Ухвала суду № 44811713, 09.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2015 рокусправа № 804/20744/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій, рішення його скасування та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду, в якому з урахуванням уточнень просив:

- визнати протиправними дії КЕВ м. Дніпропетровська щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_1 займає разом з членами його родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р. на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення КЕВ м. Дніпропетровська № 106 від 12.01.2015р. щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_1 займає разом з членами його родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р. на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р.;

- зобов'язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити належних та достатніх заходів щодо приватизації квартири, яка використовується ОСОБА_1 та членами його родини на умовах найму на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990 р. згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р., в відкритому військовому містечку за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову посилається на те, що начальником КЕЧ м. Дніпропетровська було прийнято рішення № 106 від 12.01.2015р. яким протиправно відмовлено в передачі в приватну власність квартири АДРЕСА_1, в якій позивач проживає спільно з членами родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення КЕВ м. Дніпропетровська № 106 від 12.01.2015р. щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_1 займає разом з членами його родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р. на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р.

Зобов'язано КЕВ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити належних та достатніх заходів щодо приватизації квартири, яка використовується ОСОБА_1 та членами його родини на умовах найму на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990 р. згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р., в відкритому військовому містечку за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, КЕВ м. Дніпропетровська подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, та постановити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на неможливість приватизації квартир, що знаходяться на території закритого військового містечка.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції, представники відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 (військове містечко №3).

Вселення в квартиру відбулося на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р., виданого начальником КЕВ району.

Так, 12.12.2014р. ОСОБА_1 звернувся з заявою (вх. № 3118) до начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Зубкова Г.С., про передачу в приватну власність квартири АДРЕСА_1., в якій він проживає спільно з членами родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р.

12.01.2015р. начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Зубковим Г.С. прийнято рішення № 106 про відмову в оформлені передачі в приватну власність квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1. В обґрунтування рішення зазначено, що житловий фонд військових містечок селиш Гвардійське, Черкаське у комунальну власність територіальних громад не передано; згідно з Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військові містечка є військовим майном, яке знаходиться в оперативному управлінні військових частин і КЕВ м. Дніпропетровська; управлінням військовим майном, згідно з законом, здійснює Міністерство оборони; згідно листа квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/22/1/850 від 05.09.2013р., військове містечко в якому мешкає ОСОБА_1 включено до числа закритих і які не підпадають під приватизацію житлового фонду; інших керівних документів щодо надання повноважень КЕВ м. Дніпропетровська розпоряджатися житловим фондом військових містечок не надходило.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права з огляду на таке.

Відповідно до до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Частиною 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Враховуючи положення статті 1 Цивільного процесуального Кодексу України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного законодавства.

Статтями 1, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин. Приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України, яка включає в себе ряд заходів, в тому числі і розгляд відповідних заяв та прийняття відповідних рішень.

Виходячи з системного аналізу вказаних законодавчих актів та матеріалів справи, колегія суддів, прийшла до висновку, що в даному випадку між позивачем та відповідачем виник спір про захист права конкретної фізичної особи на одержання житла в приватну власність, шляхом приватизації який є не публічним, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права, можуть виступати учасниками цивільних відносин (статті 2, 80 ЦК України), і розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.

До того ж у відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, визнання незаконним рішення, дії або бездіяльності органу державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб.

Відповідно до статті 15 ЦПК України, у порядку цивільного судочинства, суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У Кодексі адміністративного судочинства України не передбачено винятків з установленого ЦПК України правила, зокрема щодо розгляду спорів про одержання житла в приватну власність, шляхом приватизації. Не містяться відповідні винятки і в п. 13.1. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».

Приписами ч. 1 ст. 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, в тому числі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, розглянувши справу в порядку адміністративного судочинства на вищевказані приписи законодавства уваги не звернув та постановив рішення з порушенням норм процесуального закону, що у відповідності до ч. 1 ст. 203 КАС України є підставою для скасування постанови та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України - закриття провадження у справі.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 198, ч.1 ст. 157, п.4 ч.1 ст.203, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська - задовольнити частково.

Постанову Дніпроптровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року - скасувати.

Провадження у справі закрити, роз'яснивши позивачу, що розгляд даної категорії справ віднесено до цивільної юрисдикції.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 12 червня 2015 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський