Ухвала суду № 44846131, 09.06.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/4897/14-к Головуючий у 1-й інст. Верозуб О. А.

Категорія ч.1 ст.125 КК України Доповідач Гузовський О. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року м. Житомир

Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого..............................Гузовського О.Г.,

суддів........................Романова О.В., Андрушкевича С.З.з участю: секретаря...................................Гончарука С.С.

прокурора.................................Селюченнко І.І.

захисника обвинуваченого.…ОСОБА_1.

обвинуваченої……………………ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2015 року, яким,-

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Кропивня, Коростишівського району, Житомирської області, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1,

- за ч. 1 ст. 125 КК України визнано винною у вчиненні злочину та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_8 не обирався.

Цивільний позов Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Новоград-Волинської міської ради задоволено в повному об'ємі.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь фінансового управління Новоград- Волинської міської ради (для перерахування коштів Новоград-Волинському міськрайонному ТМО) кошти, затрачені на лікування потерпілої ОСОБА_9, в сумі 545 грн. 18 коп. (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_1 в ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, код 37808366).

Цивільний позов ОСОБА_10 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_9, задовольно частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 в задоволення заявленого цивільного позову 59,33 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди, 250 грн. витрат на правову допомогу за складання позовної заяви та 300 грн. судового збору,

ВСТАНОВИЛА:

згідно вироку, ОСОБА_8, 22 жовтня 2014 року, близько 08 год. 30 хв., знаходячись на дорозі по АДРЕСА_3, неподалік будинку НОМЕР_2, під час сварки з неповнолітньою ОСОБА_9, на грунті особистих неприязних відносин, вирішила останній спричинити тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_11, ОСОБА_8, того ж дня, без відриву у часі, умисно нанесла ОСОБА_9 один удар долонею правої руки по правій частині голови останньої, а саме в ділянку щоки та вуха праворуч.

В результаті протиправних дій ОСОБА_8, неповнолітній потерпілій ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: саден в ділянці кута нижньої щелепи справа, в проекції соскоподібного відростка справа, на мочці правого вуха, які належать до легких тілесних ушкоджень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням обвинуваченою подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати даний вирок, а кримінальне провадження закрити.

Зазначає, що вирок є незаконним та несправедливим, оскільки інкримінованого їй злочину вона взагалі не вчиняла, а на досудовому слідстві та у суді першої інстанції не були встановлені достатні докази для доведеності її винуватості і вичерпані можливості їх отримати.

Вважає, що сам факт звернення потерпілої сторони до правоохоронних органів зі скаргою на неї є ніщо інше, як намір її оговорити.

Посилається на те, що жодних дій направлених на навмисне заподіяння неповнолітній ОСОБА_9 тілесних ушкоджень вона не здійснювала і фізично не могла цього зробити, оскільки обома руками тримала кермо велосипеда на якому були повішені молочні вироби, частина яких знаходилась в скляній тарі.

Зазначає, що її вину у інкримінованому їй злочині досудовим слідством та на суді належним чином не було доведено та фактично обвинувачення щодо неї базувалось виключно на припущеннях та протиріччях при змінюваних протилежною стороною показах, що в своїй сукупності, згідно до Конституційних приписів, повинно було трактуватись на її користь, у зв'язку з чим, суд повинний був її виправдати та винести щодо неї виправдальний вирок.

Вказує на те, що стягнення з неї майнової шкоди та моральної шкоди, витрат пов'язаних з наданням потерпілій правової допомоги, а також судового збору є безпідставними.

Заслухавши доповідача, обвинувачену та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінального провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів апеляцію задовольняє частково з наступних підстав.

Суд всебічно і повно дослідив матеріали кримінального провадження, ретельно перевірив надані досудовим слідством докази та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність пред'явленого обвинувачення та вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, належним чином, мотивувавши це у вироку посилаючись на досліджені докази, у тому числі:

- показання потерпілої ОСОБА_9, що 22.10.2014 року, близько 08 год. 30 хв. зустрілася з обвинуваченою, яка їхала велосипедом, по дорозі в технікум. Обвинувачена її нецензурно облаяла, залякувала, вдарила долонею правої руки по обличчю, подряпала нігтями обличчя, потягнула та зірвала сережку, яка була у вусі. На плач потерпілої підійшла ОСОБА_12 і відвела її додому. Після цього у потерпілої боліло вухо, голова, стало погано. Мати викликала швидку, яка відправила потерпілу в травмпункт, де вона пробула два дні. В травмпункті була змушена приймати ліки.

Її показання стверджуються послідовними та не суперечливими показаннями: очевидиці правопорушення свідка ОСОБА_12 про те, що 22.10.2014 року , близько 08 год. 30 хв. на дорозі, на відстані 50-60 метрів від її двору, вона побачила потерпілу та обвинувачену, які сварилися. Через кілька хвилин почула як потерпіла заплакала. Бачила, що з правого боку, на обличчі потерпілої була кров, сережка вирвана. Дала їй води, завели у хату, оскільки їй стало погано. На дорозі, крім потерпілої і обвинуваченої більше нікого не бачила;

-свідка ОСОБА_13, яка 22.10.2014 року, о 08 год. 20 хв. проїжджаючи велосипедом на роботу, бачила як обвинувачена і потерпіла сварилися, обвинувачена нецензурно облаяла потерпілу. Бачила також ОСОБА_12 біля її двору.

Згідно висновку судового-медичного експерта № 696 від 23.10.2014 року, тілесні ушкодження у ОСОБА_9 у вигляді саден в ділянці кута нижньої щелепи справа, в проекції соскоподібного відростка справа, на мочці правого вуха утворились від дії тупого/их/ предмета/ів/ за механізмом удару/тертя/, давністю можливо 22.10.2014 року, належать до легких тілесних ушкоджень. Вищеописані тілесні ушкодження у ОСОБА_9 могли утворитися від одної травмуючої дії.

Ці докази ніким не спростовані, послідовні та не суперечливі та не викликають будь-яких сумнівів у своїй достовірності у колегії суддів, оскільки належним чином досліджені судом першої інстанції та у своїй сукупності дають грунтовні підстави для висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_8 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я потерпілій ОСОБА_9 доведена.

Колегія суддів не вбачає підстав для сумнівів у достовірності досліджених доказів, покладених в основу вироку. Не наведені такі підстави і в апеляційній скарзі обвинуваченої.

Дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.

За таких обставин, доводи апелянта про незаконність стягнення з неї коштів за моральну та матеріальну шкоду завдану злочином безпідставні, а стягнення моральної та матеріальної шкоди належним чином мотивовано судом першої інстанції у вироку, при цьому судом враховано, що злочином заподіяно шкоду здоров'ю неповноліній потерпілій та стрес, вона пережила душевні хвилювання, тривогу, безпорадність, приниження, які отримала від дій дорослої людини, що дало суду підстави для висновку про часткове задоволення цивільного позову законного представника потерпілої ОСОБА_10 в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 500 гривень.

Обгрунтовані також підстави для задоволення цивільних позовів про стягнення матеріальної шкоди,

Що стосується витрат про стягнення з обвинуваченої судового збору у сумі 300 грн., то таке стягнення не передбачено законом та підлягає виключенню з вироку.

З уваги на наведене, керуючись ст.ст.376,404,407 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10.03.2015, щодо ОСОБА_8 змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку вказівку про стягнення з ОСОБА_8 судового збору в сумі 300 грн.

В решті вирок залишити без зміни.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції судового рішення.

Судді :