Ухвала суду № 44813040, 04.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 р. Справа № 876/3537/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.

з участю представника відповідача Зуєва А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у адміністративній справі №803/106/15-а за позовом Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах своєї філії «Ковельська дорожньо-експлуатаційна дільниця» звернулось з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2014 року №0013431703.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року позов задоволено частково. Податкове-повідомлення рішення Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0013431703 від 26 листопада 2014 року скасовано в частині застосування до філії «Ковельська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 17 273 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят три гривні) 63 копійки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Державного бюджету України несплачену суму судового збору у розмірі 1037,74 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, апеляційна скарга подана позивачем. В апеляційній скарзі зазнане, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зокрема зазначає, що перевірка провадилась на підставі п.п. 78.1.11. ст. 78 Податкового кодексу України, тому податковий орган не вправі був виносити оскаржене податкове повідомлення - рішення та вважає, що у позивача відсутній склад порушення, за яке передбачено санкції п. 127.1 ст. 127 ПК України. Просить постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Крім того апеляційна скарга подана відповідачем. Вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, зокрема п. 127.1. ст. 127 Податкового кодексу України. Просить постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В задоволенні апеляційної скарги позивача просив відмовити.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Філія «Ковельське дорожньо-експлуатаційне управління» створена як відособлений структурний підрозділ Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відповідно до наказу №156 від 09 квітня 2002 року Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Філія створена шляхом реорганізації філії «Ковельське дорожньо-експлуатаційне управління» відповідно до наказу №25 від 11 червня 2002 року Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Філія не є юридичною особою а створена як відособлений підрозділ Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор». Перебуває на податковому обліку в Ковельській ОДПІ з 03 жовтня 2005 року за №915.

У період з 03 листопада 2014 року по 07 листопада 2014 року на підставі направлень №212/03-06-22, №213/03-06-17 від 03 листопада 2014 року та наказу №862 від 03 листопада 2014 року, посадовими особами Ковельської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Філії з питань дослідження фінансового стану підприємства, цільового використання коштів, фактичної можливості виплати заробітної плати та своєчасності нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2014 року по 22 вересня 2014 року, за результатами якої складено акт №813/03-06-22-05422604 від 12 листопада 2014 року.

Підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача була постанова старшого слідчого Слідчого відділення Волинського лінійного відділення УМВС України на Львівський залізниці старшого лейтенанта міліції Мартинюк Д. О. від 06 жовтня 2014 року, яка досліджена в судовому засіданні

Актом перевірки №813/03-06-22-05422604 від 12 листопада 2014 року зафіксовано порушення позивачем пп. а. п .176.2. ст. 176, пп.168.1.2, пп.168.1.4 п. 168.1 ст.168 розділу IV ПК України, в результаті чого відповідно до вимог п.129.4 ст.129 ПК України нараховано пеню в сумі - 1 100 грн. В результаті перевірки встановлено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати (борг) в сумі 69 402,95 грн.

За результатами проведеної перевірки, 26 листопада 2014 року Ковельською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0013431703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 52 049,68 грн.

Позивачем було оскаржено вищевказане податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Волинській області. Рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 19 грудня 2014 року № 1506/10/03-20-10-03-06 про результати розгляду первинної скарги, скарга залишена без задоволення а податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2014 року № 0013431703 - без змін.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що оскаржене податкове повідомлення - рішення відповідачем винесено правомірно, щодо штрафної санкції, то контролюючий орган безпідставно застосував штраф у розмірі 75 відсотків суми податку, оскільки податковий орган не застосовував до позивача штрафних санкції по ч. 2 п. 127.1 ст. 127 ПК України протягом 1095 днів, що виключає по собі наявність повторності (втретє) та підстав для застосування розміру штрафу у вигляді 75 відсотків суми податку.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Судом встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка відокремленого підрозділу філії Ковельська «ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» була проведена на підставі постанови слідчого від 06 жовтня 2014 року, тобто на підставі п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Перевірка філії Ковельська «ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» проведена на підставі постанови старшого Слідчого відділення Волинського лінійного відділення УМВС України на Львівський залізниці старшого лейтенанта міліції Мартинюк Д. О. від 06 жовтня 2014 року в межах кримінального провадження №42014030000000168 від 22 вересня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 175 КК України, (за фактом невиплати заробітної плати службовими особами Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»).

Таким чином, кримінальне провадження відносно службових осіб Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зареєстроване не за вчинення кримінального правопорушення, предметом якого є податки та збори,

Згідно із пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції від 01.10.2013 року), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Отримавши дану постанову, контролюючий орган, відповідно до вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, протягом 10 робочих днів за результатами проведеної перевірки прийняв податкове повідомлення-рішення №0013431703.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем дотримано визначену законом процедуру прийняття та направлення спірного податкового повідомлення-рішення та відповідач мав право виносити податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.

Щодо самого порушення, то колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 168.1 ст. 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пункт 168.1.2 статті 168 передбачає, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктом 168.1.5 статті168 ПК України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Судом встановлено, що позивач при виплаті заробітної плати своїм працівникам за січень - вересень 2014 року, в силу п. 14.1.180 Податкового кодексу України, виступав податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб, відповідно до п. 162.1.3 ст. 162 Податкового кодексу України, зобов'язаний був своєчасно нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що за ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Як вбачається з системного аналізу та правового змісту положень статті 127 ПК України встановлюється відповідальність, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої не сплати, як то передбачено ст. 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу (1095 днів). Тобто, положення ст.127 ПК України підлягало застосуванню до періоду січень - вересень 2014 року.

Судом встановлено, що Ковельською ОДПІ вже проводилась документальна планова виїзна перевірка філії «Ковельський автодор» ДП «Волинський облавтодор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року за результатом якої складений акт №608/22-05422604 від 10.09.2012 року. Перевіркою встановлено несвоєчасний перерахунок до бюджету за квітень-грудень 2011 року в сумі 168 128,12 грн. податку на доходи фізичних осіб та не перераховано за січень-березень 2012 року податок на доходи фізичних осіб в сумі 10 509,88 грн., відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПК України нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в розмірі 25 відсотків. На підставі акта №608/22-05422604 від 10.09.2012 року Ковельською ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення №0000031701 від 20.09.2012 року, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 34 681 грн. В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що податкове повідомлення-рішення №0000031701 від 20.09.2012 року ними не оскаржувалось в будь-якому порядку.

Що стосується розміру штрафної санкції, то суд першої інстанції вірно зазначив, що контролюючий орган безпідставно застосував штраф у розмірі 75 відсотків суми податку, оскільки податковий орган не застосовував до позивача штрафних санкції по ч. 2 п. 127.1 ст. 127 ПК України протягом 1095 днів, що виключає по собі наявність повторності (втретє) та підстав для застосування розміру штрафу у вигляді 75 відсотків суми податку. Тобто, в даному випадку розмір штрафної санкції слід обчислювати з суми 69 552,06 грн. несплаченого податку на доходи з фізичних осіб за січень - вересень 2014 року виходячи з 50 відсотків суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Розмір штрафної санкції внаслідок такого обчислення складає 34 776,05 грн. (69 552,06 / 50%)

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 03.02.2015 року в справі №К/800/59780/14.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що, податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2014 року №0013431703, слід вважати протиправним в частині визначення штрафної (фінансової) санкції у розмірі 17 273,63 грн. (52 049,68 грн. загал. сума штраф за ППР - 34 776,05 грн. правомірн. сума штрафу = 17 273,63 грн.).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційних скаргах доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційні скарги задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у адміністративній справі №803/106/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 09.06.2015р.