Ухвала суду № 44833012, 03.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року м. Київ К/9991/62928/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 по справі №0670/661/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельний союз» до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельний союз» до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011 №0010121601, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року на 936991,00грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у місті Житомирі Житомирської області Державної податкової служби 10.10.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 17.10.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 102.5 статті 102, підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 4.6.6 пункту 4.6 статті 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.2011, частини першої статті 71, частини третьої статті 86, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Житомирі проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельний союз» з податку на додану вартість за вересень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 102.5 статті 102, підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 4.6.6 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що позивачем при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року безпідставно перенесено до рядка 21.2 значення рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту) декларації з ПДВ за серпень 2011 року у сумі 936991,00грн., по яким минув строк давності - 1095 календарних днів.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у місті Житомирі складено акт від 18.11.2011 №6111/15-2 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011 №0010121601, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року на 936991,00грн.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно з пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу зазначених норм вбачається, що пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України регулює виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

За таких обставин, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 102.5 статті 102, підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України є необґрунтованими.

Враховуючи викладене та з огляду на положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України щодо перегляду судом касаційної інстанції судових рішень у межах касаційної скарги, колегія суддів вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 12.12.2011 №0010121601 є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 по справі №0670/661/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв