Ухвала суду № 44828077, 11.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.06.2015

Справа № 910/13348/15

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс»

До Київської міської ради

Про визнання права власності

За зустрічним позовом Київської міської ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс»

Про визнання права власності

За участю Прокуратури міста Києва

Суддя Ващенко Т.М.

Без виклику представників учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на намитий пісок в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га на території Жукового острова у м. Києві по вул. Лютневій, 64 об’ємом 500 000 тонн та вартістю 50 000 000,00 грн.

Пред’явлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем з’ясовано, що видобуток (намив) піску здійснюється без будь-яких дозволів, а тому ним було направлено на адресу Київської міської ради лист № 165 від 02.02.15. з проханням надати дозвіл на вивезення піску в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га на території Жукового острова у м. Києві по вул. Лютневій, 64. В зв’язку з тим, що Київською міською радою відповіді на зазначений лист надано не було. На підставі зазначеного Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс» дійшло висновку, що пісок, намитий з водойми річки Дніпро є власністю всього українського народу, в тому числі позивача, а тому, Київська міська рада не визнає право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс» на зазначений пісок, що є підставою для звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.15. порушено провадження у справі № 910/13348/15 та призначено її до розгляду на 09.06.15.

05.06.15. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства надійшла зустрічна позовна заява Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс» про визнання за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради право власності на намитий пісок в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га на території Жукова острова у м. Києві по вул. Лютневій, 64 загальною масою 503 319 тонн (загальний об’єм пісочної суміші 335 546 куб. м) та вартістю 21 474 944 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс» відсутні правовстановлюючі документи на зайняття земельної ділянки площею 5,9 га на території Жукова острова у м. Києві по вул. Лютневій, 64, в тому числі і для вивезення спірного піску, що на ній знаходиться. Оскільки рішення про надання відповідачу за зустрічним позовом спеціального дозволу на видобуток корисної копалини (піску) місцевого значення не приймалось, то вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс» про визнання права власності на намитий пісок в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га на території Жукового острова у м. Києві по вул. Лютневій, 64 об’ємом 500 000 тонн порушують права та охоронювані законом інтереси територіальної громади міста Києва як розпорядника земель комунальної власності міста Києва. Київська міська рада наголошує на тому, що оскільки вона є власником земельної ділянки площею 5,9 га на території Жукова острова у м. Києві по вул. Лютневій, 64,, то і намитий пісок, що на ній знаходиться є власністю територіальної громади міста Києва. При цьому, пред’явивши позов про визнання права власності на спірний пісок Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс» фактично не визнає та оспорює право власності Київської міської ради на зазначений пісок.

Крім того, разом із зустрічною позовної заявою Київською міською радою на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої Київська міська рада просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс» та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору: піску загальною масою 503 319 тонн (об’ємом суміші 335 546 куб.м) та вартістю 21 474 944 грн., що складований в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га по вул. Лютневій, 64 на території Жукова острова у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.15. зустрічний позов прийнято до розгляду з первісним.

09.06.15. прокуратура міста Києва подала заяву про вступ у справу.

В судовому засіданні 09.06.15. Київською міською радою було подано відзив на первісну позовну заяву, в якому проти первісного позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

В судовому засіданні 09.06.15. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 02.07.15.

09.06.15. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства Київською міською радою було подано заяву про уточнення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої Київська міська рада просить суд: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс» та іншим особам вчиняти будь-які дії, щодо предмета спору: піску загальною масою 503 319 тонн (об’ємом суміші 335 546 куб.м) та вартістю 21 474 944 грн., що складований в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га по вул. Лютневій, 64 на території Жукова острова у місті Києві, зокрема, але не виключно: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс» та іншим особам (підприємствам, організаціям та установам усіх форм власності та підпорядкування, а також їх посадовим особам) вивозити (переміщати), пісок, вчиняти правочини щодо піску, заборонити доступ та будь-яке використання піску, що складований в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га на території Жукового острова у м. Києві по вул. Лютневій, 64.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що відповідно до акту від 28.05.15. обстеження земельної ділянки по вул. Лютневій, 64 на території Жукова острова в м. Києві намитий та складований пісок вивозиться невідомими особами великогабаритними автотранспортом, тому є всі підстави вважати, що майно, яке є предметом спору зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.06. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що позивач належними доказами обґрунтував причини свого звернення із заявою про забезпечення позову.

Зокрема, судом встановлено, що предметом спору в даній справі як за первісним так і за зустрічним позовом є вимоги про визнання права власності на намитий пісок в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га на території Жукова острова у м. Києві по вул. Лютневій, 64 загальною масою 503 319 тонн (загальний об’єм пісочної суміші 335 546 куб. м).

Заходи щодо забезпечення позову обов’язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв’язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

У даному випадку заборона вчиняти дії в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс».

Судом також враховано, що заходи до забезпечення позову, які застосовуються судом, узгоджуються з позовними вимогами, на забезпечення яких вони вживаються, та дійсно мають на своїй меті запобігання можливим порушенням майнових прав (в даному випадку права власності).

При цьому суд вважає не доцільним зазначати вартість оспорюваного піску, оскільки матеріали справи не містять належних документів, що підтверджують його вартість.

Водночас, беручи до уваги те, що Київською міською радою вказується на фактичне порушення її прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача за зустрічним позовом до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Київської міської ради про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс» (04031, м. Чернігів, вул. Любченка, 11; ідентифікаційний код 34759814) та іншим особам, зокрема, але не виключно: підприємствам, організаціям, установам усіх форм власності та підпорядкування, їх посадовим особам, вчиняти усі та будь-які дії, зокрема, але не виключно: вивозити, переміщати, використовувати, вчиняти правочини щодо піску загальною масою 503 319 (п’ятсот три тисячі триста дев’ятнадцять) тонн, об’ємом пісочної суміші 335 546 (триста тридцять п’ять тисяч п’ятсот сорок шість) куб.м, що складований в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га по вул. Лютневій, 64 (код ділянки 90:337:006) на території Жукова острова у м. Києві.

3. В задоволенні решти заяви відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є: Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141).

6. Боржником у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс» (04031, м. Чернігів, вул. Любченка, 11; ідентифікаційний код 34759814).

7. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття 11.06.15. та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

8. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред’явлена до виконання протягом року з моменту її прийняття.

Суддя Т.М. Ващенко