Рішення № 44823135, 10.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №334/7692/13 Головуючий у 1 інстанції: Мусієнко Н.М

Провадження №22ц/778/2314/15 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Спас О.В.

суддів: Полякова О.З.

Бабак А.М.

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2014 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.02.2006 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 10 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач належним чином не виконала зобов'язання за договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 31.07.2013 року у сумі 34772 грн. 84 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 9149 грн. 33 коп., відсоткам за користування кредитом в сумі 23491 грн. 47 коп. та штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн., штрафу (процентна складова) в сумі 1632 грн. 04 коп.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 34772,84 грн. за кредитним договором від 02.02.2006 року і судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 34772 грн. 84 коп. і судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права .

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи 02 лютого 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір (б/н), на підставі якого остання отримала кредит у розмірі 10 тис. грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Кредит надано у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку № НОМЕР_1, строк дії якої - останній день лютого 2009 року (а. с. 56).

У заяві про відкриття банківського рахунку і отримання кредитної картки ОСОБА_3 надала свою згоду на те, що ця заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг складають договір, укладений між нею та банком.

Відповідно до п. 6.5 кредитного договору позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитратами платіжного ліміту, а також сплачувати комісію.

Згідно з п. 8.6 договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 500 грн (фіксована частина) та 5 % від суми простроченої заборгованості за кредитом (процентна частина).

Відповідно до п. 9.12 кредитного договору договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформувала іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий же термін.

Звертаючись до суду з позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовувало свої вимоги тим, що у зв'язку з невиконанням позичальником належним чином умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка станом на 31 липня 2013 року складає 34 772 грн 84 коп.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 просила застосувати строк позовної давності до вказаних позовних вимог, вважаючи, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом, у зв'язку з чим просила відмовити в задоволенні позову.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з доведеності позову та наявності підстав, передбачених ст. ст. 526, 610, 612, 615, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

При цьому суд дійшов висновку, що на час розгляду справи указаний кредитний договір є чинним, оскільки відповідач не заявляв про припинення його дії, а після закінчення строку дії картки відповідач мав змогу отримати нову; із закінчення строку дії картки не закінчився строк дії кредитного договору, тому договір вважається продовженим на той самий строк» і тому відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Крім того, суд виходив з того, що відповідач визнавав дію договору у червні 2009 року, оскільки користувався грошовими коштами та погашав кредит, що підтверджується випискою за його картковим рахунком.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постановах від 18 червня 2014 року у справі № 6-61 цс 14, від 17 вересня 2014 року у справі № 6-95цс14, за договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 134цс14, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 Правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле MONTH), яким в даному випадку є останній день лютого 2009 року, до суду з цим позовом банк звернувся у вересні 2013 року.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною спорі, є підставою для відмови у позові \ч. 4 ст. 267 ЦК України \, і за таких обставин мають місце правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог за спливом сторку позовної давнини.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України з Банку на користь відповідачки підлягають стягненню понесені судові витрати по справі.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та матеріалам справи ,доказам по справі дана неналежна оцінка і тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307,309,317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2014 року по цій справі - скасувати та ухвалити нове рішення, за яким :

У позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у сумі 417 грн.26 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте воно може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: