Рішення № 44840067, 28.05.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 623/5375/14-ц Головуючий І інстанції - Бутенко В.М.

Провадження: 22-ц/790/3211/15 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: аліменти

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів - Сащенка І.С., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря - Сашко Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

встановила:

У грудні 2014 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що вона з ОСОБА_1. перебували у зареєстрованому шлюбі з жовтня 1995 року по 1998 рік, у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_3, відповідач є його батьком. Рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0347 від 28.04.2004 року їй був наданий дозвіл на зміну прізвища сина ОСОБА_3 на ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_4 року сину виповнилось 18 років, він навчається на 1 курсі факультету «Комп'ютерні та інформаційні технології» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за денною формою навчання, строк навчання по 30.06.2018 року, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги від відповідача, але відповідач грошей на потреби з навчанням сину не надає. Син мешкає в гуртожитку в м. Харкові окремо від батьків та знаходиться на її утриманні.

Просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років /а.с. 1/.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2015 року позов ОСОБА_2. в інтересах ОСОБА_3. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, аліменти на час навчання у розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 11 грудня 2014 року, і до закінчення навчання, але не більше, як до досягнення ним 23-х років. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В обґрунтування скарги зазначено, що судом першої інстанції не взято до уваги матеріальний стан відповідача. Вказує, що немає можливості матеріально забезпечувати сина ОСОБА_3., оскільки офіційно не працює, перебуває на обліку як безробітний в центрі занятості населення, отримує в місяць дохід 544 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що ОСОБА_2. і ОСОБА_1. перебували у зареєстрованому шлюбі з 1995 року по 16 грудня 1998 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року від шлюбу народився син ОСОБА_3. Відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 08 січня 1994 року батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /а.с. 3, 4/.

Згідно рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 0347 від 28.04.2004 року надана згода гр. ОСОБА_2 на зміну прізвища її неповнолітньої дитини ОСОБА_3, 1996 року народження на прізвище матері ОСОБА_3 /а.с. 5/.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_3 виповнилось 18 років /а.с. 2/. Після виповнення повноліття ОСОБА_3 продовжує навчання - є студентом 1 курсу факультету «Комп'ютерні та інформаційні технології» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за денною формою навчання, строк навчання з 01.09.2014 року по 30.06.2018 року /а.с. 6/.

Позивачка ОСОБА_2. працює офіційно на підприємстві та отримала загальну суму доходу за період з квітня 2014 року по вересень 2014 року в сумі 33 925,58 грн., повнолітній ОСОБА_3 за період з вересня 2014 року по лютий 2015 року отримав загальний дохід в сумі 2 937,52 грн. у виді стипендії, інших джерел доходів не мають /а.с. 7, 27/.

Судом також встановлено, що відповідач за адресою: АДРЕСА_1, повнолітній син ОСОБА_3 проживає в гуртожитку в АДРЕСА_2 окремо від батька і матері, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 /а.с. 2, 12, 26, 28/.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з навчанням повнолітній ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги та прийшов до висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, який продовжує навчання.

Колегія суддів з такими висновками рішення суду не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених ст.ст. 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 198 СК України передбачені підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, а саме батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

У відповідності до п.20 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення віку, що перевищує 18, але є меншим 23-х років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надати таку допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач офіційно не працює, був зареєстрований як безробітний в Ізюмському центрі занятості населення, у зв'язку з чим з 21 травня 2014 року по 21.02.2015 року отримував допомогу по безробіттю.

Згідно довідки Ізюмського центру занятості населення від 23.02.2015 року дохід ОСОБА_1. за період з 01 серпня 2014 року по 31 січня 2015 року склав 3 263,99 грн. /а.с. 29/.

В засіданні судової колегії апеляційного суду відповідач надав відомості, що не перебуває на обліку в Ізюмському центрі зайнятості з лютого 2015 року.

Враховуючи, що відповідач не працює, інших доходів не має, судова колегія приходить до висновку про відсутність у ОСОБА_1. можливості надати матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий -

Судді -