Ухвала суду № 44833765, 09.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2015 р. м. Київ К/800/8852/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряГончар Н.О.та представників сторін: від позивача від відповідача не з'явився Шкодич Ю.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києвіна постанову та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014у справі № 826/2004/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Газпромтехнології»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання протиправними дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромтехнології» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано протиправними дії головного державного податкового ревізора-інспектора податкової служби ІІІ рангу відділу особливо важливих перевірок управління контролю ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС Гуляй А.Ю. щодо порядку проведення зустрічної звірки та складення акту від 25.12.2012 №5685/22-9/37508177 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Газпромтехнології» щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за період вересень, жовтень, листопад 2012 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 змінено та викладено абзац другий резолютивної частини у належній редакції: «Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки та складання акту № 5685/22-9/37508177 від 25.12.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Газпромтехнології» щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за період вересень, жовтень, листопад 2012 року». В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 - залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне:

- ДПІ у Печерському районі м. Києва відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України вчинено дії щодо підтвердження господарських відносин позивача з суб'єктами господарювання за вересень-листопад 2012, за результатами яких складено акт від 25.12.2012 за №5685/22-9/37508177 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Газпромтехнології» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період вересень-листопад 2012 року;

- за висновками акту від 25.12.2012 за №5685/22-9/37508177 укладені позивачем правочини в силу ст.203, ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України мають ознаки нікчемності та порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України відзначає, що звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин особи, яка звернулася за їх захистом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачено повноваження податкового органу складати акт за результатами зустрічних звірок тільки у випадку неможливості проведення дій щодо проведення такої звірки. В іншому разі за результатом проведення зустрічної звірки складається довідка.

Змінюючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що посадова особа відповідача - Гуляй Анна Юріївна, до якої фактично заявлено позовні вимоги, не є належним відповідачем у справі, чому суд першої інстанції не надав належної правової оцінки, вирішивши питання щодо протиправності дій останньої.

Залишаючи в решті рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що складання податковим органом акту про неможливість проведення зустрічної звірки (у разі неподання платником податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) здійснюється виключно у разі дотримання податковим органом законодавчо визначеної процедури інформування такого платника податків про необхідність подання інформації та її документального підтвердження шляхом надіслання рекомендованим поштовим відправленням або вручення під розписку відповідного запиту, а оскільки податковим органом не було виконано таких дій, то дії відповідача в особі податкового органу щодо проведення зустрічної звірки та складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки є протиправними.

Виходячи з предмету позовних вимог та враховуючи, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2013 про відкриття провадження в адміністративній справі відповідачем у справі залучена Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м.Києві, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанцій, задовольняючи позов, помилково визнав протиправними дії посадової особи ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС Гуляй А.Ю., оскільки остання не є відповідачем у даній справі та не є суб'єктом владних повноважень, чи його посадовою особою у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, протиправні дії якого, на думку позивача, порушили його права.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з висновками суддів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки вважає їх передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, з огляду на наступне.

Згідно пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин..

За змістом п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначається Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232.

Відповідно до п.4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням, відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не було враховано, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, саме результат реалізації повноваження податкового органу, а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню зустрічних звірок та складанню результуючого документу) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення зустрічної звірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами вчинених дій, яке є обов'язковим для платника податків.

З огляду на те, що наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дій відповідача (по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені актом) судами має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Зважаючи на предмет позову у справі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що питання про можливість задоволення позовних вимог позивача, спрямованих на відновлення його прав щодо проведення контролюючим органом зустрічної звірки та складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, має вирішуватися, виходячи із суті таких вимог та наявності спірних правовідносин.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

За змістом частин 4, 5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії, вчинені відповідачем, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме вчиненням відповідачем дій по проведенню зустрічної звірки та складанню спірного акту 25.12.2012 №5685/22-9/37508177.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було досліджено та з'ясовано належним чином обставини справи щодо наявності чи відсутності факту порушених прав позивача (за захистом яких він звернувся до суду), у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 у даній справі скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний