Постанова № 44813021, 04.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/7050/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати внесення державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 відомостей щодо скасування права власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2014р. у справі №1517/6661/2012, зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції поновити реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру за вказаною адресою.

Позов обґрунтовувала тим, що державний реєстратор Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 незаконно скасувала державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, оскільки судовими ухвалами було накладено арешт на вказану квартиру, що позбавляє можливості здійснювати будь-які дії, пов'язані з нерухомим майном, в тому числі здійснювати реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації права власності.

Відповідачі проти позову заперечували, зазначивши, що державним реєстратором правомірно та відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесено відомості щодо скасування ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2014р. у справі №1517/6661/2012, так як вказаною постановою визнано протиправними дії реєстратора КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», пов'язані з реєстрацією 28.02.2012р. набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2011р. по справі №2-7511/2009 та зобов'язано скасувати вказану реєстрацію права власності. Державний реєстратор зобов'язаний був виконати рішення суду, яке набрало законної сили, та не має повноважень ставити під сумнів законність такого рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2015р. позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Приймаючи вказане рішення суд дійшов висновку, що при вчиненні оскаржуваних дій державний реєстратор Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції діяв правомірно, на виконання рішення суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання. Суд зазначив, що можливість внесення державним реєстратором запису щодо скасування запису про державну реєстрацію права власності з метою поновлення права іншої особи, яке було неправомірно порушено, за умови наявності запису про арешт майна, підтверджено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014р. у справі №1570/6661/2012.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою її позов задовольнити. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом залишено поза увагою, що ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 23.04.2010р. та від 01.07.2014р., якими було накладено арешт на квартиру, на момент вчинення оскаржуваних дій відповідачами не скасовувалися і не відмінялися. Лише після скасування та зняття обтяжень можливе виконання рішення суду, відповідно до якого скасовується, поновлюється право власності щодо такого нерухомого майна.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 21.10.1994р. Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської ради народних депутатів Одеської області було зареєстровано шлюб між позивачем та ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбів було зроблено актовий запис за №600.

01.12.2003р. позивач уклала з ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» договір про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків №32/2390, відповідно до якого здійснено інвестування будівництва квартири АДРЕСА_1, на суму 159 987 грн.

16.06.2004р. на ім'я ОСОБА_3 виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано Свідоцтво про право власності на квартиру за вказаною адресою.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2010р. у справі №2-8626/10, в порядку забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, було накладено арешт на квартиру, яка належала на праві власності ОСОБА_3 згідно інформації КП «ОМБТІ та РОН» станом на 23.04.2010р. Вказана ухвала суду про забезпечення позову отримана Одеською філією державного підприємства Міністерства юстиції України «Інформаційний центр» 23.04.2010р. й виконана згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В матеріалах справи відсутні відомості про скасування заходів забезпечення позову, застосованих згідно зазначеної ухвали, та зняття арешту на квартиру за вказаною вище адресою.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2011р. у справі №2-7511/09 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстрованої за ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності від 16.06.2004р.

На підставі вказаного рішення суду, 28.02.2012р. право власності на квартиру за ОСОБА_1 було зареєстровано КП «Одеське МБТІ та РОН».

В подальшому, рішенням апеляційного суду Одеської області від 24.01.2014р. рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.06.2011р. у справі №2-7511/2009р. було скасовано та в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 було відмовлено. В своєму рішенні апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 набула право власності на квартиру в порушення вимог ст.328 ЦК України - за наявності судового рішення (ухвала від 23.04.2010р. у справі №2-8626/10) про накладення арешту на об'єкт нерухомості.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2014р. у справі №1570/6661/2012, яку в подальшому змінено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014р., визнано протиправними дії реєстратора КП «Одеське МБТІ та РОН», пов'язані з реєстрацією 28.02.2012р. набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.06.2011р. у справі №2-7511/2009; скасовано реєстрацію права власності на квартиру за вказаною адресою реєстратором КП «Одеське МБТІ та РОН» на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2011р. у справі №2-7511/2009; зобов'язано реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про скасування реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, здійсненої 28.02.2012р. реєстратором КП «Одеське МБТІ та РОН» на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.06.2011р. у справі №2-7511/2009; зобов'язано реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про поновлення за ОСОБА_3 реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Підставою для прийняття вказаних судових рішень у справі №1570/6661/2012 була, за висновками суду, неправомірна реєстрація КП «Одеське МБТІ та РОН» права власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 при ненаданні останньою витягу про наявність (відсутність) заборони та (або) арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витягу з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна, чим порушено вимоги п.2.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р.

З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 01.07.2014р. у цивільній справі №522/11811/14-ц було також накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

На виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014р. у справі №1570/6661/2012 державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 26.08.2014р. до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про скасування права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1.

Не погоджуючись із зазначеними діями державного реєстратора ОСОБА_1 оскаржила їх до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно та відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесено відомості щодо скасування права власності позивача на квартиру на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014р. у справі №1517/6661/2012, так як державний реєстратор не має повноважень ставити під сумнів законність рішення суду, яке підлягає обов'язковому виконанню.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до ст.1 якого державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно визначено як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.19 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Поряд з цим, статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, серед іншого, у випадку, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч.9 ст.15 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013р. затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №868), пунктом 15 якого передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п.28 Порядку №868 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно п.94, п.95 Порядку №868 під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав. Державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

З вказаного слідує, що внесення відомостей до Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно при наявності не скасованих, накладених та зареєстрованих відповідно до чинного законодавства обтяжень є протиправним.

Як зазначалось вище, станом на 26.08.2014р. (день внесення державним реєстратором запису про право власності на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2011р. №1570/6661/2012) були чинними дві ухвали Приморського районного суду м.Одеси про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - від 23.04.2010р. у справі №2-8626/10 та від 01.07.2014р. у №522/11811/14-ц, які є обов'язковими до виконання на всій території України та для всіх підприємств, установ та організацій. Накладені обтяження на квартиру за вказаною адресою, позбавляють можливості здійснювати будь-які дії, пов'язані з вказаним нерухомим майном, в тому числі здійснювати реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації права власності щодо вказаної квартири.

Колегія суддів не заперечує обов'язковості виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2011р. у справі №1570/6661/2012, яка набрала законної сили, однак вважає, що вчинення будь-яких дій з нерухомим майном, на яке накладено обтяження, можливе лише після зняття вказаних обтяжень.

А відтак, позов ОСОБА_1 в частині вимог щодо необхідності скасування внесення 26.08.2014р. державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про право власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014р. у справі №1570/6661/2012, підлягає задоволенню.

Поряд з цим, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо зобов'язання Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції поновити реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру за вказаною адресою, оскільки погоджується з висновком суду першої інстанції, що можливість задоволення вказаної вимоги виключає рішення апеляційного суду Одеської області від 24.01.2014р., яким скасовано рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.06.2011р. про визнання права власності на квартиру за ОСОБА_1 В матеріалах справи відсутній будь-який документ, що підтверджує право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1.

На підставі викладеного вище, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.1, п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки при прийнятті постанови Одеський окружний адміністративний суд не надав відповідної правової оцінки всім матеріалам справи, а також допустив порушення норм матеріального права, постанова від 05 березня 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови суду про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати внесення 26 серпня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про право власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014р. у справі №1570/6661/2012.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 08.06.2015р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

ОСОБА_6