Ухвала суду № 44830726, 03.07.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

643/2916/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2013 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Задорожної А.М.,

за участю: секретаря Тугайбей В.В.,

прокурорів Суходубова Д.В., Соколкіна В.Л.

захисників адвокатів Янукян Л.Х, Шапошникова І.Є., Бишкова О.В., Івлєвої О.Ф., Грудський С.З., Крамаренка В.П.,

потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8,

обвинувачених - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеному в Єдиний реєстр судових розслідувань за №12012220140000003 від 21 листопада 2012 року по обвинуваченню ОСОБА_9 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_10 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_11 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_12 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_13 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_14 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

в с т а н о в и в:

В судовому засіданні прокурор Соколкін В.Л. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_13 з особистого зобов'язання на тримання під вартою в умовах Харківського СІЗО, посилаючись на те, що під час досудового слідства при обранні запобіжного заходу слідчим суддею було враховано, що ОСОБА_13 підозрювався у скоєнні злочину, який відповідно до ст.12 ч.4 КК України відноситься до категорії тяжких, а також існуванням ризиків, передбачених ст.177 ч.1 КПК України та достатніх даних, які свідчать про те, що підозрюваний, знаходячись на волі може спробувати: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. На даний час зазначені ризики не зменшилися, про що свідчить наступне: громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_13 13.08.2003 отримав в м. Єреван паспорт громадянина Республіки Вірменія для виїзду за кордон, терміном дії до 13.02.2004 року, тобто на півроку. 15.09.2003 ОСОБА_13 прибув на Україну через КПП "Аеропорт "Харків". 13.02.2004 термін дії паспорту ОСОБА_13 закінчився, але до Республіки Вірменія ОСОБА_13 не повернувся та залишився на території України, не маючи на те законних підстав. 11.06.2004 УМВС України в Харківській області у відношенні ОСОБА_13 прийнято рішення про видворення його з території України та заборону в'їзду строком на один рік. Вказане рішення ОСОБА_13 проігнорував та не виконав, а скоїв злочин передбачений ст. 296 ч.4 КК України. 19.11.2004 його було заарештовано та 30.03.2005 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова ОСОБА_13 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.296 ч.4 КК України та засуджено до 2-х років позбавлення волі. 16.11.2006 ОСОБА_13 звільнився з Первомайської ВК Харківської області № 117 відбувши строк покарання. Стосовно ОСОБА_13 неодноразово складалися адміністративні протоколи за ст. 203 КупАП. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2007 прийнято рішення про видворення ОСОБА_13 за межі України в примусовому порядку, однак, не зважаючи на це, та на існування заборони на в'їзд в Україну ОСОБА_13 невстановленим способом, без наявності на те законних підстав, ігноруючи рішення державних органів про заборону в'їзду на територію України, повернувся на її територію та в 2011 році знову вчинив злочин, передбачений ст. 296 ч.3 КК України. 13.09.2012 ОСОБА_13 засуджено Московським районним судом м. Харкова за ст.296 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі. В період з 18.09.2012 до 11.12.2012 утримувався в місцях позбавлення волі та адміністрацією Олексіївської ВК № 25 характеризується незадовільно, а саме: допускав випадки порушення вимог режиму тримання, за що має дисциплінарні стягнення. У відношенні до представників адміністрації не ввічливий, виконує їх законні вимоги лише під контролем, поведінка імпульсивна. На теперішній час громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_13 перебуває на території України нелегально та на підставі ст.26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", підлягає примусовому поверненню до країни походження. Чинних дозвільних документів ОСОБА_13 не має. Згідно матеріалів проведених оперативно-технічних заходів встановлено, що ОСОБА_13 підтримує зв'язки із особами раніше засудженими за скоєння злочинів, захоплюється азартними іграми, вживав наркотики.

Обвинувачений ОСОБА_13 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання щодо зміни запобіжного заходу, оскільки судом було враховано всі ризики при постановленні ухвали 29 травня 2013 року.

Інші учасники судового провадження заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Суд, дослідивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_13 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне змінити раніше обраний щодо нього у вигляді особистого зобов'язання на тримання під вартою, оскільки є підстави вважати, що інший (менш суворий) запобіжні заходи, передбачений ст. 176 КПК, зможе забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, мотиви, які вказані в обвинувальному акті, до обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримував соціальні зв'язки негативного характеру.

Крім того, є достатньо підстав вважати, що підсудний, з огляду на його моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та змінити обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжний захід з особистого зобов'язання на тримання під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 179, 194, 331, 369-372 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Соколкіна В.Л. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_13 з особистого зобов'язання на тримання під вартою - задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжний захід з особистого зобов'язання на тримання під вартою в умовах Харківського слідчого ізолятора.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Задорожна А.М.