Рішення № 44837630, 11.06.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/2524/15-ц

Провадження № 22ц/782/281/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11» червня 2015 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді - Украінцевої Л.Д.

суддів - Лісіциної А.І., Заіки В.В.

при секретарі - Козюбської А.В.,

з участю прокурора: Кудіної Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області в інтересах ОСОБА_1

на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 18 травня 2015 року

по цивільній справі за позовом Заступника прокурора Луганської області в інтересах ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Лисичанський нафтохімічний технікум» про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року позивач в особі заступника прокурора Луганської області, який діє в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Державного навчального закладу «Лисичанський нафтохімічний технікум» про стягнення грошових коштів, а саме не донараховану та невиплачену стипендію за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 11316 гривень за рахунок коштів державного бюджету.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 18 травня 2015 року позов заступника прокурора Луганської області в інтересах ОСОБА_1 до ДНЗ «Лисичанський нафтохімічний технікум» про стягнення грошових коштів задоволено частково та стягнуто з Державного навчального закладу «Лисичанський нафтохімічний технікум» на користь ОСОБА_1 недоотриману стипендію за період з 01 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року в сумі 4008 грн. У задоволенні позову про стягнення стипендії за період з 01 січня 2014 року по 01 липня 2014 року в розмірі 7308 грн. було відмовлено. Крім того, з ДКЗ «Лисичанський нафтохімічний технікум» було стягнуто судовий збір в сумі 243 грн.60 коп.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції заступник прокурора Луганської області звернувся з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду матеріалам справи.

При цьому апелянт зазначає, що у відповідності до вимог ч.2 ст.62 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року, якою передбачено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, мають право на отримання стипендії у встановленому законодавством порядку. Судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що ОСОБА_1 зарахована на навчання до зазначеного учбового закладу поза конкурсом на підставі ч.1 ст.5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року, а також те, що батько позивачки, ОСОБА_2, на момент вступу доньки ОСОБА_1 до технікуму мав стаж роботи під землею загальною тривалістю 16 років 01 місяць 17 днів і саме з цієї обставини позивачка набула право на отримання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

У судовому засіданні ОСОБА_1, прокурор підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Представник відповідача - ДНЗ «Лисичанський нафтохімічний технікум» в судовому засідання просив апеляційну скаргу відхилити та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, розглянувши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити.

Ухвалюючи рішення, у частині відмови у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 за результатами екзаменаційної сесії мала середній бал менше 7-ми балів, то вона втратила право на отримання стипендії на період з 01.01.2014 р. по 31.06.2014р..

Проте погодиться з таким висновком суду неможливо

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішенням суду не відповідає.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" в редакції від 22.07.2009 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, шахтарі, що мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти батьки яких мають стаж підземної роботи не менш 15 років, діти шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві, шахтарів-інвалідів I та II групи зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

В редакції Закону від 05.07.2012 року частиною 1 статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" передбачено, що шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор посилався на те, що студентом даного навчального закладу ОСОБА_1 була зарахована поза конкурсом, оскільки Ії батько мав стаж підземної роботи не менше 15 років, та у відповідності до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» воан мала право протягом навчання в ДНЗ «Лисичанський нафтохімічний технікум» на отримання стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Той факт, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 відповідачем не оспорюється.

З матеріалів справи вбачається, що батько позивачки ОСОБА_2 має стаж підземної роботи більше 15 років (а.с. 8- 18).

Відповідно до наказу ДНЗ «Лисичанський нафтохімічний технікум» від 01.08.2013 року 110-0 ОСОБА_1 була зарахована з 01.09.2013 року студентом першого курсу денної форми навчання за державним замовленням (а.с.18-20).

Таким чином, їй повинна бути призначена і виплачуватися в період навчання у ДНЗ «Лисичанський нафтохімічний технікум» стипендія в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як це визначено вищенаведеною нормою закону, а саме у 2014 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2014 року становить 1218 грн.

Відповідно до матеріалів справи з 01.01.2014 року по 30.06.2014 р. позивачці стипендія не нараховувалася та не виплачувалася, а з 01.07.2014 р. по 31.12.2014 року нараховувалася на загальних підставах та була нижчою за рівень прожиткового мінімуму, у зв язку з чим утворилася заборгованість за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014 року у сумі 11 316, 00 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача стипендію за період з 01.07.2014року по 31.12.2014 року включно у розмірі 4008 грн. виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1218 грн. та з урахуванням виплаченої стипендії за липень -грудень 2014 року (а.с.61,62).

Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" передбачено, що особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років , зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Тобто, положеннями цієї статті гарантовано зазначеним студентам право на навчання за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів з наданням місць для проживання в гуртожитках на час навчання, також на одержання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму.

Висновок суду першої інстанції про те, що загальна сума заборгованості необґрунтовано порахована прокурором за період, коли студент втратив право на отримання стипендії за результатами семестрового контролю та за результатами екзаменаційної сесії мала середній бал менше 7-ми балів, не заслуговують на увагу, оскільки гарантована виплата стипендії передбачена ст. 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" відноситься до соціальної стипендії та не залежить від успішності студента.

Твердження суду першої інстанції про те, що Законом України «Про Державний бюджет» на 2014 роки не передбачені видатки на даний вид стипендії не заслуговують на увагу, оскільки вказаною нормою виплата зазначених стипендій не поставлена в залежність від наявності на це коштів у бюджеті чи кошторисі навчального закладу, де навчається студент.

Крім того, дія ст. 5 вищезазначеного закону Законами України «Про державний бюджет України» на 2014 рік не зупинялась.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції на ці обставини увагу не звернув та помилково прийшов до висновку про відмову у задоволені позову щодо стягнення не нарахованої та не виплаченої стипендії відповідно до ст. 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб за період з 01.01.2014 року по 31.06.2014 року у розмірі 7308 грн.у частині стягнення стипендії за перід з 01.01.2014 р. по 31.06.2014 р. в сумі 7 308 грн. (1218грн. х 12 мес. = 7308 грн.).

Отже, колегія суддів вважає за необхідне, у відповідно до ст.309 ЦПК України, рішення суду в цій частині скасувати з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог та стягнення з Державного навчального закладу «Лисичанський нафтохімічний технікум» на користь ОСОБА_1 стипендії в сумі 7 308 грн..

Керуючись ст.ст. 303, п.3 ч. 1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 18 травня 2015 року за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Лисичанський нафтохімічний технікум» про стягнення грошових коштів - змінити.

Скасувати Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 18 травня 2015 року у частині відмови у задоволенні позову, в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з Державного навчального закладу «Лисичанський нафтохімічний технікум» на користь ОСОБА_1 недоотриману стипендію за період з 01 січня 2014 року по 31 червня 2014 року в сумі 7 308 грн. (сім тисяч триста вісім) грн.

В інший частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Державного навчального закладу «Лисичанський нафтохімічний технікум» судовий збір в сумі 121 грн. 80 коп., отримувач коштів: УК у м.Сєвєродонецьк 22030001Код ОКПО: 37944909 МФО: 804013

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області

Рахунок: 31211206780080

По коду класифікації доходів: судовий збір

Код ЄДРПОУ суду: 37944909

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: