Рішення № 44826339, 09.06.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

09.06.2015

справа №489/1773/15-ц

номер провадження 2/489/1348/15

ЗАОЧНЕ рішення Іменем україни

09 червня 2015 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря Коденко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики

встановив:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики в сумі 498346,87 грн.

У обґрунтування вимог вказала, що 15.01.2011 між сторонами укладено договір позики, відповідно до якого відповідач отримала позику в розмірі 9000,00 дол. США під 25% річних строком користування до 15.01.2014, на підтвердження чого відповідач надала розписку.

Відповідач у встановлений строк не повернула позику та не сплатила відсотки за користування нею, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 498346,87 грн., яка складається із суми позики - 9000,00 дол. США, відсотків - 9281,00 дол. США.

У судове засідання сторони не з'явилися. Від позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач заяви про розгляд справи за своєї відсутності та письмових заперечень проти позову до суду не надала. Про причини неявки в судове засідання не повідомила.

У відповідності до статей 224, 225 ЦПК України судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 15.01.2011 по письмовій розписці, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, відповідач ОСОБА_2 отримала від позивача ОСОБА_1 в борг кошти в розмірі 9000,00 дол. США під 25% річних, які зобов'язалася повернути разом з процентами до 15.01.2014.

Як вбачається із змісту позову, в порушення умов договору позики відповідач суму позики та проценти у зазначений термін не повернула, внаслідок чого позивач звернулася до суду.

За розрахунком позивача, станом 27.02.2015 заборгованість відповідача в гривневому еквіваленті становить 498346,87 грн. і складається із заборгованості з позики - 9000,00 дол. США та процентам - 9281,00 дол. США.

Згідно частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За положеннями статті 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

За правилами частини другої цієї статті на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини першої статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 1050 наведеного Кодексу встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні.

За наведених вище вимог норм та з огляду на встановлені обставини суд вважає позов обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212 - 214, 224, 225, 228 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за письмовою розпискою від 15.01.2011, яка складається із 9000,00 дол.США заборгованості по позичці та 9281,00 дол. США процентів, разом 18282 дол.США, що еквівалентно 498346,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Суддя І.В.Коваленко