Ухвала суду № 44834473, 09.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 року м. Київ К/800/15981/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

в порядку письмового провадження касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014

у справі № 0870/8011/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт"

до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014, задоволено позовні вимоги: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 17.08.2012 № 0000461504 та № 0000471504.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Авто Граніт» з питань викладених в запереченнях щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт №316/22/30567739 від 02.08.2012, в якому, зокрема, зафіксовані порушення позивачем вимог:

- ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання від БВП "Строітель плюс" та ТОВ "Бренд Строй";

- пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету за перевіряємий період по операціям з придбання гранітної продукції, послуг навантаження гранітної продукції, розробки ґрунту, придбання запчастин та проведення ремонтів основних засобів на загальну суму 2 188 441,81 грн.;

- пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає перерахуванню до бюджету за перевіряємий період на загальну суму 2 188 441,81 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 17.08.2012 прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000461504, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 3 543 949,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 2 471 857,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 072 092,00 грн.;

- №0000471504, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 126 002,51 грн., у т.ч. за основним платежем 2 188 442,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 937 560,51 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2013 було задоволено клопотання позивача та призначено судово-економічну експертизу.

Так, висновком Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №3698/3699/12 встановлено, що порушення вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу, в результаті чого, як зазначено податковим органом, встановлено заниження суми податку на прибуток підприємства на загальну суму 2 188 441,81 грн. за період з 4 кварталу 2009 року - 1 квартал 2012 року та порушення вимог пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.2 ст.200, п. 201.7 ст201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 471 855,63 грн. за період серпень 2009 року - лютий 2012 року документально не підтверджуються.

Документально підтверджується подальше використання товарів, робіт та послуг, придбаних у ТОВ "Строитель Плюс" у фінансово-господарській діяльності ТОВ "Авто Граніт" за період серпень 2009 - лютий 2012 в повному обсязі у розмірі 11 622 856,31 грн. (без ПДВ), у т.ч.: собівартість реалізованих товарів - 4 202 120,35 грн., витрати на матеріали, паливо, запасні частини - 1 431 926,48 грн., витрати на послуги навантажувача та ремонт - 5 988 809,48 грн.

Також, документально підтверджується подальше використання товарів, робіт та послуг, придбаних у ТОВ "Бренд Строй" у фінансово-господарській діяльності ТОВ "Авто Граніт" за період вересень 2010 - червень 2011 в повному обсязі у розмірі 959 588,02 грн. (без ПДВ), у т.ч.: собівартість реалізованих товарів - 208 333,33 грн., витрати на послуги навантажувача та ремонт - 751 254,69 грн.

Підтверджується придбання позивачем у ТОВ "Строитель Плюс" товарів (робіт, послуг) вартістю 11 622 856,31 грн. (без ПДВ) та використання (реалізація, списання) таких товарів (робіт, послуг) у фінансово-господарській діяльності ТОВ "Авто Граніт" за період серпень 2009 - лютий 2012 в повному обсязі у розмірі 11 622 856,31 грн. (без ПДВ), у т.ч.: собівартість реалізованих товарів - 4 202 120,35 грн., витрати на матеріали, паливо, запасні частини - 1 431 926,48 грн., витрати на послуги навантажувача та ремонт - 5 988 809,48 грн.

Крім того, документально підтверджується придбання ТОВ "Авто Граніт" у ТОВ "Бренд Строй" товарів (робіт, послуг) вартістю 959 588,02 грн. (без ПДВ) та використання (реалізація, списання) таких товарів (робіт, послуг) у фінансово-господарській діяльності ТОВ "Авто Граніт" за період вересень 2010 - червень 2011 в повному обсязі у розмірі 959 588,02 грн. (без ПДВ), у т.ч.: собівартість реалізованих товарів - 208 333,33 грн., витрати на послуги навантажувача та ремонт - 751 254,69 грн.

Отже, обсяги отриманих ТОВ "Авто Граніт" товарів від ТОВ БВП "Строитель- Плюс" та ТОВ "Бренд Строй" вартістю 4 410 453,68 грн. відповідають обсягам реалізації таких товарів ТОВ "Авто Граніт" за період з серпня 2009 року по лютий 2012 року у сумі 4 410 453,68 грн., а обсяги отриманих товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг) вартістю 8 171 990,65 грн. - обсягам витрат, що здійснені для ведення власної господарської діяльності за період з серпня 2009 року по лютий 2012 року в сумі 8 171 990,65 грн.

Встановлено, також, що документально підтверджуються сформовані підприємством ТОВ "Авто Граніт" валові витрати та витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, в деклараціях з податку на прибуток підприємства за період 2009 р. - 1 кв. 2012 р. в сумі 8 041 476,00 грн. та сформований податковий кредит в деклараціях з ПДВ за період з серпня 2009 р. по лютий 2012 р. в сумі 2 471 856,00 грн. при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП "Строитель-Плюс" та ТОВ "Бренд Строй" відповідно до вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010, а також пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За наведених обставин, оскільки встановлено, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй» підтверджується належним чином оформленими первинними документами та відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку позивача, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль