Ухвала суду № 44833597, 09.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 року м. Київ К/800/62041/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Бухтіярової І.О. Лосєва А.М.за участю: секретаря - Іванова Д.О.

представника позивача - Гарачковської Л.В., Сухорукової С.А., Линника І.В.

представника відповідача - Хітька В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2014 р.

у справі № 826/10289/14

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (далі - позивач, ТДВ «Альянс Україна») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2014 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 13.06.2014 р. № 0008622207 та від 13.06.2014 р. №0008602211.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТДВ «Альянс Україна», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Шевченківському районі проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТДВ «Альянс Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт №1077/22-07/32253696 від 20.05.2014 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: пп.156.1.1 п.156.1 ст.156 та п.8 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток від страхової діяльності на суму 1 549 399,00 грн., в т.ч. за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. на суму 1 549 399,00 грн.; п.152.11 ст.152 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток від діяльності, іншої ніж страхова, на загальну суму 214 693,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.06.2014 р.: №0008622207, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 098 598,00 грн., у тому числі 1 678 878,00 грн. за основним платежем та 419 720,00 грн. за штрафними санкціями; №0008602211, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 799,78 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про страхування» перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента здійснюється згідно з вимогами та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. ТДВ «Альянс Україна» було укладено ряд договорів перестрахування із наступними страховими компаніями нерезидентами: Allianz Risk Transfer; Allianz Global Corporate & Speciality AG; Allianz SE; Allianz Global Corporate & Speciality France; Lloyd's; Tokio Marine Europe Insurance Limited; Allianz Global Corporate & Speciality AG Sede Secondaria di Milano; Allianz Global Corporate & Speciality Marine Insurance Company; Allianz Elementar Versicherungs AG; Allianz Global Risk US Insurance Company; Allianz Sigorta A.S.; Sompo Japan Insurance Company of Europe Limited; ЗАТ «САК «Альянс»; ВАТ СК «Альянс» та інші.

У пункті 156.1 ст.156 ПК України зазначено, що до доходів страховика, крім доходів, передбачених ст.135 і ст.136 цього Кодексу, належать також доходи від страхової діяльності.

Відповідно до пп.156.1.1 п.156.1 ст.156 ПК України для цілей оподаткування під доходом від страхової діяльності розуміється сума доходів страховика, нарахована протягом звітного періоду, у тому числі (але не виключно) у вигляді: страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за договорами страхування, співстрахування і перестрахування ризиків на території України або за її межами протягом звітного періоду, зменшених з урахуванням вимог цього підпункту на суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за договорами перестрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу доходів страховика (співстраховика) тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування; інших доходів, нарахованих страховиком у межах страхової діяльності.

В той же час, відповідно до п.8 підрозд.4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, за результатами діяльності до 31.12.2012 р. страховики, які отримують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», а також від діяльності, що не пов'язана із страхуванням, обчислюють та сплачують податок на прибуток таким чином: протягом звітного податкового року страховики щокварталу сплачують податок за ставкою 3 відсотки суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих (нарахованих) страховиками - резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування, співстрахування та перестрахування ризиків на території України або за її межами; за результатами звітного року страховики розраховують розмір податку на прибуток, що обчислюється від оподатковуваного прибутку у порядку, встановленому ст.156 та пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 цього Кодексу, але не сплачують його.

На період дії порядку оподаткування доходів від страхової діяльності, передбаченого цим пунктом, доходи страховика від іншої діяльності, не пов'язаної із страховою діяльністю, а також доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшені на суму здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (у межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом договорами перестрахування, оподатковуються в порядку, строки і за правилами, передбаченими цим Кодексом, за ставкою, визначеною відповідно до п.151.1 ст.151 цього Кодексу.

Таким чином, починаючи з 01.01.2013 р. при розрахунку доходу від страхової діяльності враховується зменшення доходів від страхової діяльності, з урахуванням вимог пп.156.1.1 п.156.1 ст.156 ПК України, на суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (суму валових внесків), нарахованих страховиком за договорами перестрахування.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем правомірно зменшено розмір суми доходу від страхової діяльності за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. на суму страхових премій, нарахованих за укладеними у 2013 р. договорами перестрахування.

