Рішення № 44843138, 05.03.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29599/14-ц

Провадження №2/761/839/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 березня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Панасенко Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» про стягнення сум, належних працівникові при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 06 жовтня 2014 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» (далі - Відповідач) про стягнення сум, належних працівникові при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона працювала у Державному підприємстві «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» з 19 грудня 2007 року на посаді заступника головного бухгалтера, а з 01 липня 2009 року виконувала обов'язки головного бухгалтера та 26 вересня 2013 року була звільнена. Зауважила, що 07 березня 2012 року Старобільським районним судом Луганської області було винесено рішення про стягнення із Відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за період із серпня 2010 року до вересня 2011 року, а також моральну шкоду. Зауважила, що при звільненні її з роботи, Відповідачем не було проведено з нею остаточний розрахунок всіх сум, що належали їй в день звільнення. Таким чином, у Відповідача утворилася заборгованість перед нею у розмірі 27 807 грн. 86 коп., з яких - 5 233 грн. 11 коп. - компенсація за невикористану додаткову відпустку з період з 2007-2012 роки в кількості 51 календарних днів; 10 671 грн. 44 коп. - грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку за період 2007-2012 роки в кількості 104 календарних днів; 952 грн. 25 коп. - компенсація втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період затримки з серпня 2010 року до вересня 2011 року включно; 7 252 грн. 22 коп. - сума допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яка підлягала сплаті їй Відповідачем за рахунок коштів Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; 3 698 грн. 84 коп. - сума допомоги у зв'язку з тимчасової втратою працездатності, що підлягала сплаті Відповідачем за рахунок коштів підприємства. Крім того, у зв'язку із затримкою розрахунку, вважає, що Відповідач також зобов'язаний сплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 40 148 грн. 10 коп. Просила суд ухвалити судове рішення, яким стягнути вищезазначені суми із Відповідача на її користь.

В ході судового розгляду справи, Позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги. Зокрема, просила суд додатково стягнути із Відповідача на її користь втрачений заробіток за період з 01 жовтня 2014 року до 05 березня 2015 року в сумі 15 685 грн. 10 коп. Решту позовних вимог залишила без змін.

Позивач та її представник у судовому засіданні позов, з урахуванням уточнень, підтримали, позовні вимоги просили суд задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити у повному обсязі. Свою правову позицію обґрунтовував тим, що при звільненні Позивача 26 вересня 2013 року вона написала заяву, де підтвердила факт відсутності будь-якої заборгованості з виплати їй заробітної плати та інших виплат з боку Відповідача. Крім того, представник Відповідача зазначив, що з 01 грудня 2011 року до 26 вересня 2013 року Позивач жодного разу не з`являлася на робочому місці, отже не мала права на будь-які компенсації. Зауважив на тому, що Позивач, працюючи на посаді заступника головного бухгалтера, жодного разу не зверталася із заявою про надання їй додаткових відпусток або виплат компенсацій за ними, як одинокій матері. Крім того, представник Відповідача не погодився з розрахунком вартості одного робочого дня Позивача, наданого нею. В цілому позов вважає необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення Позивача, її представника та представника Відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19 грудня 2007 року працювала на посаді заступника головного бухгалтера Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», з 01 липня 2009 року виконувала обов'язки головного бухгалтера Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», а 26 вересня 2013 року була звільнена з вказаної посади за власним бажанням, згідно статті 38 Кодексу законів про працю України. Вказані факти підтверджуються копією трудової книжки ОСОБА_1 Серії НОМЕР_1 (а.с., а.с. 7-8).

Згідно рішення Старобільського районного суду Луганської області від 07 березня 2012 року у справі № 2-1452/2011р., позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди було задоволено частково та із Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 34 517 грн. 52 коп. та суму моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. 00 коп. (а.с., а.с. 15-17).

Вказане судове рішення є чинним.

Відповідно до частини третьої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом вищезазначеного рішення Старобільського районного суду Луганської області від 07 березня 2012 року у справі № 2-1452/2011р., Старобільським районним судом Луганської області встановлено, що з серпня 2010 року до вересня 2011 року Державне підприємство «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» заборгувало ОСОБА_1 34 517 грн. 52 коп. заробітної плати (а.с., а.с. 15-17).

Із матеріалів справи вбачається, що вказана сума була сплачена Позивачеві05 червня 2012 року (а.с. 19).

Згідно зі статтями першою та другою Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За підрахунками Позивача, перевірених судом, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню компенсація втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати Позивачеві заробітної плати за період з серпня 2010 року до вересня 2011 року у розмірі 952 грн. 25 коп.

Крім того, відповідно до частини першої статті четвертої Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування на день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема розрахунків листків непрацездатності серії АВЗ № 120217, АВІ № 112422, АВІ № 112484, АВР № 308536, АВЗ № 155173 ОСОБА_1 не перебувала на роботі у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у період з 04 листопада 2011 року до 27 січня 2012 року (а.с., а.с. 21-25).

