижував їх честь і гідність, заважав їм виконувати належним чином свої посадові обов'язки у кабінеті № 28 (на робочому місці позивай покладені на них наказом по Криворізькій держтелерадіокомпанії «Криворіжжя)-1 18 листопада 2014 р. «Про створення комісії по проведенню фотографії робочого дня» № 75, порушуючи цим п. 3.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку затвердженого на загальних зборах трудового колективу 01.06.2009 року (Протез: № 3 від 01.06.09 р.).

За порушення п. 3.1. Правил внутрішньо трудового розпорядку, допущені позивачем 19.11.2014 р. наказом від 23.12.201- за № 04 «Про накладання дисциплінарного стягнення на звукорежисера І категорії ОСОБА_1» йому було оголошено догану.

Вказані обставини були наведені представниками відповідача та свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_15ОСОБА_16

За третє порушення трудової дисципліни 20.11.2014 ОСОБА_1 було звільнено з роботи відповідно до п. З ст. 40 КЗпП України, тобто за систематичне невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Оскільки ОСОБА_1 не є членом профспілки, то при звільненні адміністрація керувалася ст. 431 КЗпП України, тобто без звернення до профспілкового комітету за отриманням дозволу на звільнення.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з наказу про звільнення від 24.12.2014 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 звільнено за проступок здійснений 20 листопада 2014 року, при цьому в якості систематичності порушень зазначено стягнення накладені наказами Криворізької держтелерадіокомпанії «Криворіжжя» від 09 грудня 2014 р. «Про накладання дисциплінарного стягнення на звукорежисера І категорії ОСОБА_1» №03 та від 23 грудня 2014 року «Про накладання дисциплінарного стягнення на звукорежисера І категорії ОСОБА_1» №04 до нього застосовувались дисциплінарні стягнення у вигляді доган.

За таких обставин слід погодитись з доводами позивача, про порушення його трудових прав, оскільки Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, яким раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної та громадської відповідальності і порушив її знову.

Виходячи із зазначеного, за одноразове порушення трудової дисципліни, незалежно від його тяжкості, звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП не допускається. Звільнення за зазначеною підставою є крайнім заходом, тобто власник вправі звільнити працівника, якщо вжиті до нього раніше заходи дисциплінарного стягнення не спричиняють ніякого впливу. Стаття 147 КЗпП передбачає два види дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни: або догану, або звільнення.

Слід також погодитись, щодо порушення строків накладання стягнення, оскільки воно накладене поза межами місячного строку.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у строки та у порядку встановленими статтями 148-149 КЗпП України.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з ;тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Таким чином суд вважає, що наказ № 30К від 24.12.2014 року про звільнення позивача з роботи на підставі п. 3 ст. 40 та ст. 43-1 КЗпП України за систематичні порушення без поважних причин є незаконним.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦКПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки вимог про скасування даного наказу позивач не просить, то суд розглядає справу в межах заявленого позову.

Позивач просить змінити підстави його звільнення на п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просив змінити формулювання підстав звільнення його за згодою сторін. Проте, відповідач відсутні підстави для зміни формулювання причини звільнення за згодою сторін, оскільки підприємство такої згоди не надало.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП України, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП України).

Що стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то приймаючи рішення про її часткове задоволення, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що відповідач грубо порушив трудове законодавство, незаконно звільнивши позивача з роботи.

Такі дії відповідача безумовно порушили законні права позивача і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, зокрема, для відновлення справедливості та призвели до моральних страждань, які виразилися у його психологічних переживаннях з приводу нехтування підприємством вимогами закону та його інтересами.

Враховуючи грубий характер допущених відповідачем порушень трудового законодавства, ступінь його вини, глибину душевних страждань ОСОБА_1, їх тривалість, а також вимоги розумності і справедливості, суд визначає справедливим розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір в дохід держави та позивача в розмірі, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог..

Керуючись ст. ст. 11, 60, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної організації "Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "КРИВОРІЖЖЯ" про визнання дій незаконними, зміну формулювання підстав звільнення та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 за наказом № 30-К від 24 грудня 2014 року за п.3 ст. 40 КЗпП України.

Стягнути з Державної організації "Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "КРИВОРІЖЖЯ" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 грн.

В решті позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Державної організації "Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "КРИВОРІЖЖЯ" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Стягнути з Державної організації "Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "КРИВОРІЖЖЯ"на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу.

Повний текст рішення суду складено та підписано 15.06.2015 року.

Суддя: І. Б. Чайкін