Справа № 454/1062/15-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2015 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Струс-Духнич Т. В.
при секретарі Коваль Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про визнання дій та рішення УПФУ в Сокальському районі протиправними та зобов'язання вчинити певні дії щодо призначення пенсії з дня звернення за пенсією, скасування в цій частині раніше прийнятого рішення,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області в якому просила: визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах з 25.11.2014р., а не з дня звернення за пенсією; скасувати рішення відповідача в частині призначення пенсії з 25.11.2014р., а не з дня звернення за пенсією; зобов'язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення за такою, тобто з 16.11.2012р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно призначено їй пенсію з 25.11.2014р., тобто з дня набрання законної сили рішенням суду, яким зобов'язано УПФ призначити їй таку пенсію за віком на пільгових умовах, а не з дня звернення за такою пенсію як того вимагає чинне законодавство та випливає із вказаного судового рішення. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у зв'язку з досягненням 50-ти річного віку позивач 30.08.2013р. звернулася до відповідача із заявою, в якій просила призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах, з огляду на наявність необхідного трудового стажу на посадах які містяться у Списку №2 Виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідач листом від 03.01.2014р. за №84/03-43 відмовив у призначенні пільгової пенсії позивачу з посиланням на те, що таким не додано та УПФ не отримано під час перевірки відомостей, документи які б свідчили про роботу ОСОБА_1 у спірні періоди на посаді, що міститься у Списку №2, а тому робота на пільгових умовах не підтверджується і відсутні підстави для призначення пільгової пенсії. Не погодившись з такими діями УПФ, позивач звернулася до суду із адміністративним позовом, за результатами розгляду якого постановою Сокальського районного суду від 14.04.2014 року в справі №454/349/14-а, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014р., такий було задоволено. Рішення УПФ про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах скасовано. Зобов'язано УПФ призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі, яка досягла 50-річного віку, стаж роботи якої складає 20 років, з яких 10 - на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, передбаченими Списком №2, зарахувавши до спеціального стажу, що дає право на пільгову пенсію, період роботи з 20.02.1984р. по 09.06.1999р. вказані судові рішення не скасовані та набрали законної сили.
В запереченні на позовну заяву представник відповідача УПФУ в Сокальському районі зазначив, що за призначенням пенсії позивач звернулась первинно 16.11.2012р. і листом від 22.11.2012р. №11639/03-20 Управління повідомило ОСОБА_1 про Порядок подання та оформлення документів до заяви про призначення пенсії, а саме про надання необхідних документів для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.б ст.13 Закону №1788-ХП. В подальшому позивач звернулась до Управління повторно із заявою вже встановленого зразка від 30.08.2013р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. 03.01.2014р. листом №84/03-43 Управління відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії. Не погоджуючись із таким рішенням, ОСОБА_1 28.01.2014р. подала адміністративний позов до Сокальського районного суду, яким відповідно оскаржила рішення Управління від 03.01.2014 року №84/03-43. При цьому, відповідь управління від 22.11.2012р. №11639/03-20 на своє перше звернення від 16.11.2012р. позивачем оскаржена не була. Таким чином говорити про призначення пенсії з 16.11.2012р., тобто з моменту першого звернення позивача до управління є неправомірним, оскільки на дане звернення надано відповідь, яка в законному порядку оскарженою не була і на сьогоднішній день строки її оскарження закінчились. Призначити пенсію ОСОБА_1 з 30.08.2013р., тобто з дня звернення є також протиправним, оскільки відповідно до абзаців 1, 2 пункту 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Однак, відповідно до абзацу 3 пункту 1.7. Порядку №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. З наведеного випливає, що якщо заявником всі необхідні документи подано після закінчення трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то відповідно днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття додаткових документів, в такому випадку вимоги абзацу З пункту 1.7. Порядку №22-1 - не застосовуються. Рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили 25.11.2014 року, яким зобов"язано управління призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком відповідно до п."б" ст.13 Закону №1788-ХII, було долучено до заяви від 30.08.2013р. про призначення пенсії поза межами трьох місяців, як зазначено в абз. 3 п.1.7. Порядку №22-1, а тому днем звернення за пенсією не можна вважати день прийняття Управлінням відповідної заяви. Вважає, що в такому випадку днем, з якого необхідно призначити ОСОБА_1 пенсію є день набрання чинності судовим рішенням, тобто з 25.11.2014р. Крім того, приймаючи рішення Сокальський районний суд в резолютивній частині постанови від 18.04.2014р. не вказав дату, з якої необхідно призначити пенсію позивачу та не конкретизував, що таку необхідно призначити з дня звернення за її призначенням. Просить відмовити у задоволенні позову.
У додатковому запереченні відповідач із покликанням на ч.1 ст.94, ст.162 КАС України просить відмовити у задоволенні вимоги щодо стягнення судових витрат.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить задовольнити, в обґрунтування навела доводи аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково повідомила, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачці у призначенні пенсії із дати її звернення за такою.
Представник відповідача Лаврів В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечив щодо задоволення позову, в обґрунтування зіслався на доводи викладені у письмовому запереченні.
Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши докази в справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Постановою Сокальського районного суду від 18.04.2014р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014р., задоволено позовні вимоги ОСОБА_1. Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі, яка досягла 50-ти річного віку, стаж роботи якої складає 20 років, з яких 10 - на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, передбаченими Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад, показників, зарахувавши до спеціального стажу, що дає право на таку пільгову пенсію, період роботи з 20.02.1984 року по 09.06.1999 року.
Згідно ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, зазначеними вище судовими рішеннями встановлено протиправність рішення УПФ щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 у відповідності до її заяви, а також зобов'язано призначити таку пенсію із зарахуванням до спеціального стажу період роботи з 20.02.1984р. по 09.06.1999р..
