Ухвала суду № 44821010, 11.06.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"11" червня 2015 р. Справа № 806/5549/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Єрикаловій О.О. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" квітня 2015 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001302304/0 від 03 листопада 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень-серпень 2010 року на 404157, 00 грн., а також просило стягнути з Державного бюджету України заборгованість по бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 212647, 00 грн., за серпень 2010 року - 191510, 00 грн.

Під час розгляду справи первинних відповідачів було замінено їх правонаступниками, а саме: Державну податкову інспекцію у м. Житомирі - на Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Головне управління Державного казначейства України у Житомирській області - Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001302304/0 від 03 листопада 2010 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано обставин, встановлених під час перевірки, а саме щодо не підтвердження сум ПДВ товариства податковими зобов'язаннями постачальників, крім того, деякі з них мають ознаки сумнівності, та безпідставним включенням до складу податкового кредиту за червень 2010 року суми ПДВ по податковим накладним попередніх звітних періодів.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень та серпень 2010 року, працівниками Державної податкової інспекції у м. Житомирі складено акт № 7957/23-2 від 18 жовтня 2010 року (а.с. 10-24 том 1), яким встановлено порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податку на додану вартість", внаслідок чого зменшено бюджетне відшкодування за липень 2010 року на 212647, 00 грн., за серпень 2010 року - 191510, 00 грн.

На підставі акту перевірки № 7957/23-2 податковим органом 03 листопада 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001302304/0 (а.с. 9 том 1) про зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень-серпень 2010 року на 404157, 00 грн.

Не погоджуючись із викладеними в акті висновками, Товариство подавало на нього заперечення (а.с. 25- 27 том 1), які залишені без задоволення.

Суд першої інстанції, перевіряючи спірне податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновків, що його прийнято протиправно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Як убачається з акту перевірки підставою для винесення спірного рішення стало те, що (а.с. 14-19 том 1), позивачем до складу податкового кредиту червня 2010 року включено суми податку на додану вартість в розмірі 195579, 90 грн., що не підтверджені податковими зобов'язаннями постачальників у зв'язку з тим, що відповідно до бази даних-інформаційних ресурсів ДПА України за червень 2010 року у позивача рахується розбіжність по податковому кредиту, а саме: по ПП "Альваїр Буд" на суму ПДВ 108333, 33 грн., ПП "Укрпромтехбуд" на суму ПДВ 83087, 50 грн., ТОВ "ФОРТІСГРУП" на суму ПДВ 4159, 07 грн.

Також, на порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставно включено до складу податкового кредиту за червень 2010 року ПДВ на загальну суму 17067, 54 грн., а саме: за червень 2009 року - 20, 00 грн., липень 2009 року - 58, 38 грн., листопад 2009 року - 505, 00 грн., грудень 2009 року - 3558, 87 грн., березень 2010 року - 1077, 09 грн., квітень 2010 року - 11848, 20 грн.

За липень 2010 року платником до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість в розмірі 191510, 29 грн., що не підтверджені податковими зобов'язаннями постачальників у зв'язку з тим, що відповідно до бази даних - інформаційних ресурсів ДПА України за липень 2010 року у позивача рахується розбіжність по податковому кредиту, а саме: по ПП "Альваїр Буд" на суму ПДВ 1125, 00 грн., ПП "Укрпромтехбуд" на суму ПДВ 83087, 50 грн., ТОВ "ФОРТІСГРУП" - 16500, 00 грн., ТОВ "Будівельна компанія "Тріумф" - 83333, 33 грн., ПП "ФБМ-Україна" - 464, 46 грн., ТОВ "Обербетон Україна" - 7000, 00 грн.

Крім того, відповідно до бази даних-інформаційних ресурсів ДПА України (система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів) на момент перевірки встановлено, що постачальник ТОВ "ФОРТІСГРУП" має ознаки сумнівності (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

Суд першої інстанції обгрунтовано не погодився з такими висновками, виходячи з наступного.

Так, пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 Закону № 168/97-ВР, визначено, що в разі, коли в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.2 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, та не звернувся до контролюючого органу із скаргою, то він не має права включати до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, не підтверджену податковою накладною.

У випадку ж, коли право платника податку на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми податку на додану вартість, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в межах строку давності, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) - 1095 днів.

Як встановлено судом першої інстанції, 16 червня 2010 року між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортісгруп" (Підрядник) було укладено договори № 73-с (а.с. 24-27 том 2), № 72-с (а.с. 31-34 том 2), 07 травня 2010 року - договір № 53-с (а.с. 38-41 том 2), за умовами яких Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті Замовника за адресою: вул. Київська, 77, м. Житомир, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи і оплатити їх відповідно до цього Договору.

Загальна ціна договору № 73-с - 138000, 00 грн., у тому числі ПДВ - 27600, 00 грн., договору № 72-с - 60000, 00 грн., з яких - 12000, 00 грн. ПДВ., № 53-3 - 100000, 00 грн. (20000, 00 грн. ПДВ).

Про виконання умов зазначених угод свідчать довідки про вартість виконаних робіт (а.с. 28, 35, 42 том 2), акти приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 29, 36, 43-48 том 2), податкові накладні (а.с. 37, 49 том 2), банківські виписки (а.с. 126, 135 том 2).

На адресу суду від ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві надійшов лист та витяг з АІС "Податковий блок" (а.с. 3-4 том 4), з яких вбачається, що ТОВ "Фортісгруп" в червні-липні 2010 року було зареєстроване платником ПДВ і мало найманих працівників, що спростовують висновки податкового органу щодо сумнівності ознак даного підприємства.

06 квітня 2010 року між Товариством (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна" (Постачальник) підписано договір № 55-06/02-30/с (а.с. 50-53 том 2), згідно з яким Постачальник зобов'язується виготовити та поставити у власність покупця залізобетонні конструкції, а Покупець - прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору загальною вартістю 120750, 00 грн.

На підтвердження дотримання сторонами договірних зобов'язань позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна" суду надано видаткові і податкові накладні, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, картку рахунку 361 за травень-липень 2010 року (а.с. 55-62, 126, 131, 133, 213-230, 232-245 том 2).

Також, 10 червня 2010 року позивач як Замовник укладав договір № 13-10/93-с (а.с. 63-66 том 2) з Приватним підприємством "Укрпромтехбуд" (Підрядник) на виконання робіт згідно з Додатком № 1 по регулюванню, налаштуванню, управлінню, технологічному обслуговуванню систем теплохолодопостачання, вентиляції і кондиціювання, заміні фільтрів і прибиранню снігу з даху на об'єкті Замовника за адресою: вул. Київська, 77, м. Житомир.

Факт виконання зазначених робіт протягом червня-липня 2010 року підтверджується актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними, банківською випискою (а.с. 68-79, 122, 133, 135, 141 том 2).

Перевіряючи доводи податкового органу судом витребувано інформацію про наявність у ТОВ "Обербетон Україна" і ПП "Укрпромтехбуд" основних фондів у червні-липні 2010 року і їх перебування на податковому обліку (а.с. 247-251 том 2, а.с. 1-9 том 3).

10 грудня 2009 року позивачем (Замовник) було підписано договір № 10/12-09 П (а.с. 80-85 том 2) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф"" (Підрядник) про виконання будівельних та інших робіт по улаштуванню будівлі кінотеатру за адресою: вул. Київська, 77, м. Житомир.

Проведення підрядних робіт на підставі вказаної угоди підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 7 за липень 2010 року, довідкою про вартість виконаних робіт, відомістю витрачених ресурсів, податковою накладною (а.с. 86-96 том 2).

Про наявність у вказаного контрагента працівників, основних фондів і його перебування на податковому обліку за 9 місяців 2010 року підтверджується наданою ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві інформацією (а.с. 166 том 3).

Також, судом встановлено, що господарські відносини позивача (Покупець) з Приватним підприємством "ФБМ-Україна" підтверджують видаткові накладні (а.с. 16-19 том 2), податкові накладні (а.с. 20-21 том 2). В свою чергу, правовідносини позивача з Приватним підприємством "Альваїр Буд" підтверджуються договором № 62-С від 31 травня 2010 року (а.с. 96а-103 том 2). За вказаним договором, Приватним підприємством "Альваїр Буд" проведено роботи по улаштуванню основи під укладку плитки типу ФЕМ з використанням матеріалів згідно з умовами кошторису на влаштування покриття із плиток ФЕМ до цього договору, укладки плитки типу ФЕМ виробника ТОВ "Юнігран", що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, актами виконаних робіт, податковими і видатковими накладними, банківськими виписками (а.с. 107-116, 129, 137 том 2)

Окрім того, з метою з"ясування усіх обставин у справі судом допитаний в якості свідка директор Приватного підприємства "Альваїр Буд" ОСОБА_6, який підтвердив підписання договорів та інших документів по господарським взаємовідносинам з позивачем, визнав факт поставки товарів, виконання робіт, послуг, чим спростував висновки акту перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 544/22-01/35494220 від 21 вересня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Альваїр Буд" щодо підтвердження реального здійснення, товарності фінансово-господарських операцій за період з 01 жовтня 2009 року по 31 травня 2012 року, з 01 липня по 31 серпня 2012 року (а.с. 174-264 том 3).

Як встановлено судом та не заперечується представником відповідача, всі документи складені належним чином, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Правомірність включення позивачем податкових накладних за червень-липень, листопад-грудень 2009 року, березень-квітень 2010 року, по яким сума ПДВ у розмірі 17067,54 грн. була включена до податкового кредиту червня 2010 року, отримані позивачем в червні 2010 року підтверджується журналом вхідної кореспонденції і відповідачем не спростовується, як і те, що вказана сума була включена позивачем в податковий кредит інших податкових періодів.

Водночас, є слушним посилання суду на те, що правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на формування даних податкового обліку, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг). За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми податку на додану вартість не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

Дослідивши первинні документи по господарським операціям з Приватним підприємством "Альваїр Буд", Приватним підприємством "Укрпромтехбуд", ТОВ "ФОРТІСГРУП", ТОВ "Будівельна компанія "Тріумф"", Приватним підприємством "ФБМ-Україна", ТОВ "Обербетон Україна", суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків, що вони свідчать про реальний характер та зміст операцій, які стали підставою для виникнення у позивача права на оспорювані суми податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення обумовлених поставок.

Доводи податкового органу щодо сумнівності контрагентів позивача, вірно не прийняті судом до уваги, оскільки податкове законодавство, зокрема, чинний на момент виникнення спірних правовідносин Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлював обов'язок покупця перевіряти відомості щодо декларування контрагентами своїх зобов'язань з ПДВ, виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливе недекларування відомостей про них, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Недекларування контрагентами зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо такого формування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" правомірно включило до складу податкового кредиту червня 2010 року ПДВ у розмірі 212647, 00 грн. і кредиту липня 2010 року ПДВ у сумі 191510, 00 грн. з вартості придбаних у Приватного підприємства "Альваїр Буд", Приватного підприємства "Укрпромтехбуд", ТОВ "ФОРТІСГРУП", ТОВ "Будівельна компанія "Тріумф"", Приватного підприємства "ФБМ-Україна", ТОВ "Обербетон Україна" товарів (робіт, послуг), визначило розмір від'ємного значення і суму бюджетного відшкодування за липень і серпень 2010 року на підставі належних первинних документів, тому податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001302304/0 від 03 листопада 2010 року прийняте з порушенням норм податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення в частині задоволення позову, підстави для скасування якого відсутні.

Судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується в апеляційному порядку, а тому не є предметом розгляду судом апеляційної інстанції згідно приписів ст.195 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" квітня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "11" червня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" вул. Київська, 77,м.Житомир,10001

3- відповідачу Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4 - відповідачу Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області вул. 1-го Травня,24,м.Житомир,10008

- ,