Ухвала суду № 44832562, 27.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року м. Київ К/800/2161/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А, Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року

у справі № 709/1618/14-а

за позовом ОСОБА_3

до Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області

про стягнення коштів, -

встановила:

ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про стягнення заборгованості.

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 липня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з сільської Ради с. Лящівка на користь позивача середній заробіток за травень місяць 2014 року в розмірі 2689,63 грн. та 1000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції, а провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 31 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року, у справі №709/891/13-а за позовом ОСОБА_3 до Лящівської сільської ради Чорнобаївської району Черкаської області про поновлення на посаді, позов задоволено частково, скасовано рішення Лящівської сільської ради від 1 березня 2013 року №25-10/VI, №25-17/ VI, № 25-16/ VI, поновлено ОСОБА_3 на посаді секретаря Лящівської сільської ради з 1 березня 2013 року, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8158 грн. 15 коп. та 500 грн. моральної шкоди.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконав постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 31 травня 2013 року в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції посилався на те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки в порушення вимог статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем заявлено лише вимогу про стягнення середнього заробітку за травень 2014 року та відшкодування моральної шкоди без вимоги вирішити публічно-правовий спір.

Такий висновок суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає помилковим.

Згідно з частиною 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Пунктом 27 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» визначено, що суди повинні враховувати, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративними судами, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Пов'язаними з вимогами про стягнення заробітної плати слід вважати вимоги про відшкодування шкоди, завданої саме невиплатою заробітної плати (грошового утримання).

Суди повинні мати на увазі, що позовна вимога публічних службовців про стягнення заробітної плати (грошового утримання) за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, у тому числі в разі, коли її заявлено окремо від вимоги про поновлення на роботі, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосується проходження особою публічної служби.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вимогу ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу помилково ототожнено з вимогою про відшкодування шкоди, про яку йдеться у статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев