Ухвала суду № 44811616, 04.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2015 року

справа № 811/2091/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Долинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі №811/2091/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» до Долинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

21 червня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський» звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення – рішення від 28 січня 2013 року №0000011502, яким збільшено ТОВ «Кримський» грошове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 1 275 629 грн. та штрафних санкцій на суму 637 814.50 грн.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту камеральної перевірки №1/1520/30974785 від 18.01.2013 р., яка, на думку позивача, проведена незаконно, а її висновки про порушення норм, передбачених п.209.6, п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України, є безпідставними.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено скасовано податкове повідомлення – рішення Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000011502 від 28.01.2013 року.

Не погодившись з рішенням суду Долинська ОДПІ ГУ Міндоходів в Кіровоградській області звернулась з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за наслідками перевірки встановлено порушення позивачем приписів ст.. 209 ПК України, у зв’язку з чим, на позивача не поширювався статус спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, відтак податковим органом було правомірно прийнято податкове повідомлення – рішення про нарахування позивачу сум податку на додану вартість на загальних підставах.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Долинської МДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Кримський», за результатами якої складено акт №1/1520/30974785 від 18.01.2013 року.

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Кримський» п.209.6, 209.11 ст.209 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість (ряд. 25 загальної декларації з ПДВ) за листопад 2012 року на суму 1 275 629,00 грн. та завищено суму податку на додану вартість, яка у поточному році підлягає нарахуванню (ряд.17 скороченої декларації з ПДВ) за листопад 2012 року на суму 1 275 629,00 грн. (а.с.10-15).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №0000011502 від 28 січня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1275629 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 637814.5 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення – рішення №0000011502 від 28 січня 2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано рішення відповідача про виключення ТОВ «Кримський» з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування, то наявними є законні підстави для скасування податкового повідомлення - рішення про нарахування позивачу сум ПДВ на підставі скасованого рішення відповідача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податковий орган визначив позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2012 року у зв'язку із виключенням ТОВ «Кримський» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з 01.12.2011 р., оформленим рішенням Долинської МДПІ Кіровоградської області ДПС №1 від 20.12.2012 р. (а.с.56-57).

На підставі вказаного рішення від 20.12.2012 року проведено анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрація сільськогосподарського підприємства як платника податку на додану вартість на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації.

Так, відповідно до п.209.1 ст.209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п.209.2, 209.3 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.6 ст.209 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

У відповідності до п.209.10 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарське підприємство реєструється як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 183 цього Кодексу для реєстрації платників податку на додану вартість.

Згідно з п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Аналогічні вимоги передбачені п.6.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. №1394, чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі та текстом - Положення №1394).

Так, згідно з п.п.6.4.2, 6.4.3, 6.4.4 п.6.4 Положення №1394 у випадку, визначеному цим пунктом, з першого числа місяця, в якому було допущено перевищення, Спеціальне свідоцтво прирівнюється до Свідоцтва та сільськогосподарське підприємство вважається таким, що сплачує податок на додану вартість за загальними правилами, встановленими розділом V Кодексу. Реєстрацію такого платника ПДВ може бути анульовано згідно з розділом V цього Положення.

У випадку, визначеному цим пунктом, не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення перевищення сільськогосподарське підприємство зобов'язане подати до податкового органу, в якому воно зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, заяву про зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою №3-РС разом із Спеціальним свідоцтвом та всіма його завіреними копіями, а також заяву про реєстрацію як платника цього податку на загальних умовах за формою №1-ПДВ. Податковий орган видає Свідоцтво у порядку, визначеному підпунктом 6.9.1 пункту 6.9 цього розділу.

Якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяву (заяви) у строки, встановлені цим пунктом, та податковий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, податковий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою №6-РРС. На підставі такого рішення податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрацію сільськогосподарського підприємства як платника ПДВ на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації.

У цьому випадку дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є дата підписання рішення про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на загальних підставах, є перше число місяця, в якому було допущено перевищення, датою анулювання Спеціального свідоцтва та датою початку дії нового Свідоцтва є дата внесення до Реєстру запису про перереєстрацію.

Встановлені обставини справи свідчать, що позивач займається діяльністю у сфері виробництва та реалізації продуктів сільського господарства, з 06.07.2000 р. зареєстрований платником ПДВ, а з 01.09.2009 р. зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування.

05.12.2012 р. ним до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року (а.с.45-47), та з 20.12.2012 р. - податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) за листопад 2012 року, до якої включено операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, установленого статтею 209 Податкового кодексу України (а.с.48-55).

Зокрема, у рядку 17 скороченої декларації відображено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, у розмірі 1 275 629,00 грн.

Як вбачається зі змісту акту камеральної перевірки перевіривши показники поданих позивачем податкових декларацій з ПДВ за листопад 2012 року, відповідач, посилаючись на те, що рішенням №1 від 20.12.2012 р. позивача виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з 01.12.2011 р., дійшов до висновку, що з цього часу на нього не поширюється спеціальний режим оподаткування, всі операції з цього часу повинні відображатися у загальній декларації з ПДВ, призначеній для розрахунків з бюджетом, а суми податку на додану вартість повинні розраховуються та сплачуватися до бюджету за загальними правилами розділу V Податкового кодексу України. У зв'язку з цим, податковий орган встановив заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість перед бюджетом за листопад 2012 року на 1 275 629,00 грн., що стало підставою для самостійного визначення ним суми грошового зобов'язання за цим платежем на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

В свою чергу, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем вживались заходи щодо судового оскарження рішення №1 від 20.12.2012 року про виключення позивача з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування, за наслідками яких постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 р., яка набрала законної сили, позов ТОВ «Кримський» задоволено та скасовано рішення відповідача №1 від 20.12.2012 р. про виключення ТОВ «Кримський» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з 02.12.2011 р. (а.с.109- 111).

У разі відміни анулювання Спеціального свідоцтва і виключення підприємства із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, що були проведені шляхом зняття підприємства з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та реєстрації як платника ПДВ на загальних підставах із видачею Свідоцтва, дата реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування не змінюється, а датою початку дії нового Спеціального свідоцтва, датою анулювання попереднього Спеціального свідоцтва та датою анулювання Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Відповідно до п.6.26 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 р. №26, чинного на час набрання законної сили постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 р. у справі №811/2110/13-а, у разі скасування виключення підприємства із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, що були проведені шляхом зняття підприємства з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та реєстрації як платника ПДВ на загальних підставах, дата реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування не змінюється.

Як визначає ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, анульоване Свідоцтво позивача про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 01.01.2009 р. слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі, у листопаді 2012 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що скасування в судовому порядку рішення №1 від 20.12.2012 року свідчить про безпідставність оскаржуваного податкового повідомлення – рішення та наявність достатності підстав для його скасування.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Долинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі №811/2091/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко