Рішення № 44854542, 08.06.2015, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3903/15-ц

Провадження № 2/635/101/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючої судді - Токарєвої Н.М.,

при секретарі - Браварець К.В.,

за участю:

заявника - ОСОБА_1,

представника заявника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Перша державна нотаріальна контора Харківського районну Харківської області про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського районного суду Харківської області із заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_3 відносно неї.

У заяві ОСОБА_1 посилалася на те, що її мати ОСОБА_4 проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася заявник ОСОБА_1. Оскільки, батьки проживали у незареєстрованому шлюбі, тому в свідоцтві про народження її прізвище записано відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за прізвищем матері, а ім'я та побатькові за вказівкою матері. Батько все життя проживав разом з матір'ю та з нею. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6. Мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7. Встановлення батьківства потрібно заявнику для оформлення спадщини після смерті батька.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свою заяву і дала пояснення аналогічні викладеним у заяві. Просила суд встановити юридичний факт батьківства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Козенята Сморчонського району Молодеченської області, відносно ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в сел. Пісочин Харківського району Харківської області.

У судовому засіданні представник заявника підтримала позицію ОСОБА_1

Заінтересована особа у судове засідання не з'явилася. Про день, час і місце розгляду справи була сповіщена у встановленому законом порядку відповідно до ст. 74 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення заявника, її представника, дослідивши матеріали справи і докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до ст.. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 ст.. 135 СК України.

Відповідно до положень п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 01 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. Факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до положень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.03.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі із матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.

Судом з представлених документів об'єктивно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_1, виданим 10.09.2014р. Після його смерті у встановлена законом строк ОСОБА_1, оскільки вважала його своїм батьком, звернулась до нотаріальні контори із заявою про прийняття спадщини, а після спливу шестимісячного строку намагалася оформити свої спадкові права.

Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області заявнику була надана відповідь № 1322/02-14 від 15.05.2015р., в якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, що підтверджують факт наявності родинних відносин з померлим.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є громадянкою України, народилася в сел. Пісочин Харківської області, де проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Дівоче прізвище заявника - ОСОБА_1. В свідоцтві про народження заявника серії НОМЕР_2, виданим 02 жовтня 1963 року Пісочинським селищним ЗАГСом Харківської області, про що було зроблено актовий запис № 164, відсутній запис про батька, вказана тільки мати ОСОБА_4, а ім'я заявника записано як ОСОБА_1.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично постійно проживали в сел. Пісочин Харківського району Харківської області однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1961 року до дня смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7.

Як пояснила в судовому засіданні заявник, незважаючи на відсутність запису про батько в її свідоцтві про народження, ОСОБА_3 за своє життя завжди визнавав її своєю дочкою, а себе її батьком, до свого повноліття вона знаходилась на його утриманні, він приймав безпосередню участь в її вихованні. Ні мати заявника ОСОБА_4., ні ОСОБА_3, якого вона знала як свого батька та вважала таким, ніколи не перебували в зареєстрованому шлюбі ні між собою, ні з іншими особами, що підтверджується відсутністю записів про сімейний стан в паспорті ОСОБА_3. Інших дітей крім заявника, вони також не мали.

Як вбачається з військового білету серії НОМЕР_3, виданого Дергачівським районним військовим комісаріатом Харківської області 24.07.1963 року на ім'я ОСОБА_3, в графі сімейній стан зазначено - одружений, дружина ОСОБА_4.

Крім того, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 13 листопада 1967 року спільно було придбано 8/25 частин (по 4/25 частин кожним з них) житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району 13.11.1967р., реєстр № 2708, що підтверджується копією цього договору купівлі-продажу, довідкою КП «ХРБТІ» № 265 від 13.05.2015р. Зазначена частина будинку перебувала у власності кожного з них до дня смерті. ОСОБА_4 і ОСОБА_3 постійно проживали однією сім'єю в цьому будинку, а до того в орендованому житлі за адресою: АДРЕСА_2. Підтвердження адреси їх спільного проживання до листопада 1967 року відображено в тексті договору купівлі-продажу, а після цього в придбаному будинку записами в будинковій книзі, відміткою в паспорті ОСОБА_3

Зазначені обставини в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які постійно проживають поруч з заявником і їм особисто відомо про зазначені обставини.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, з відповідними змінами, суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України. Заяви про встановлення факту батьківства щодо дитини, народженої до 01 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 55 Кодексу про шлюб та сім'ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Згідно вимог ст. 53 КпШС України в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі між собою, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлено в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матері дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Також в розділі 3 Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб і сім'ю підкреслюється, що взаємні права та обов'язки батьків і дітей ґрунтуються на походженні дітей, засвідченому у встановленому законом порядку. Цей розділ визначає порядок встановлення батьківства, батьківські права і обов'язки, встановлює випадки позбавлення батьківських прав.

Так, відповідно і до вимог ст. 130 СК України, що діє на цей час у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Згідно положень п. 1-3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за загальними правилами дії законів та інших нормативно-правових актів у часі норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто на раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК України.

Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у статті 128 СК України істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 КпШС України, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

З огляду наведеного, суд вважає за можливим встановити юридичний факт батьківства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Козенята Сморчонського району Молодеченської області, відносно ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в сел. Пісочин Харківського району Харківської області, оскільки, заявник народилася, а не зачата до 01 жовтня 1968 року, гаданий батько дитини помер; дитина знаходилася на вихованні і утриманні померлого; померлий при житті визнавав себе батьком дитини; у свідоцтві про народження дитини в графі «Батько» батьком записаний зі слів матері дитини.

Задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення в судовому порядку факту батьківства померлого ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1, відповідно до ст. 130 СК України є підставою для внесення органом державної реєстрації актів цивільного стану відповідних змін до актового запису про народження заявника № 2322331 від 02.10.1963р.

Факт, який просить встановити заявник є юридичним, оскільки, від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника, чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, у зв'язку з чим, заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Перша державна нотаріальна контора Харківського районну Харківської області про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити юридичний факт батьківства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Козенята Сморчонського району Молодеченської області, відносно ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в сел. Пісочин Харківського району Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Токарєва Н.М.