Рішення № 44828952, 10.06.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р.Справа № 924/598/15

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Муляр Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

до виконавчого комітету Хмельницької міської ради

про визнання недійсним рішення Хмельницького міськвиконкому №611 від 28.08.2014 року в частині продовження строку для ОСОБА_2 на три місяці,

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю № 02-15-1533 від 24.11.2014 р.

Рішення виноситься 10.06.2015 року, оскільки в судових засіданнях 25.05.2015 року та 08.06.2015 року оголошувались перерви

У судовому засіданні відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним рішення Хмельницького міськвиконкому №611 від 28.08.2014 року в частині продовження строку для ОСОБА_2 на три місяці.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ФОП ОСОБА_1 як орендарем комунального майна належним чином виконувались умови договору оренди від 03.10.2011 року, що, на думку позивача, надало останньому право на поновлення договору оренди після закінчення його дії на той самий строк у відповідності до ст. 285 Господарського кодексу України, ст. 777 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", тобто, на 2 роки та 11 місяців. А оскільки письмового повідомлення про використання майна для власних потреб від відповідача не надходило, тому вважає, що позивач залишається законним орендарем спірного об'єкту оренди.

В той же час, Хмельницька міська рада оскаржуваним рішенням продовжила строк оренди для ФОП ОСОБА_1 лише на три місяці, що, як вважає позивач, є неправомірним та не ґрунтується на приписах діючого законодавства. З врахуванням наведеного, просить суд визнати недійсним рішення Хмельницького міськвиконкому №611 від 28.08.2014 року (в частині продовження строку для ОСОБА_1 на 3 місяці).

Позивач в судове засідання 10.06.2015 року не з'явився, до початку судового розгляду через канцелярію суду представник позивача ОСОБА_4 подав клопотання від 10.06.2015 року, у якому у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату. Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання представника позивача, оскільки наведені підстави відкладення розгляду справи вважає не поважними та не підтвердженими будь-якими доказами. При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК (відповідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Судом враховується, що інтереси позивача, окрім ОСОБА_4, представляв адвокат ОСОБА_5, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов №02-15-1035 від 25.05.2015 року проти позову заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим.

На підтвердження заперечень зазначає, що Договором оренди встановлено припинення його дії внаслідок закінчення строку, на який його укладено, та можливість укладення нового договору оренди за наявності рішення виконавчого комітету міської ради. Наведені положення, на думку відповідача, відповідають вимогам чинного законодавства, тому в даному випадку не може застосовуватись загальне положення ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", на яке посилається позивач.

Наголошує, що зі змісту ст. 777 Цивільного кодексу України вбачається, що наймач має переважне право перед третіми особами саме на укладення договору оренди на новий, не обов'язково той самий термін, а не на його пролонгацію. Крім того, після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, згідно ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", кожна із сторін може змінити умови попереднього договору. Таким чином, відповідач робить висновок, що необхідними умовами виникнення у орендаря переважного права на продовження договору оренди на новий строк є належне виконання обов'язків за договором оренди, наявність рівних умов з третіми особами, які претендують на об'єкт оренди, та досягнення домовленості щодо умов нового договору. Проте, в даному випадку між сторонами за договором не було досягнуто домовленості стосовно однієї із істотних умов, а саме - терміну оренди, тому у відповідності до ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір вважається припиненим, а новий договір не укладено.

Акцентує увагу суду, що внесення позивачем платежів за користування орендованим майном після закінчення договору оренди не можна розцінювати як автоматичну згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди, оскільки позивач сплачував кошти за фактичне користування майном, а прийняття цих платежів балансоутримувачем майна не є для орендодавця безумовною підставою для поновлення договору на тих самих умовах.

Окрім того, з посланням на ст. 134 Господарського кодексу України, ст. 314 Цивільного кодексу України зазначає, що оскаржуване рішення в даному випадку є формою волевиявлення уповноваженої власником особи стосовно істотних умов нового договору оренди, який виконавчий комітет мав намір укласти та на умови якого не погодився позивач. А оскільки спірне майно, яким користується позивач, не передано в оренду будь-якій іншій особі, тому немає порушення відповідного права позивача, на захист якого подано даний позов.

Вважає, що попередній договір, який позивач вказує як обставину, що дає підстави для застосування до правовідносин сторін правових механізмів, встановлених вищенаведеними нормами права, укладався в якості орендодавця управлінням комунального майна, а не відповідачем. Виконавчий комітет Хмельницької міської ради не є правонаступником орендодавця за договором, а тому правовідносини сторін справи не регулюються приписами ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

З врахуванням наведеного просить в позові відмовити в повному обсязі.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено наступне.

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради у рішенні №909 від 25.08.2011 року „Про продовження строку оренди приміщень міської комунальної власності" продовжив строк оренди приміщень міської комунальної власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 площею 107,5 кв.м. для приміщення громадської вбиральні строком на два роки і одинадцять місяців.

Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (орендодавець), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та Хмельницьким комунальним підприємством „Спецкомунтранс" (отримувач коштів) 03.10.2011 року укладено договір оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності, згідно п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (майно), площею 107,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс", вартість встановлена за результатами проведення незалежної оцінки (експертних шляхом) і становить відповідно до Звіту про оцінку майна 64 313,00 грн. станом на 31.07.2011 року. Майно передається в оренду для розміщення громадської вбиральні строком на два роки та одинадцять місяців з 03 жовтня 2011 року по 03 вересня 2014 року.

Орендар відповідно до п.2.1. Договору вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна з балансоутримувачем.

У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.2.3. Договору).

Орендар, як передбачено п.5.8. Договору, у разі припинення або розірвання договору в 10-денний термін зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Дія цього Договору може бути продовжена на підставі рішення міськвиконкому відповідно до чинного законодавства при умові відсутності заборгованості по орендній платі (п.10.5. Договору).

Чинність цього Договору припиняється внаслідок: невиконання орендарем обов'язків, зазначених у договорі; закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України (п.10.6 Договору).

Договір підписаний орендодавцем, отримувачем коштів та орендарем, а також скріплений печатками орендодавця та отримувача коштів.

Хмельницька міська рада рішенням двадцять восьмої сесії №11 від 30.10.2013 року „Про впорядкування управління об'єктами комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького" визначила виконавчий комітет Хмельницької міської ради органом, що здійснює управління комунальним майном в межах наданих йому повноважень та затвердила повноваження виконавчих органів Хмельницької міської ради та комунальних підприємств, установ, організацій щодо управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького. Рішенням надано повноваження орендодавця виконавчому комітету Хмельницької міської ради щодо цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

Уповноважено Управління комунального майна Хмельницької міської ради в особі начальника або особи, яка виконує його повноваження, від імені виконавчого комітету Хмельницької міської ради укладати та підписувати договори оренди цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та договори оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького. Уповноважено управління комунального майна Хмельницької міської ради вести переддоговірну та претензійно-позовну роботу щодо виконання умов зазначених договорів оренди.

У додатку №1 до рішення сесії Хмельницької міської ради від 30.10.2013 року №11 затверджено повноваження виконавчих органів Хмельницької міської ради та комунальних підприємств, установ, організацій щодо управління об'єктами комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького, зокрема, до повноважень виконавчого комітету Хмельницької міської ради віднесено, в тому числі, прийняття рішень про передачу в оренду об'єктів комунальної власності (крім передачі в оренду нерухомого майна на строк більше, ніж 5 років). Управління комунального майна Хмельницької міської ради, в свою чергу, на підставі рішень виконавчого комітету або сесії міської ради про передачу майна в оренду підписує в особі начальника управління від імені виконавчого комітету Хмельницької міської ради договори оренди цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, нерухомого майна.

Згідно Додатку №2 до рішення сесії міської ради від 30.10.2013 року №11, у якому затверджено Положення про передачу в оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького (крім землі), після закінчення терміну дії договору орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право на продовження строку оренди. Для отримання цього права він повинен звернутися в ЦНАП з відповідною заявою щодо продовження терміну оренди за два місяця до закінчення терміну дії договору оренди. Заява на продовження терміну оренди передається в управління комунального майна в разі оренди ЦМК, нерухомого майна, а в разі надходження заяви про оренду іншого окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого майна) заява передається орендодавцеві цього майна (комунальному підприємству, установі, організації, на балансі яких знаходиться це майно) для розгляду та підготовки проектів рішень виконавчого комітету. Рішення виконавчого комітету про продовження договору оренди є підставою щодо укладення договору оренди на новий строк (п.4.6. Положення).

У Додатках 3, 4, 5, 6 до рішення сесії міської ради від 30.10.2013 року №11 затверджено, відповідно, Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького, Типовий договір оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства (структурного підрозділу підприємства) м. Хмельницького, Методику розрахунку та розподілу орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Хмельницького та Орендні ставки за використання нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького.

Позивач звернувся до міського голови із заявою від 17.07.2014 року, у якій просить продовжити договір оренди нежитлового приміщення міської комунальної власності загальною площею 107,5 кв.м. терміном на 2 роки та 11 місяців для розміщення громадської вбиральні по АДРЕСА_2

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради у рішенні №611 від 28.08.2014 року „Про продовження строку оренди приміщень міської комунальної власності" вирішив продовжити строк оренди приміщень міської комунальної власності, в тому числі, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 площею 107,5 кв.м. для розміщення громадської вбиральні строком на три місяці. Управлінню комунального майна, яке діє від імені виконавчого комітету Хмельницької міської ради та балансоутримувачам продовжити договори оренди вказаних приміщень відповідно до чинного законодавства (п. 2 Рішення). Орендарям відповідно до чинного законодавства продовжити договори на оренду та договори з надавачами комунальних послуг та ін. (п. 3 Рішення).

На виконання вказаного рішення виконавчого комітету Управління комунального майна направило позивачу із супровідним листом №962 від 09.10.2014 року для підписання проект договору оренди (у 3-х примірниках). Згідно журналу вихідної кореспонденції, вказаний лист із проектами договору направлено ФОП ОСОБА_1 09.10.2014 року.

Як вбачається із листа №Д-8093-14 від 01.12.2014 року, Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради повідомлено ОСОБА_1 про те, що оскільки проект договору оренди нежитлового приміщення площею 107,5 кв.м. по АДРЕСА_2 який неодноразово надсилався листами від 09.10.2014 року №962, від 10.11.2014 року №1061 та від 24.11.2014 року №1134, так і не був підписаний, тому просять звільнити вказане приміщення та передати його по акту приймання-передачі балансоутримувачу - Хмельницькому комунальному підприємству „Спецкомунтранс".

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулася до міського голови із листом від 05.11.2014 року, у якому просить продовжити договір оренди нежитлового приміщення міської комунальної власності площею 107,5 кв.м. терміном на 2 роки 11 місяців для розміщення громадської вбиральні по АДРЕСА_2.

Управління комунального майна Хмельницької міської ради направило ФОП ОСОБА_1 лист №69 від 17.01.2015 року, у якому вказує, що оскільки ФОП ОСОБА_1 не підписано направлений листом від 09.10.2014 року №962 договір оренди, то, відповідно, термін дії вказаного договору оренди закінчився. У зв'язку із наведеним просять повернути управлінню комунального майна підписаний примірник договору оренди та звернутися із заявою щодо продовження строку оренди. У додатках до листа зазначено проект договору оренди (в трьох примірниках).

Згідно довідки Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс" №112/1 від 05.02.2015 року, боргу по орендні платі за приміщення за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_1 немає.

Як вбачається із акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року, за результатами проведеної звірки між КП „Спецкомунтранс" та ПП ОСОБА_1, станом на 01.04.2015 року сальдо на користь ПП ОСОБА_1 становить 23,03 грн.

З огляду на наведене, позивач, вважаючи, що виконавчий комітет Хмельницької міської ради прийняттям оскаржуваного рішення в частині продовження строку оренди на три місяця порушив право ФОП ОСОБА_1, звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови в задоволенні позову у повному обсязі з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами 03 жовтня 2011 року укладено договір оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Орендні правовідносини у сфері комунальної власності врегульовані спеціальним Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Орендою, в розумінні ст.2 вказаного закону, є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до положень ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічне положення закріплено у п. 10.6 укладеного між сторонами договору оренди.

Пунктом 1.1 Договору сторони передбачили строк дії договору - з 03 жовтня 2011 року по 03 вересня 2014 року з можливістю продовження дії договору на підставі рішення міськвиконкому відповідно до чинного законодавства при умові відсутності заборгованості по орендній платі (п.10.5. Договору).

Матеріалами справи стверджується, що позивач у відповідності до п. 10.5 Договору оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності, звернувся із заявою від 17.07.2014 року про продовження строку оренди на термін 2 роки та 11 місяців. Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, згідно наданих йому повноважень, розглянуто вказане клопотання та прийнято рішення продовжити строк оренди орендованого ФОП ОСОБА_1 приміщення по АДРЕСА_2 терміном на 3 місяці.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 9, 10 ст. 59 Закону).

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Позивач в обґрунтування звернення до суду із позовом посилається на положення ст. 777 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", вважаючи, що відповідачем прийняттям оскаржуваного рішення порушено право ФОП ОСОБА_1 на переважно право укладення договору оренди.

Частиною 1 статті 777 ЦК України та частиною 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" врегульовано порядок реалізації добросовісним орендарем переважного права, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий строк, що, як правило, здійснюється шляхом переукладення договору.

Згідно з ч.1 ст.777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Отже, виходячи зі змісту п.п.1,3 ч.1 ст.777 ЦК України та ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, яка наділена переважним правом. При цьому для набуття переважного права на укладення договору на новий термін недостатнім є належне виконання орендарем своїх обов'язків за попереднім договором оренди, оскільки іншими передумовами для реалізації такого права законодавство чітко визначає необхідність досягнення сторонами домовленості щодо умов нового договору та рівність умов (пропозицій) особи, яка наділена переважним правом, з умовами (пропозиціями) іншого претендента на оренду.

Водночас, з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено досягнення між сторонами домовленості щодо умов договору як підстави для набуття орендарем переважного права на укладення договору на новий термін. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27.09.2011 року у справі №5005/1216/2011 (10/188)).

Таким чином, наведені позивачем підстави не можуть свідчити про порушення законодавства виконавчим комітетом Хмельницької міської ради під час прийняття оскаржуваного рішення про продовження строку оренди комунального майна терміном на три місяці, з огляду на що суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, не підтверджений належними доказами, тому у його задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 34, 43, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

у задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 12.06.2015 року

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 2 прим.: 1- до справи; 2- позивачу (29000, АДРЕСА_1) - рек. листом