Також, як вбачається з акта перевірки, ТДВ «Альянс Україна» здійснювало операції з придбання та продажу іноземної валюти від ведення основної (страхової) діяльності, в результаті чого виникла курсова різниця, що призвела до заниження суми податку на прибуток (у 2012 р.) на 218 030,00 грн. та її завищення (у 2-4 кв.2011 р. та 2013 р.) на 88 550,00 грн.

Згідно з п.152.5 ст.152 ПК України податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому ст.156 цього Кодексу.

У пп.156.3.1 п.156.3 ст.156 ПК України зазначено, що платники податку ведуть окремий облік доходів та витрат, пов'язаних із провадженням страхової діяльності, що оподатковується за ставками, передбаченими п.151.2 ст.151 цього Кодексу, та іншої діяльності, не пов'язаної із страховою, що оподатковується за ставкою, передбаченою п.151.1 ст.151 цього Кодексу.

Враховуючи те, що курсова різниця від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, не входить до переліку доходів від страхової діяльності, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що ТДВ «Альянс Україна» правомірно відображено курсову різницю у складі інших операційних витрат.

Що стосується правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.06.2014 р. №0008602211, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. ТДВ «Альянс Україна» (замовник) здійснило імпортні операції на підставі укладеного із ТОВ «Мондиаль Ассистанс» (Російська Федерація) (виконавець) договору №01/13 від 31.05.2013 р. (далі - Договір №01/13), згідно із яким замовник доручає виконавцю роботу, пов'язану з організацією своїм клієнтам комплексу послуг, визначених правилами страхування замовника, договорами страхування (страховими полісами), програмами страхування (Додаток №1 до цього Договору).

Відповідно до п.5.2 Договору №01/13 замовник перераховує виконавцю авансову суму на оплату зовнішніх витрат в якості коштів, передбачених для екстреного врегулювання страхових виплат розміром 5 000,00 євро. У випадку припинення даного Договору залишок авансової суми повинен бути повернений на рахунок замовника протягом 10-ти банківських днів після сплати останнього рахунку від підрядників за послуги, надані клієнтам замовника за вказаним договором, та підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків.

Так, відповідно наданих до перевірки банківських виписок, 16.12.2013 р. на виконання вказаної вище умови укладеного договору №01/13 позивачем були перераховані на користь виконавця кошти в іноземній валюті на загальну суму 5 000,00 євро (екв. 56 100,00 грн.).

20.03.2014 р. у зв'язку із неможливістю виконання умов укладеного Договору №01/13 ТОВ «Мондиаль Ассистанс» здійснило повернення авансового платежу на загальну суму 5 000,00 євро (екв. 68 786,20 грн.).

Відповідно до п.10 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. №281 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 р. за №950/11230 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - Положення №281), поточними торговельними операціями в іноземній валюті є розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків.

При цьому, згідно із п.11 Положення №281, поточними неторговельними операціями в іноземній валюті є перекази з оплати праці, стипендій, пенсій, аліментів, державної допомоги, матеріальної допомоги, допомоги родичів, благодійної та гуманітарної допомоги, виплат і компенсацій, уключаючи виплати з відшкодування шкоди, заподіяної робітникам унаслідок каліцтва, професійного захворювання або іншого ушкодження здоров'я, що пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, жертвам політичних репресій, жертвам нацистських переслідувань, членам їх родин і спадкоємцям, відшкодування за страховими випадками, премій, призів, успадкованих коштів, коштів за договорами дарування, коштів, заощаджених на рахунках, і прибутків за ними.

Таким чином, операції з відшкодування за страховими випадками, які здійснюються резидентом, не відповідають визначенню поточних торговельних операцій (є неторговельними операціями), а тому дія Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» на такі операції не поширюється.

Також слід зазначити, що відповідні операції при виконанні розрахунків за укладеним між ТДВ «Альянс Україна» та ТОВ «Мондиаль Ассистанс» Договором №01/13 є поточними неторговельними операціями, до яких, в свою чергу, не застосовуються норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», також підтверджено письмовою консультацією від 09.01.2014 р. №38/10/26-59-06-24 ДПІ у Шевченківському районі.

Відповідно до п.53.1 ст.53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2014 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді І.О. Бухтіярова

А.М. Лосєв