Ухвала суду № 44833684, 09.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2015 р. м. Київ К/800/15225/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В.розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції та Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області у якому просить: визнати дії державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції щодо винесення постанови 02.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження №43530428 неправомірними; скасувати постанову від 02.06.2014 року державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 43530428 з примусового виконання виконавчого документа, виданого Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі, а саме: рішення №0179 від 04.03.2009 року про стягнення з КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» грошових коштів у розмірі 31214 грн. 58 коп.; визнати виконавчий документ, а саме: рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі № 0179 від 04.03.2009 р. про стягнення з КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» грошових коштів у розмірі 31214 грн. 58 коп. таким що не підлягає виконанню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що вказані рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на вказану касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами встановлено, що 02 травня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської областінаправило на адресу відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції виконавчий документ - рішення управління Пенсійного фонду № 0179 від 04.03.2009 року (узгоджене постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року по справі № 2-а-8638/09/0470 (10 травня 2010 року - дата набрання рішенням законної сили), яка отримана позивачем 06 травня 2014 року) про застосування до КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в розмірі 31214 грн. 58 коп.

У зв'язку з чим, державним виконавцем 02 червня 2014 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43530428 про стягнення з КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі визначеної у вказаному виконавчому документі суми заборгованості.

Дане виконавче провадження 10 червня 2014 року було приєднано до зведеного виконавчого провадження № ВП 25397668 про стягнення з боржника КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на користь стягувачів суми боргу.

Вважаючи, що відповідачем було прийнято постанову про відкриття провадження за виконавчим документом строк пред'явлення якого до виконання пропущено, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволені позову суди попередніх інстанції зазначили, що державним виконавцем ВДВС Нікопольського МУЮ отримано виконавчий документ № 0179 від 04.03.2009 р., який відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-ХІV від 21.04.1999 року (далі Закон), а тому підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця не було. Законом не надано державному виконавцю права щодо самостійного визначення строку набуття чинності виконавчим документом, таке право відноситься до компетенції органу, що видав виконавчий документ. На момент відкриття виконавчого провадження жодного рішення суду щодо недійсності рішення № 0179 від 04.03.2009 р., в тому числі і щодо набрання чинності зазначеного рішення - відсутні. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2010 р. по справі № 2-а-8638/09/0470, якою узгоджено рішення № 0179 від 04.03.2009 р. УПФУ в м. Нікополі та УПФУ Нікопольському районі отримана 06.05.2014 р., що підтверджується реєстраційним штампом на копії постанови суду, а тому на виконання Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 988/18283, УПФУ в м. Нікополі та УПФУ Нікопольському районі в рішенні № 0179 від 04.03.2009 р. було правомірно зазначено дату набрання чинності рішенням, а саме - 06.05.2014 р. Що стосується вимоги позивача про визнання виконавчого документу - рішення УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі № 0179 від 04.03.2009 р., що не підлягає виконанню, суди дійшли висновків, що розгляд даного питання віднесено до компетенції суду, який видав виконавчий лист.

З даними висновками колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково не погоджується та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Статтею 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання та він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Строки пред'явлення виконавчих до документів встановлені статтею 22 Закону. Так, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання у такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, на законодавчому рівні визначені чіткі підстави для переривання, відстрочки або розстрочки виконання рішення (виконавчого документу).

Разом з тим, однією із підстав для відмови у задоволені даного позову, судом першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, було визначена дата отримання відповідачем відповідного рішення суду, яким узгоджено виконавчий документ.

При цьому, слід звернути увагу на часові рамки такого узгодження. Так, рішення, яким було застосовано до позивача відповідні фінансові санкції видане в березні 2009 року та засилене рішенням суду,датованого квітнем 2010 року, яке набрало законної сили в травні 2010 року. Оскаржувана постанова держаного виконавця винесена в червні 2014 року.

Як на доказ правомірності своїх дій Управляння пенсійного фонду посилається на те, що відповідне рішення суду, було ним отримане в тому ж 2014 році, в травні місяці.

Проте, на погляд колегії суддів Вищого адміністративного суду, посилання лише на міркування та надані відповідні докази відповідачами, щодо часу отримання відповідного рішення пенсійним органом не можуть слугувати беззаперечною підставою для визнання правомірності оскаржуваної постанови держаного виконавця, винесеної на підставі виконавчого документу, який пред'явленийдо виконанняз явно пропущеним строком.

Такі сумніви виникають привирішенню питання по тривалому не направленню відповідного рішення суду, яким було узгоджено виконавчий документ, та його неотримання пенсійним органом, що не досліджувалось судами попередніх інстанцій, однак відповідні факти мають важливе значення для розгляду даної справи.

У зв'язку із зазначеним колегія суддів вважає, що справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування цих питань в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 222, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та не підлягає перегляду.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець