Постанова № 44829181, 11.06.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2015 р.Справа № 916/275/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Філінюка І.Г.

(Склад колегії суддів сформовано згідно із протоколом про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 28.04.2015р.)

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Врублевська О.О.;

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Луковецька К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2015р.

у справі № 916/275/15-г

за позовом: Заступника Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області

до відповідача: Будівельно-виробничої фірми "Дністер"

про стягнення 2387,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015р. заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Будівельно-виробничої фірми "Дністер" 2387,71грн. збитків на користь Білгород-Дністровської міської ради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.04.2015р. (суддя Гут С.Ф.) у позові відмовлено. Стягнуто з Білгород-Дністровської міської ради до державного бюджету України - 1827грн. судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що судом встановлено відсутність в діях відповідача протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вини, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Також господарський суд зазначив, що при прийнятті Комісією Акту від 20.08.2014р. про визначення розміру спричинених збитків невірно визначено правову природу спірних правовідносин, а тому відповідно до положень ч. 2 ст. 43 ГПК України він не підлягає застосуванню. Сума завданих збитків є наслідком умовного припущення про можливість отримання міською радою прибутку від одержання орендної плати за користування земельною ділянкою, проте щодо загального розміру збитків та методики їх обчислення в матеріалах справи відсутні будь-які докази. За висновком господарського суду, вбачається необґрунтованість нарахування збитків відповідно до Порядку, встановленому ПКМУ від 19.04.1993р. №284 „Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", яка має спеціальний предмет правового регулювання та до даного випадку не може застосовуватися.

Статтею 156 ЗК України не передбачено такої підстави настання цивільно правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, в тому числі у вигляді недодержаних доходів, як неоформлення згідно із законом правовстановлюючих документів (договору оренди) фактичним землекористувачем. Також господарський суд вказав на відсутність доказів проведення державної реєстрації права власника Білгород-Дністровської міської ради на земельну ділянку про пров. Орджонікідзе, 10 в м. Білгород-Дністровський, якою користується відповідач, а отже, недоведеність порушення права власності міської ради щодо земельної ділянки пл.. 0,0396 га. Визначена в п."д" ч. 1 ст. 156 ЗК України підстава для відшкодування збитків в зв'язку з неодержанням доходів, відсутня.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, заступник прокурора Одеської області просить рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2015р. у справі №916/275/15-г - скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 152, 156, 157 ЗК України, Порядку визначення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженої ПКМУ від 19.04.1999р. №284, ст. ст. 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 43, 84 ГПК України, постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004р. №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ".

Господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів, спрямованих на укладення договору оренди земельної ділянки. Судом залишено поза увагою той факт, що вжиття відповідачем окремих дій, зокрема, сплата земельного податку, не свідчить про вжиття ним достатніх і вичерпних заходів на оформлення документів щодо землекористування. А все це в цілому свідчить про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, в результаті якого інша особа зазнала збитків. Оскільки у БВФ "Дністер" відсутній державний акт на землю чи договір оренди землі, відповідач зобов'язаний відшкодувати землевласнику збитки у вигляді неодержаних доходів за термін тимчасового невикористання земельної ділянки, завдані неотриманням за цей період орендної плати.

Господарський суд безпідставно не прийняв до уваги Акт Комісії від 20.08.2014р. № 4 про визначення розміру збитків, затверджений рішенням виконкому Білгород-Дністровської міської ради від 11.09.2014р. №446, яке є чинним. Також безпідставно не взято до уваги, що використання земельної ділянки відповідачем без правових підстав, позбавило міську раду, як власника землі, право отримувати від цієї земельної ділянки доход в розмірі орендної плати, що і стало підставою для подання даного позову.

У відзиві на апеляційну скаргу БВФ "Дністер" вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в апеляційній скарзі щодо скасування рішення господарського суду, є безпідставним та необґрунтованим, натомість рішення господарського суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, що належить на праві власності БВФ "Дністер", а відтак жодної підстави для стягнення збитків не існує, оскільки земельна ділянка використовується постійно, а не тимчасово, земельна ділянка використовується за призначенням: для обслуговування виробничо-складського корпусу і жодним чином не погіршується якість ґрунтового покрову та інших корисних властивостей земельних ділянок.

Законною підставою для сплати орендної плати у відповідності до ст. 21 ЗУ „Про оренду землі", яка кореспондується з п. 288.1 ст. 288 ПК України, є наявність такої умови, як укладений і зареєстрований у встановленому порядку договір оренди, а землекористувачі, з якими договір не укладено, сплачують земельний податок.

Статтею 156 ЗК України встановлює перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Серед них відсутні така підстава як користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. БВФ "Дністер" сплачує податок на землю, а відтак суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає, виходячи з такого.

29.04.2010р. за №1003-V Білгород-Дністровська міська рада прийняла рішення „Про надання БВФ "Дністер" земельної ділянки в оренду строком на 49 років пл.. 0,0390га за адресою: пров. Ордженікідже, 10 під розміщення виробничо-скаладського корпусу", яким, (п.1) - припинила договір оренди земельної ділянки від 17.09.2007р., укладений з ТОВ „Істок" терміном на 25 років пл. 0,0390га за адресою: пров. Ордженікідже, 10, під розміщення виробничо-складського корпусу; п.2 - надала БВФ "Дністер" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку пл. 0,0390га за адресою: м. Білгород-Дністровський, пров. Орджонікідзе, 10 під розміщення виробничо-складського корпусу; п.3 - дала дозвіл БВФ "Дністер" замовити технічну документацію по складанню договору оренди з Білгород-Дністровською міською радою; п.4 - зобов'язала БВФ "Дністер" (п.п.4.1) - у 120-денний термін укласти договір оренди земельної ділянки відповідно до п. 2 цього рішення та зареєструвати його у Білгород-Дністровському відділі земельних ресурсів ДЗК. В разі невиконання цього припису в указаний термін дане рішення втрачає чинність.

Рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №264 від 16.05.2014р. (п.1) створено комісію з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затверджено її склад в новій редакції (додаток 1); (п.2) затверджено Положення про комісію з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам в новій редакції (додаток 2).

20.08.2014р. комісією складено Акт №4 з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам про те, що БВФ "Дністер", якому рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 29.04.2010р. за №1003-V надано в оренду терміном на 49 років земельну ділянку пл. 0,0390га по пров. Ордженікідзе, 10 під розміщення виробничо-складського корпусу, до даного часу договір оренди земельної ділянки не оформив, сплачує земельний податок незаконно.

За Актом розмір збитків БВФ "Дністер" територіальній громаді м. Білгород-Дністровський у вигляді неотриманого доходу, який вона могла б одержати, але не отримала внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 20.02.2012р. по 20.08.2014р., складає 2387,71 грн. (розрахунок розміру збитків вказано).

Рішенням виконкому Білгород-Дністровської міської ради від 11.09.2014р. №446 вказаний Акт затверджено.

16.09.2014р. виконком Білгород-Дністровської міської ради направив БВФ "Дністер" претензію щодо відшкодування плати за фактичне використання земельної ділянки (в тому числі по пров. Орджонікідзе, 10, площею 390 кв.м.) з вимогою суму заборгованості - 2887,71грн. - сплатити в місячний строк.

27.10.2014р. за №19/2897 виконком Білгород-Дністровської міської ради надіслав Білгород-Дністровській міжрайонній прокуратурі листа для вжиття заходів з інформацією про суб'єктів підприємницької діяльності (під №3 - БВФ "Дністер"), яким рішеннями міської ради надано в оренду земельні ділянки, але договори оренди не укладено, в зв'язку з чим відповідно до складених Актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджених рішенням виконкому №446 від 11.09.2014р., стягненню в судовому порядку підлягають нараховані комісією збитки.

Вказані обставини, а також те, що в добровільному порядку БВФ "Дністер" заборгованість не сплатила, стали підставою того, що заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради звернувся з даним позовом.

Господарський суд, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, не погодившись з доводами прокурора, послався на відсутність в діях БВФ "Дністер" всіх елементів складу цивільного правопорушення, оскільки відповідач вживав заходів щодо оформлення права землекористування, що виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

З обґрунтованістю висновків суду погодитися - не можна.

Підставою для нарахування збитків стало порушення вимог чинного законодавства щодо використання земельної ділянки без оформлення договору оренди.

Предметом спору є вимога заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора про стягнення з БВФ "Дністер" збитків у вигляді неотриманих доходів щодо використання земельної ділянки без оформлення договору оренди.

Відповідач в добровільному порядку не відшкодував позивачеві збитків (упущеної вигоди) в розмірі 2387,71 грн., що і стало підставою для звернення позивача із позовом в цій справі.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства, встановлено зокрема, ЗК України.

За змістом ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Вирішуючи цей спір, необхідно брати до уваги загальні положення ст. 22 гл. 82 ЦК України.

Так, згідно зі ст. 22 ЦК України збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні ст. 1193 ЦК України.