Відповідачем було призначено пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з 25.11.2014р. тобто із дата набрання рішенням суду законної сили.
Позивач не погодившись із такими діями УПФ звернулася 25.02.2015р. із заявою в якій просила виконати судові рішення та призначити належну їй пенсію з дня звернення за такою, однак відповідач листом від 12.03.2015 №1788/06-25 відмовив їй у такому призначенні покликаючись на правомірність своїх дій.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом розглядуваного спору фактично являється безпідставне на думку позивача призначення їй пільгової пенсії УПФ на виконання рішення суду з 25.11.2014р., а не з дати звернення її за такою пенсією як цього вимагає ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та випливає із змісту такого рішення суду.
Згідно ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.ст.1,2 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
В свою чергу, строки призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у разі відсутності спору про право особи на отримання пенсії, визначені зокрема ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, у відповідності до вказаних статей пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього періоду, а саме пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Тому, із врахуванням положень зазначених норм права, оскільки позивач звернулася до відповідача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку (досягла 09.04.2011, а звернулась 30.08.2013), то така повинна бути їй призначена з дня звернення за пенсією, тобто з 30.08.2013р..
Факт звернення позивачкою із заявою встановленого зразка 30.08.2013р. стверджується зокрема із відповіді УПФУ від 12.03.2015р. за №1788/06-25.
Більше того, відповідно до п.5 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду від 25.11.2005 №22-1 днем звернення за пенсією також вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Також, слід зазначити, що призначивши позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 25.11.2014р., відповідач діяв всупереч наведеним вище вимогам законодавства та постанови Сокальського районного суду Львівської області від 14.04.2014р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року, оскільки спір в даній справі стосувався права ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення у відповідності до поданої нею заяви від 30.08.2013р., тому призначивши пенсію позивачу не із вказаної дати, а з 25.11.2014р. УПФ фактично не відновило порушеного права позивача, за захистом якого вона зверталась до суду, який своїм рішенням визнав підставність та законність її вимог.
Додатково слід вказати, що УПФ зверталось до Сокальського районного суду Львівської області із заявою про роз'яснення постанови цього ж суду від 14.04.2014 року, однак ухвалою від 12.03.2015 року, таким було відмовлено у роз'ясненні судового рішення з посиланням на ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки саме законом регулюється строки призначення пенсій, а тому додаткова вказівка на дату призначення в судовому рішення не є обов'язковим.
Покликання позивача на те, що вона зверталась із відповідною заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 16.11.2012р., а відтак таку їй слід призначити із вказаної дати, на думку суду є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказана заява подавалась ОСОБА_1 не у встановленій формі та не була задоволена УПФ, однак позивач не оскаржувала такої відмови пенсійного органу та звернулась в подальшому повторно лише 30.08.2013р. із заявою про призначення пенсії належної форми, підставність якої була встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірним рішення УПФ, а також скасування рішення в частині призначення їй пенсії з 25.11.2014р., а не з дня звернення за пенсією, суд вважає такі безпідставними, оскільки жодних рішень УПФ із цього приводу матеріали справи не містять, а повідомлення відповідача від 20.02.2015р. №1321/03-34 не може вважатися рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України.
Водночас, в силу ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно абз.10 ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, вірним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача у даному випадку буде визнання протиправними дій УПФ щодо призначення належної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до постанови Сокальського районного суду Львівської області від 14.04.2014 року з 25.11.2014р., а не з 30.08.2013р., тобто дати подання заяви про призначення пенсії.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи УПФ спростовуються встановленими судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.
За таких обставин, суд приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій відповідача щодо призначення належної їй пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до постанови Сокальського районного суду Львівської області від 14.04.2014р. з 25.11.2014р., а не з 30.08.2013р. та зобов'язання призначити таку пенсію за віком на пільгових умовах з 30.08.2013р..
Що стосується вимог про стягнення із відповідача в користь позивачки витрат на правову допомогу в сумі 1100грн., суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.87 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.
Дослідженою квитанцією №38 від 05.05.2015р. встановлено, що ОСОБА_1 сплачено КМП «Юридичний центр захисту прав власників» 1100грн. за надані послуги згідно договору про правову допомогу.
Із змісту договору-доручення на правове обслуговування від 08.04.2015р., встановлено, що такий укладено між ОСОБА_1 та КМП «Юридичний центр захисту прав власників» та предметом договору є зобов'язання надати юридичну допомогу та представляти інтереси довірителя. Пунктом 4.1. договору передбачена плата за поточну роботу по представництву в сумі 1100грн.
В свою чергу, враховуючи положення ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», час участі представника позивача у судовому засіданні, суд приходить до висновку про необхідність задоволення даної вимоги частково, а саме на суму 640грн., що відповідає граничному розміру витрат на правову допомогу в даній справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 17, 104, 158, 160, 161,162,163 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області щодо призначення належної їй пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до постанови Сокальського районного суду Львівської області від 14 квітня 2014 року, з 25 листопада 2014 року, а не з дня звернення із заявою про призначення такої пенсії, тобто з 30 серпня 2013 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області призначити ОСОБА_1 з 30 серпня 2013 року пільгову пенсію за віком відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі, яка досягла 50-річного віку, стаж роботи якої складає 20 років, з яких 10 - на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, передбаченими Списком №2 Виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши до спеціального стажу, що дає право на пільгову пенсію, період роботи з 20.02.1984 року по 09.06.1999 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області в користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) грн. судових витрат.
В задоволенні решти позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Головуючий: Т. В. Струс-Духнич
Судове рішення № 44825121, Сокальський районний суд Львівської області було прийнято 27.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 454/1062/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: