Вирок № 44846917, 15.06.2015, Тетіївський районний суд Київської області

15.06.2015 Провадження по справі № 1-кп/380/53/15

Справа № 380/814/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Косович Т.П.

при секретарі: Козуб І.С.

з участю прокурора: Защитинської Т.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника

обвинуваченого: ОСОБА_2

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальне провадження № 1201511030000143 від 03.05.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тетієва Київської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм автобетонорозмішувача у товаристві з обмеженою відповідальністю «Дікергофф Траснпорт Україна», одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2010 та 2011 років народження, військовозобов»язаного, в силу ст. 89 КК України не судимого, під вартою перебуває з 03.05.2015 року,-

у вчиненні злочину, що передбачає відповідальність за ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 02.05.2015 року близько 23 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України (водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп»яніння), керуючи автомобілем ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1, який згідно технічного паспорту серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 та фактичним власником якого на момент дорожньо-транспортної пригоди був обвинувачений ОСОБА_1, рухався по вул. Перемоги в с. Теліжинці Тетіївського району Київської області в напрямку центра села , не стежив за дорожньою обстановкою, на заокругленні догори ліворуч проявив неуважність, внаслідок чого допустив з»їзд автомобіля з проїжджої частини дороги на праве узбіччя та подальший наїзд на павільйон зупинки громадського транспорту, де знаходилися неповнолітні ОСОБА_6,2002 року народження, ОСОБА_7,2001 року народження, ОСОБА_8,2000 року народження, ОСОБА_9,1998 року народження, ОСОБА_10 1998 року народження, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 12.2, 2.3.б,12.1,12.3 Правил дорожнього руху України ( в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об»єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об»їзду перешкоди, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітня ОСОБА_6, 2002 року народження, отримала тяжкі тілесні ушкодження та була доставлена на лікування до Тетіївської ЦРЛ , де ІНФОРМАЦІЯ_2, не приходячи до свідомості від отриманих травм померла.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 22 від 04.05.2015 року смерть малолітньої ОСОБА_6 настала наслідок геморагічного шоку в результаті крововтрати та повного розриву тонкого та товстого кишківника, відриву лівого яєчника, розриву лівої маткової труби, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. Крім того, їй завдані легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я та середньої тяжкості тілесні ушкодження. Описані тілесні ушкодження могли утворитися під час ДТП 02.05.2015 року внаслідок удару та стискання масивним тупим предметом тіла потерпілої в задньо-передньому напрямку. Отримані тілесні ушкодження перебувають в прямому причинному зв»язку із настанням смерті.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.2.9.а, 1.5, 12.2, 2.3.б, 12.1,12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року, перебувають в прямому причинному зв»язку із виникненням дорожньо-траснпортної пригоди та наслідками що настали, а саме отриманням потерпілою ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили її смерть.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, ствердив суду обставини його вчинення, встановлені під час досудового розслідування, пояснивши, що він дійсно 02.05.2015 року близько 23 год. - 23.30 год. перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння керуючи власним автомобілем ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1, маючи посвідчення на право керування транспортним засобом, рухався по автодорозі зі сторони с. Дзвеняче Тетіївського району Київської області в напрямку с. Теліжинці, на заокругленні дороги проявив неуважність, оскільки відволікся на несправності освітлення автомобіля, внаслідок чого з»їхав автомобілем з проїжджої частини на праве узбіччя, де вдарився правою частиною автомобіля об стовп а потім його автомобіль відкинуло на зупинку, де знаходилися діти. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 загинула. Вказав суду, що він розкаюється у вчиненому, частково відшкодував потерпілим завдану злочином шкоду в розмірі 15 000 гривень, заявлений потерпілими цивільний позов визнав частково, в розмірі 50-60 тисяч гривень.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала суду, що ОСОБА_6, 2002 року народження це її дочка, яка 02.05.2015 року близько 23 год. перебувала разом із старшою дочкою в павільйоні зупинки громадського транспорту з її відому. Близько 23 год. 30 хв. старша дочка повідомила їм з чоловіком, про дорожньо-транспортну пригоду, в якій постраждала їх дитина. Від отриманих травм дочка, не приходячи до свідомості, в Тетіївській ЦРЛ померла. Вказала суду, що потерпілий дійсно добровільно відшкодував їм 15 000 гривень завданої шкоди, але внаслідок злочину їй завдано також моральної шкоди, яку вона визначає в розмірі 200 000 гривень. Наполягає на призначенні обвинуваченому суворого покарання у виді позбавлення волі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що ОСОБА_6, 2002 року народження це його менша дочка, яка через злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_1 03.05.2015 року від отриманих під час ДТП тяжких тілесних ушкоджень померла в Тетіївській ЦРЛ, внаслідок чого йому було завдано моральної шкоди, яка виражається у глибокій душевній травмі, психологічних стражданнях, вимушених змінах у його життєвих стосунках, тому просить заявлений ним цивільний позов задовольнити в повному обсязі і призначити обвинуваченому суворе покарання у виді позбавлення волі.

Суд, приймаючи до уваги, що обвинувачений свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю, заслухавши думку учасників судового провадження, з»ясувавши чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз»яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину цілком доведена і його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який в силу ст. 89 КК України не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, частково відшкодував завдану шкоду, а також обставини, що пом»якшують і обтяжують покарання.

Як пом'якшуючі його вину обставини, суд враховує щире каяття, визнання вини, часткове відшкодування завданих збитків.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи всі обставини по справі, тяжкість злочину, позицію потерпілих, які наполягали на призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе при засудженні його до позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання заявлених потерпілими цивільних позовів про відшкодування моральної шкоди суд приходить до переконання, що вони підлягають до задоволення частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

По справі встановлено, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1, від яких загинула дочка потерпілих, потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було завдано моральної шкоди яка виразилася у непоправній втраті дитини, в глибокій душевній травмі, психологічних стражданнях, вимушених змінах у життєвих стосунках.

З урахуванням характеру, обсягу, тривалості душевних страждань, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 внаслідок загибелі дитини, а також виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи сімейний та матеріальний стан обвинуваченого, розмір моральної шкоди, заподіяної обвинуваченим потерпілим, суд визначає в розмірі по 100 000 гривень кожному потерпілому.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України судові витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст. 373-376 Кримінального процесуального кодексу України суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 6 ( шести) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 ( три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді тримання під вартою в СІЗО ДДУ ПВП України м. Києва та Київської області.

Початок строку відбуття покарання рахувати з 03 травня 2015 року.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, картка платника податків № НОМЕР_3 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, картка платника податків № НОМЕР_3 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової інженерно-технічної експертизи № 5-02/183 від 13.05.2015 року у розмірі 460,80 гривні (чотириста шістдесят) гривень 80 коп. на рахунок 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі міста Києва, код 37975298.

Речові докази по кримінальному провадженню: автомобіль ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1, який зберігається на штраф майданчику Тетіївського РВ ГУ МВС України в Київській області - повернути у розпорядження ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Т. П. Косович