Господарський суд на зазначені вимоги закону уваги не звернув та не надав правової оцінки діям відповідача щодо виконання умов п. 3, 4 рішення Білгород-Дністровської міської ради від 29.04.2010р. №1003-V (відповідно до ст. 73 ЗУ „Про місцеве самоврядування" воно є обов'язковим для виконання) стосовно строків і обов'язку замовити технічну документацію по складанню договору оренди з Білгород-Дністровською міською радою, у 120-денний термін укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати його в Білгород-Дністровському міському відділі земельних ресурсів ДКЗ України.

Будь-які данні про виконання відповідачем вказаного рішення міської ради щодо розроблення технічної документації та надання її для укладення договору оренди в матеріалах справи відсутні, як і відсутні дані про зволікання з боку міської ради розглядати надану документацію та укласти договір оренди землі.

Наведене свідчить про проявлену відповідачем бездіяльність у вчиненні передбачених чинним законодавством заходів по своєчасному оформленню права користування земельною ділянкою для розміщення виробничо-складського корпусу.

В зв'язку з цим відповідач права оренди землі у встановленому законодавством порядку не набув, а відтак протягом періоду з 20.02.2012р. по 20.08.2014р. використовував земельну ділянку загальною площею 0,0390га по пров. Орджонікідзе, 10 в м. Білгород-Дністровський неправомірно, без правовстановлюючих документів, що свідчить про наявність з боку відповідача протиправної поведінки в даному питанні.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками полягає в тому, що саме неправомірне використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів призвело до недоотримання позивачем доходу від орендної плати, який міська рада отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст. 125, 126 ЗК України правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку - договору оренди землі.

Відповідно до ст.22 ЦК України та ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміють втрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ №284 від 19.04.1993р., передбачено, що власникам землі та землекористувачів відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно з п.п. 2, 5 Положення, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськрадами, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформлюються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам не пізніше одного місяця після затвердження актів комісії.

Як свідчать матеріали справи, Акт визначення збитків складений комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам 20.08.2014р. та затверджено рішенням виконкому Білгород-Дністровської міської ради №446 від 11.09.2014р. Згідно Акту розмір збитків за тимчасове зайняття земельної ділянки без належного оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою (без оформлення договору оренди) за період з 20.02.2012р.- по 20.08.2014р. складає 2387,71 грн.

Вказаний акт та рішення у встановленому порядку не оскаржені та не визнані недійсними. При цьому, позивачем при проведенні розрахунку розміру збитків було обґрунтовано вираховано із суми збитків сплачену відповідачем за вказаний період суму земельного податку, факт сплати якого не може бути підставою для звільнення відповідача від відшкодування збитків.

В претензії від 16.09.2014р. №19/2515 виконком міської ради повідомив БВФ "ДНІСТЕР" про затвердження акту та необхідність сплатити нараховані збитки у добровільному порядку. Проте відповідач не виконав викладені в претензії вимоги, спір в досудовому порядку не врегулював, в зв'язку з чим на виконання вимог чинного законодавства повинен бути притягнутий до відповідальності за вчинення ним правопорушення, тобто, має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки в розмірі 2387,71грн., оскільки використання відповідачем земельної ділянки без належного правового оформлення, в даному випадку без оформлення права на оренду, позбавило власника такої земельної ділянки права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати.

Колегія суддів враховує, що наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.01.2015 року у справі № 5023/3993/12 (5023/9057/11).

Відповідно до ст. 111- 28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, в порушення вказаних норм, надав відповідачеві право на безоплатне користування вказаною земельною ділянкою, та позбавив орган місцевого самоврядування права на відшкодування йому збитків, пов'язаних з незаконним використанням відповідачем земельної ділянки.

Пунктом 3 ст. 104 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасовувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарським судом Одеської області при прийнятті оскаржуваного рішення не було в повному обсязі враховано всі обставини справи, наявним у справі доказам дана неправильна юридична оцінка, невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга заступника прокурора Одеської області - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2015р. у справі №916/275/15г - скасувати.

Позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради - задовольнити.

Стягнути з БВФ "Дністер" на користь Білгород-Дністровської міської ради Одеської області збитки, завдані внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в розмірі 2387,71 грн.

Стягнути з БВФ "Дністер" до державного бюджету України 1827 грн. судового збору за подання позову до господарського суду Одеської області.

Стягнути з БВФ "Дністер" до державного бюджету України 913,50 грн. судового збору за апеляційне провадження.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 12.06.2015р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя І.Г. Філінюк