Рішення № 44836393, 24.09.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/4171/13-ц

Провадження № 2/521/3985/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Коблової О.Д.,

при секретарі - Литвиненко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та виділення в натурі частки із спільної часткової власності, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся позивач із позовом до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності та виділення в натурі частки із спільної часткової власності, зазначаючи, що ОСОБА_1 на праві власності належить 1\2 частка домоволодіння з надвірними будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину. Інша частина домоволодіння належить ОСОБА_3 Посилаючись на те, що позивач, згідно ст. 358 ЦК України має право на виділ в натурі 1\2 частини домоволодіння, позивач просить виділити в натурі кімнату зазначену під літ. "А-1" площею 14,1 кв.м. Крім того, позивач просить визнати за ним право власності на 1\2 частину домоволодіння, а саме на кімнату площею 14,1 кв.м.

Відповідач ОСОБА_3 під час розгляду справи померла, заперечення проти позову надала її спадкоємець за заповітом ОСОБА_4

Так, згідно поданих заперечень, ОСОБА_4 зазначила, що ОСОБА_1 посилається на те, що спірне домоволодіння складається з трьох кімнат: площею 14,1 кв.м., 7,7 кв.м., 7,3 кв.м., проте в дійсності, згідно правовстановлювальних документів, вказаний будинок складається з двох житлових кімната площею 14,1 кв.м, 11, 3 кв.м. Крім того, відповідач зазначила, що позивач не проживав в кімнаті площею 14,1 кв.м., тому його вимоги безпідставні.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи позовної заяви, просив задовольнити позов в повному обсязі. Позивачу, судом, згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, неодноразово було роз'яснено про право на звернення до суду із клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання щодо наявності технічної можливості виділу 1\2 частини спірного будинку, однак із такою заявою чи клопотанням позивач до суду не звернувся.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо виділу в натурі 1\2 частини домоволодіння, що належить позивачу ОСОБА_1 з спільної часткової власності.

Дійсно, згідно свідоцтва про право власності за законом, ОСОБА_1 належить 1\2 частина домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Таким чином, до предмету доказування входить також й факт технічної можливості виділу частини нерухомого майна з спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 10, 61 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивач просить виділити в натурі частину домоволодіння, то тягар доведення технічної можливості такого виділу процесуальним законом покладене саме на нього. Разом з тим, позивач, незважаючи на роз'яснення судом такого обов'язку, будь-яких дій на доведення вказаних обставин не вчинив, у зв'язку з чим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цієї частині, у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Крім того, суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на 1\2 частину спірного домоволодіння.

Так, відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів оспорювання або не визнання права власності на 1\2 частину домоволодіння, що належить позивачу з боку відповідача, суд вважає, що вказана позовна вимога не є вимогою щодо відновлення порушеного права, а відтак відмовляє в її задоволенні у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212 -214 ЦПК України, ст.ст. 364 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та виділення в натурі частки із спільної часткової власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О. Д. Коблова