Ухвала суду № 44833779, 20.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2015 р. м. Київ К/9991/77242/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі: Загородньому А.А.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012

у справі № 52714/12/9104 Львівського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби

про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2011 позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Львові від 08.06.2011: №0000290801/0/11426 - в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 960482,88 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.; № 0000300801/0/11427 - в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 520413,20 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Кроно-Україна» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідач не реалізував своє право подання заперечень проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача від'ємного значення суми податку на додану вартість, суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 07.06.2011 № 621/08-01/31147999. Відповідно до цих висновків ТОВ «Кроно-Україна» порушило норми підпунктів 14.1.18, 14.1.179, 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14, ст. 192, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст.. 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК). Ці порушення полягають у завищенні податкового кредиту у податковому обліку за березень 2011 року з таких підстав: 1) на 16797,00 грн. у зв'язку з включенням цієї суми ПДВ на підставі вантажної митної декларації від 11.03.2011 № 5336, оскільки у ній вказано код виду платежу « 020» (ввізне мито), тоді як ПДВ має код виду платежу « 028»; 2) на 11564,77 грн. за господарською операцією з ТОВ «Техно-полісервіс», яка згідно з даними «Системи автоматизованого співставлення розбіжності податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на податковими зобов'язаннями на рівні ДПА України» не відповідає сумі податкових зобов'язань цього постачальника, а також двічі включено суми ПДВ за двома податковими накладними однією датою та однаковим номером; 3) на 22416,94 грн. за розрахунками коригувань до податкових накладних, виписаних на адресу СПД ОСОБА_3 (10079,01 грн.) та ПП «Ардея-тех» (12337,65 грн.), перший з яких не зменшив податковий кредит у податковому обліку, а на розрахунку коригувань із ПП «Ардея-тех» відсутня дата його отримання цим підприємством; 4) завищено податковий кредит за лютий, березень 2011 року на 855894,82 грн. та 520413,20 грн. відповідно, а також на 106106,05 грн. за лютий 2011 року згідно акту від 20.05.2011 № 502/08-01/31147999 за нікчемними правочинами з поставки позивачу від ПП «Децимус», ТОВ «Бітімпекс-Енерджи Груп», ПП «Пірует», ТОВ «Метео-Захід», ТОВ «Етрейд-Профі», ДП «Енерготранссервіс», ТОВ «Нафтаоптторг», ТОВ «Станкотехімпорт», ТОВ «ТК-Текстиль», ПП «Симетрія», ПП «В2 Сервіс», ПП «Систем Кард -ІФ» товарів та послуг, які не підтверджуються товарно-транспортними накладними або товарно-транспортні накладні складені з численними недоліками. Ці порушення податкового законодавства призвели до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту за лютий, березень 2011 року на 571191,90 грн. та на 855894,82 грн., а також до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року на 962000,87 грн. (з урахуванням висновків в акті перевірки від 20.05.2011 № 502/08-01/31147999).

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження СДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.06.2011: №0000290801/0/11426 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у податковому обліку за березень 2011 року на 962000,87 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1,00 грн. (оскаржується в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 960482,88 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.); № 0000300801/0/11427 - про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 571191,90 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1,00 грн. (оскаржується у частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 520413,20 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.).

У судовому процесі встановлено, що з посиланням на виконання договорів поставки позивачу від ПП «Децимус», ПП «Пірует», ТОВ «Метео-Захід», ПП «В2 Сервіс», ПП «Систем Кард -ІФ» послуг із завантаження і перевезення лісоматеріалів, ТОВ «Бітімпекс-Енерджи Груп» газу, ТОВ «Етрейд-Профі», ПП «Симетрія», ТОВ «Станкотехімпорт», ТОВ «ТК-Текстиль» товарів (обладнання, запасні частини, устаткування), ДП «Енерготранссервіс» електроенергії, ТОВ «Нафтаоптторг» паливно-мастильних матеріалів та послуг із превезення вказані постачальники виписали позивачу податкові накладні, позивач сплатив вартість поставлених товарів та послуг і на підставі вказаних податкових накладних сформував податковий кредит в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, березень 2011 року.

За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 ст.14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Ці обставини відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум грошових зобов'язань із ПДВ.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову внаслідок висновку про нікчемний характер правочинів між позивачем та ПП «Децимус», ТОВ «Бітімпекс-Енерджи Груп», ПП «Пірует», ТОВ «Метео-Захід», ТОВ «Етрейд-Профі», ДП «Енерготранссервіс», ТОВ «Нафтаоптторг», ТОВ «Станкотехімпорт», ТОВ «ТК-Текстиль», ПП «Симетрія», ПП «В2 Сервіс», ПП «Систем Кард -ІФ» та відсутність у зв'язку з цим реальних господарських операцій з поставки цими постачальниками на адресу позивача товарів (послуг), обґрунтував такий висновок посиланням на встановлені в судовому процесі обставини щодо відсутності у цих суб'єктів підприємницької діяльності транспортних засобів та трудових ресурсів, необхідних для виконання вказаних операцій з поставки, наявності недоліків у товарно-транспортних накладних, наданих позивачем на підтвердження транспортування товару та надання транспортних послуг, які позбавляють ці документи значення доказів підтвердження реального характеру поставки.

Разом із тим, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися обставини, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили на дату апеляційного перегляду справи, обставини щодо господарських відносин позивача з ПП «Децимус», ТОВ «Бітімпекс-Енерджи Груп», ПП «Пірует», ТОВ «Етрейд-Профі», ПП «Симетрія», ПП «В2 Сервіс», ПП «Систем Кард -ІФ», а саме: постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012, у справі № 2а-12505/11/1370 позовом ТОВ «Кроно-Україна» до СДПІ у м. Львові (обставини щодо господарських операцій з ПП «Пірует», ПП «Систем Кард -ІФ», ПП «Симетрія»); постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012, у справі № 2а-14451/11/1370 позовом ТОВ «Кроно-Україна» до СДПІ у м. Львові (обставини щодо господарських операцій з ПП «Децимус», ПП «Пірует», ТОВ «Бітімпекс-Енерджи Груп», ТОВ «Етрейд-Профі», ПП «В2 Сервіс»); постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012, у справі № 2а-12504/11/1370 позовом ТОВ «Кроно-Україна» до СДПІ у м. Львові (обставини щодо господарських операцій з ПП «Систем Кард -ІФ», ПП «Симетрія»). Встановлені в цих судових рішеннях обставини стали підставою для юридичної оцінки правочинів між позивачем і вказаними постачальниками, операцій з поставки, зокрема лісопродукції, послуг по навантаженню, перевезення лісо- продукції в жовтні, грудні 2010 року, січні, березні 2011 року. Оскільки ці обставини стосуються господарської діяльності ПП «Децимус», ТОВ «Бітімпекс-Енерджи Груп», ПП «Пірует», ТОВ «Етрейд-Профі», ПП «Симетрія», ПП «В2 Сервіс», ПП «Систем Кард -ІФ», а висновок СДПІ в акті перевірки від 07.06.2011 № 621/08-01/31147999 про протиправне декларування позивачем сум податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних від імені цих постачальників, фактично обґрунтований посиланням на фіктивне підприємництво з використанням цих суб'єктів підприємницької діяльності, вони (вказані обставини) в силу норми частини 1 ст. 72 КАС України можуть мати приюдиційне значення у даній справі.

Згідно з цією нормою обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Застосування цієї норми передбачає, що обов'язковими для суду є встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, обставини, а не юридична оцінка цих обставин судом в зазначеному судовому рішенні.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Не застосування судом апеляційної інстанції норми частини 1 ст. 72 КАС України при встановлені обставин у справі могло призвести до того, що ці обставини встановлені неправильно, що, в свою чергу, могло вплинути на правильність висновку суду апеляційної інстанції щодо результату вирішення спору. Допущене судом апеляційної інстанції порушення норми процесуального права, як таке, що вплинуло на встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до частини 2 ст. 227 КАС України є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду цієї інстанції.

Під час нового розгляду справи апеляційному суду слід, зокрема взяти до уваги викладене в цій ухвалі, перевірити належним чином доводи сторін щодо характеру господарських операцій позивача з ПП «Децимус», ТОВ «Бітімпекс-Енерджи Груп», ПП «Пірует», ТОВ «Метео-Захід», ТОВ «Етрейд-Профі», ДП «Енерготранссервіс», ТОВ «Нафтаоптторг», ТОВ «Станкотехімпорт», ТОВ «ТК-Текстиль», ПП «Симетрія», ПП «В2 Сервіс», ПП «Систем Кард-ІФ», за наслідками виконання яких позивач сформував податковий кредит у податковому обліку за лютий, березень 2011 року, перевірити на приюдиційність для цієї справи обставини, встановлені судовими рішеннями у адміністративних справах № 2а-12505/11/1370, № 2а-14451/11/1370, № 2а-12504/11/1370. З цією метою в разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 КАС України.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» задовольнити частково, скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев