ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" червня 2015 р. м. Київ К/800/58145/13
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Інспекція)
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2012
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013
у справі № 2а/1570/9848/2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ронарт" (далі - Товариство)
до Інспекції
про визнання протиправним дій.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013, позов задоволено; визнано протиправними дії Інспекції щодо призначення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2011 року; визнано протиправними дії Інспекції щодо проведення 04.11.2011 зустрічної звірки Товариства з питань підтвердження господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Юкмас» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, за результатами якої складено довідку від 09.11.2011 № 2914/23-0302/34444933.
У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з недоведеності податковим органом існування підстав, з якими чинне законодавство пов'язує призначення та проведення податкової перевірки, тоді як викладені у довідці факти щодо безтоварності господарських операцій позивача зі спірним контрагентом спростовуються поданими платником первинними документами.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог відповідач зазначає, що спірну зустрічну звірку було проведено контролюючим органом з дотримання вимог чинного законодавства, у тому числі щодо підстав та порядку її проведення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було направлено платникові запит від 13.10.2011 № 20149/10/26-0301 про надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКМАС» за серпень 2011 року.
У відповідь на цей запит 03.11.2011 позивач надав Інспекції контракт від 30.06.2011 № 30/06-125, укладений з компанією Redrick Company LTD (Великобританія), вантажні митні декларації, договір від 25.11.2009 № 129/09-АП, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Бонд», видаткові та податкові накладні, договір комісії від 01.02.2011, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Тала Груп».
04.11.2011 наказом керівника Інспекції № 870 було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питання правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2011 року, про що позивача було сповіщено повідомленням від 04.11.2011.
За наслідками здійснення контрольно-перевірочних заходів Інспекцією складено довідку від 09.11.2011 № 2914/23-0302/34444933 «Про результати проведення зустрічної звірки Товариства щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Юкмакс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 по 31.08.2011», в якій відображено висновок про непідтвердженість реальності виконання господарських операцій позивача з названим контрагентом.
У підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
В силу вимог пункту 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Наведені положення податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини, свідчать на користь висновку про те, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає обов'язкову наявність підстави, з якою закон пов'язує можливість її проведення.
Перелік підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки викладений у пункті 78.1 статті 78 ПК. Однією з таких підстав визначено виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (підпункт 78.1.4).
А відтак для вирішення питання щодо законності видачі Інспекцією наказу від 04.11.2011 № 870 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» судам слід було надати правову оцінку відповіді платника на письмовий запит відповідача від 13.10.2011 № 20149/10/26-0301 на предмет обґрунтованості та повноти такої відповіді.
Адже при неподанні платником витребуваних Інспекцією документів податковий орган обмежений у можливостях проведення заходів, передбачених нормами податкового законодавства, та наділяється правом провести податкову перевірку платника. Надання ж платником вичерпної відповіді на усі питання, порушені податковим органом у запиті, з належним документальним підтвердженням свідчить про відсутність підстав для подальшого призначення податкової перевірки.
При наданні правової оцінки діям податкового органу щодо проведення зустрічної звірки судам необхідно враховувати таке.
Відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК платникам податків надано право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Право на судове оскарження у розумінні цієї норми передбачає право юридичних та фізичних на звернення до суду з позовом про визнання недійсним та таким, що не породжує будь-яких правових наслідків, акта (нормативного правового акта, акта ненормативного характеру, дії чи бездіяльності) органу державної податкової служби (його посадової особи).
Наведену норму слід оцінювати у системному зв'язку з положенням статей 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Так, за змістом статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
В силу вимог частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1).
Таким чином, контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
Однак самі по собі дії з оформлення результатів зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а власне висновки акта (довідки), складеного за наслідками проведення зустрічної звірки, не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.
Таким чином, дії з проведення зустрічної звірки та зі складення акта (довідки) про оформлення результатів її проведення не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків. А відтак такі дії не можуть виступати предметом судового оскарження в адміністративному процесі.
У той же час при вирішення даного спору суди дійшли висновку, що оспорювану за цим позовом зустрічну звірку було проведено податковим органом на підставі наказу від 04.11.2011 № 870, що наділяє її ознаками податкової перевірки.
При цьому не отримали належної правової оцінки доводи Інспекції, що розглядувана зустрічна звірка була проведена у зв'язку з надходженням запиту на її проведення від іншого податкового органу.
А відтак для правильного вирішення цього спору судам слід було встановити, який саме захід у рамках податкового контролю було фактично здійснено Інспекцією (зустрічну звірку чи податкову перевірку), за наслідками ретельного дослідження підстав та процедури проведення цього заходу, і в залежності від встановленого, правильно застосувавши норми матеріального і процесуального права, вирішити даний спір.
Оскільки касаційна інстанція позбавлена права досліджувати та встановлювати обставини, не встановлені у судовому рішенні, оцінювати докази, то прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків та прийняття правильного і обґрунтованого рішення за наслідками повного та вичерпного дослідження усіх обставин, що входять до предмета доказування у справі.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 у справі №2а/1570/9848/2011 скасувати.
3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у спарві.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько
Судове рішення № 44832779, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 03.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1570/9848/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: