Ухвала суду № 44833377, 09.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 року м. Київ К/800/58149/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Бухтіярової І.О.

Лосєва А.М.

за участю секретаря: Іванова Д.О.

представників:

позивача: Переяславська М.В.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року

у справі № 804/16300/13-а

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КОРСІС ЛТД»доДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРСІС ЛТД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «КОРСІС ЛТД») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «КОРСІС ЛТД», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено камеральну перевірку даних ТОВ «КОРСІС ЛТД» з питань достовірності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт від 25.10.2013 року № 849/22-4-16/35202225.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, а саме: завищено залишок від'ємного значення за вересень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1 710 223,00 грн., заявленого в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.11.2013 року № 0001222204, яким ТОВ «КОРСІС ЛТД» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року на 1710223,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КОРСІС ЛТД» було подано до ДПІ звітну декларацію за вересень 2013 року № 1300028468 від 21.10.2013 та заявлено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в сумі 1710223,00 грн.

Згідно Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року, сума від'ємного значення виникла у січні 2011 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума від'ємного значення з ПДВ, яка виникла у січні 2011 року була відображена у податкових деклараціях ТОВ «КОРСІС ЛТД» у відповідних сумах у попередніх звітних періодах, починаючи з лютого 2011 року по серпень 2013 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи, копіями відповідних декларацій.

Відповідно до вимог п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п. 192.1 ст. 192 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до вимог п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КОРСІС ЛТД» в додатку 1 до декларації з ПДВ за січень 2011 року було зазначено підставу для коригування податкового кредиту, а саме: «помилково не включено до декларації за 08.2010 року».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначене коригування було здійснено позивачем у зв'язку помилковим не включенням до податкової звітності податкової накладної № 1 від 31.08.2010 року, яка була в подальшому відображена ТОВ «КОРСІС ЛТД» у податковій звітності за січень 2011 року.

Отже, суди дійшли вірного висновку, щодо правомірності включення ТОВ «КОРСІС ЛТД» до податкової звітності за січень 2011 року суми ПДВ за серпень 2010 року у розмірі 1807220,00 грн., оскільки включення вказаної суми відбулося в порядку та у строк, визначений податковим законодавством, що, в свою чергу, свідчить про правомірність відображення позивачем у рядку 24 декларації з ПДВ за вересень 2013 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1710223,00 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи сума від'ємного значення з ПДВ, що виникла у січні 2011 року, відображалась ТОВ «КОРСІС ЛТД» у попередніх звітних періодах (лютий 2011 року - серпень 2013 року), при цьому ДПІ за наслідками перевірки податкової звітності за вказані періоди не було виявлено жодних порушень та не виносилось податкових повідомлень-рішень, що не заперечується відповідачем.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді І.О. Бухтіярова А.М. Лосєв