Відповідно до Акту № 642 Перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», складеного 02 серпня 2012 року, матеріальне забезпечення у розмірі 7 252 грн. 22 коп., у зв'язку з втратою працездатності, Державним підприємством «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» виплачено не було ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що постановою № 740/3 від 27 жовтня 2011 року Відділу державної виконавчої служби Шевченківського району було накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках ДП ДСВ «Вища школа» (а.с., а.с. 30-32).

З урахуванням викладеного, позовна вимога щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача допомоги у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, що підлягала сплаті Позивачеві Відповідачем за рахунок коштів Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 7 252 грн. 22 коп. також підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до пункту другого Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 439, оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

За підрахунками Позивача, перевірених судом, заборгованість Відповідача щодо сплати Позивачеві допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що підлягала сплаті Позивачеві за рахунок коштів підприємства, становить 3 698 грн. 84 коп., які також підлягають стягненню із Відповідача на користь Позивача.

Крім того, Позивач просить суд стягнути із Відповідача на її користь грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку за період з 2007 -2012 року в кількості 51 календарного дня у розмірі 5 233 грн. 11 коп. та грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період з 2007-2012 роки в кількості 104 календарних дні у розмірі 10 671 грн. 44 коп.

Вказані позовні вимоги також підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частин другої та тринадцятої статті 10 Закону України «Про відпустки», щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватися одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються, у тому числі, одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері).

За змістом частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» від у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Як бачається із матеріалів справи, згідно Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2, виданого Старобільським райвідділом реєстрації актів громадянського стану 27 січня 1998 року, матір`ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1, а батьком - ОСОБА_3 (а.с. 34).

Із матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Старобільського районного суду Луганської області від 19 грудня 2005 року, ОСОБА_3 визнано безвісно відсутнім з 26 квітня 2004 року (а.с. 35).

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач є одинокою матір`ю, яка згідно чинного законодавства України має право на додаткові відпустки.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до довідки за підписом в.о. Директора Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» Костянчука С.П. від 03 жовтня 2011 року, станом на 03 жовтня 2011 року, ОСОБА_1 не використала додаткові оплачувані відпустки за період роботи 2007-2011 роки в кількості 41 календарний день та щорічні оплачувані відпустки за період роботи з 2007-2011 роки в кількості 94 календарних дні (а.с. 11).

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що з Відповідача на користь Позивача також підлягають стягненню грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку у розмірі 5 233 грн. 11 коп. та грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку у розмірі 10 671 грн. 44 коп.

Крім того, відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За змістом статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до змісту пунктів другого та третього Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок обчислення середньої заробітної плати), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передує події, з якою пов'язана відповідна виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно з абзацом першим пункту восьмого Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

За змістом абзацу четвертого пункту другого Порядку, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до останнього абзацу пункту четвертого Порядку, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

За змістом довідки за підписом в.о. Директора Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» Костянчука С.П. від 03 жовтня 2011 року, посадовий оклад ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки головного бухгалтера станом на 03 жовтня 2011 року становить 2 950 грн. 00 коп. (а.с. 13).

Таким чином, за підрахунками Позивача, перевірених судом, із Відповідача на її користь підлягає стягненню компенсація за затримку остаточного розрахунку за період з 26 вересня 2013 року до 05 березня 2015 року у розмірі 55 833 грн. 20 коп.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в цілому, із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 79 467 грн. 96 коп.

Суд критично оцінює правову позицію представника Відповідача, який заперечував позовні вимоги, мотивуючи, в першу чергу, написаною Позивачем заявою від 26 вересня 2013 року, згідно якої вона зазначила про відсутність у неї будь-яких претензій до Відповідача, у тому числі, матеріального характеру (а.с. 43), оскільки доводи представника Відповідача були спростовані доказами, наданими стороною Позивача в обґрунтування позову. Крім того, у судовому засіданні Позивач зауважила, що вказану заяву вона написала під тиском, оскільки їй відмовлялися видати трудову книжку. У зв'язку з чим, вказану заяву Позивача від 26 вересня 2013 року, суд вважає неналежним доказом.

Крім того, у відповідності до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, з Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 794 грн. 68 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, Закону України «Про відпустки», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 439, керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 61, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» про стягнення сум, належних працівникові при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - з а д о в о л ь н и т и у повному обсязі.

Стягнути із Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» (Код ЄДРПОУ 02476669) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) кошти у розмірі 79 467 (сімдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят сім) гривень 96 коп. (сума зазначена без утримання податків та інших обов'язкових платежів), з індексацією, відповідно до вимог діючого законодавства.

Стягнути із Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» (Код ЄДРПОУ 02476669) на користь держави судовий збір у розмірі 794 (сімсот дев'яносто чотири) гривні 68 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині щодо присудження виплати заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :