Рішення № 44822577, 10.06.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6093/15-ц

2/201/1957/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року м. Дніпропетровськ Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного будівельно - монтажного підприємства "Строїтель-П", третя особа товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ФЕРРОНІК» про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог з урахуванням уточнень посилається на те, що на земельній ділянці де раніше був розташований дитячий санаторій за адресою АДРЕСА_1 розпочато будівництво великої будівлі. Його будинок знаходиться неподалік з вказаним будівництвом, від якого тремтять стіни у його будинку, що викликає стурбованість та завдає шкоди не тільки йому, а й іншим особам. Після завершення будівництва будинок буде підключено до загальних систем електро- газо- водо- і теплопостачання мікрорайону, де проживає позивач, що призведе до погіршення їх роботи. На вказаному місці будується житловий комплекс, який складатиметься з 25 поверхів, замовником цього будівництва є ТОВ фірма «Ферронік», а виконавцем є ТОВ ТОВ «ДСК-17» між якими укладено відповідний договір. Тому позивач просить суд визнати даний договорі незаконним, заборонити майбутнє будівництво, розібрати вже побудоване, засипати виритий котлован, та насадити зеленні насадження.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники ПБМП "Строїтель-П" та ТОВ фірми «ФЕРРОНІК» заперечували проти задоволення позовних вимог, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими.

Вислухавши сторони, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що 14 січня 2015 року між двома юридичними особами ТОВ фірмою «ФЕРРОНІК» та ПБМП «Строїтель-П» було укладено договір генерального підряду № 470 відповідно до якого ТОВ фірма «ФЕРРОНІК» є замовником, а ПБМП «Строїтель-П» підрядником

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акценту) другою стороною.

Згідно з ч. 1-2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частина 1 ст. 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Також п. 117 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» внесення змін у договорі підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором підряду або законом.

Діючим законодавством передбачено що ініціювати розірвання договору має право лише сторона договору, а оскільки позивач не є стороною договору його позовна вимога про розірвання договору є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.

При цьому ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Окрім того позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що відповідачем порушено його немайнові права та спричинено шкоду, однак ні в судовому засіданні ні при подачі позовної заяви належних доказів на підтвердження даних обставин не надав.

У відповідності до положень статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити на підставі 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до приватного будівельно - монтажного підприємства "Строїтель-П", третя особа товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ФЕРРОНІК» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О.Демидова